Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Середа, 19 лютого 2020 12:40
Блоги: Ігор Гарбарук

ПОДАРУВАТИ ГАЛУЗІ МАЙБУТНЄ

За минулі 5-7 років питання «хто годує країну» - фактично стало риторичним. Варто тільки подивитися структуру експорту наших товарів за кордон і все стає зрозумілим.

43.6% від усього експорту українських товарів (за 11 місяців 2019 роки) склали товари агропромислової сфери! Серед продуктів тваринного (2.5%) і рослинного (6.6%) походження, а також експорту жирів з маслами (9.3%) і готових харчових продуктів (6.4%) - найбільшим обсягом поставок за кордон безумовно виділяються зернові = 18.8%

Другий за значимістю показник експорту формує наш наступний сировинний ресурс - «чорні метали», 17.9%

Що ж стосується промисловості і катастрофічного погіршення справ в цій системоутворюючій галузі (індекс промислового виробництва грудень 2019 до грудня 2018 впав на 8.3%) - її системний спад призвів до того, що третє місце в структурі нашого експорту, із загальним показником лише в 8.9% , зайняв експорт машин, устаткування і різних механізмів.

Спільними «зусиллями» всіх українських урядів ми втратили статус країни промислового гіганта і докотилися до визначення сировинної експортно-орієнтованої економіки. Про те, що на рубежі 90-х ми займали провідне місце в Європі по виплавці сталі, видобутку вугілля і залізної руди - можна забути на довгі роки. Але, потрібно пам'ятати і знати, що запит якнайшвидшого відродження національної промисловості - це не просто чергова декларація чиновників. Це завдання, яке ставить перед Президентом безпосередньо Народ України!
Згідно із січневими даними дослідження групи «Рейтинг» - це завдання №3 після «припинення війни» і «боротьби з корупцією».

І якщо вже так склалося що ми сьогодні найбільша аграрна країна - то чому б нам не використовувати проблемну ситуацію як свою потенційну можливість і почати відродження економіки з розвитку саме цієї сфери, а також першочергових інвестицій саме в неї ?!

Але, чи можливо це зробити в нашій Країні, коли рішенням Уряду було ліквідовано профільне Міністерство аграрної політики, яке з незрозумілих причин було приєднано до Мінекономіки?! .. Безумовно, що ні.
Коли у галузі, яка формує левову частку валютних надходжень в країну відбирають можливість відстоювати на вищому державному рівні свої інтереси, а залишають лише функцію дійної корови, яка повинна наповнювати державну кишеню вкрай великими податками і зборами - чи можна таку ситуацію назвати справедливою? ..
Ні, ні, ні і ще раз ні! І так як була допущена ця фатальна помилка у вигляді злиття двох міністерств - її терміново потрібно виправити і зробити все щоб відродження агросфери стало потужним драйвером розвитку економіки в цілому.

Саме тому перед відродженим Міністерством і професійною командою його управлінців повинні бути поставлені задачі не тільки зростання експорту - своїми темпами далеко випереджаючого будь-яку з галузей економіки України, а й пріоритетного зростання виробництва в агросфері. Для цього якраз і необхідний значний приплив капітальних інвестицій у вітчизняне сільське господарство. А це можливо лише в тому випадку якщо Уряд буде робити хоч щось значуще для збільшення привабливості цієї галузі з боку як національних бізнес-компаній, так і зовнішніх інвесторів.
Диференційований підхід в питанні оподаткування, цільові гранти з боку Держави, привабливі умови для співфінансування проектів в агросекторі, а також інші давно всім відомі інструменти - дозволять створити максимально привабливі умови для значних інвестицій в сільське господарство, а також створення необхідної інфраструктури та розвитку існуючих різнопрофільних активів українських сільськогосподарських компаній.
Саме це в результаті і стимулює розвиток у них додаткових виробничих потужностей для переробки сировини з подальшим виготовленням продукції кінцевого споживання з високою доданою вартістю.

Аграріям необхідно своє профільне Міністерство, яке буде ініціатором і гарантом реалізації системних довгострокових проектів - як галузевих, так і міжгалузевих! Проектів, які дадуть можливість тим, хто прийшов на цей ринок грати в довгу, зайняти на ньому своє місце всерйоз і надовго. І як раз в цьому випадку і потрібна максимальна підтримка з боку Міністерства для українських компаній.
Ті, хто говорять про так звані «рівні правила для всіх» - і міжнародних і наших компаній, або лукавлять, або відверто брешуть. Держава повинна перш за все займатися протекціонізмом для власного бізнесу і абсолютно логічно, системно і в першу чергу відстоювати саме його інтереси.

Необхідно розуміти, що в галузі де йде серйозна конкурентна боротьба, де на кону стоїть питання продажу головного ресурсу країни - земель сільськогосподарського призначення, міжнародним корпораціям значно легше відвойовувати своє місце під сонцем.

Крім неймовірно дешевого і довгого кредитного ресурсу, ключовою їх перевагою є вироблений за багато десятиліть глобальний досвід масштабування і адаптації свого бізнесу під умови локальних ринків, а також поглинання місцевих компаній або доведення їх до банкрутства.

Але навіть при всьому цьому, ми здатні демонструвати гідну конкурентну боротьбу! Наші провідні компанії вже довели всім свою життєздатність як на внутрішньому так і на міжнародному ринку і ми вже знаємо, як, наприклад, зробити так щоб увійти в трійку найбільших експортерів аграрної продукції в країни ЄС - разом з США та Бразилією.

Тепер нам потрібна підтримка рідної Держави! Підтримка від якої виграють усі - і галузь, і країна, і кожен її житель.

Про необхідність цієї підтримки з боку Держави говорять всі - від малих фермерів, до власників національних агрохолдингів. Як приклад, можна навести слова Юрія Косюка, засновника агроіндустріальних холдинга «МХП»: «Давайте полетимо над Україною і побачимо, скільки нових виробництв в країні. Давайте пролетимо над Польщею - там, де все будується і куди українці їдуть працювати. Якщо ми не хочемо утримати українців вдома, якщо не хочемо повернути - тоді держпідтримка не потрібна. Але якщо наша мета зберегти в країні робочі руки - треба допомагати бізнесу будуватися».

При цьому, ще одним рівноцінно важливим завданням є комплексна підтримка малих фермерських господарств. Як зазначив керівник Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Микола Поєдинок: «Ключове завдання Міністерства аграрної політики - це не тільки лобізм інтересів галузі на рівні держави. Це в першу чергу одночасна підтримка і розвиток малого і великого підприємництва в агросекторі. Це впровадження нових підходів в розвитку агробізнесу та апробованих інноваційних технологій. Це будівництво якісно нових підприємств і формування додаткових робочих місць. Людям в сільській місцевості треба дати можливість побачити своє майбутнє на рідній землі, а не на заробітках в Польщі».

Саме тому ще одним важливим завданням Міністерства буде ініціація і підтримка реалізації міжгалузевих проектів, які дозволять не тільки побудувати і запустити нові підприємства, але і забезпечити українське село необхідною інфраструктурою - починаючи від високоякісних доріг, завершуючи кращою соціальною сферою, передовим медичним забезпеченням, якісною середньою і професійно-технічною освітою максимально наближеною до реальних запитів ключової галузі економіки України.

Галузі, що формує левову частку українського експорту!
Галузі, розвиток якої дасть старт реального зростання економіки всієї країни!

Президент!
Уряд!
Поверніться до людей обличчям і подаруйте їм можливість КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО!

Загрузка...