Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Середа, 25 травня 2022 10:30
Ексклюзив: Політика
185880

Вбивство Солеймані стало тригером: інтерв’ю посла Ірану про збитий літак та Україну

Вбивство Солеймані стало тригером: інтерв’ю посла Ірану про збитий літак та Україну

Манучехр Мораді

Ми зустрілись з Манучехром Мораді, Послом Ісламської Республики Іран в Україні, 4 січня – одразу після новорічних свят, в бібліотеці Посольства на вулиці Круглоуніверситетській, 12 в центрі столиці. Для нас обох ця зустріч була неймовірно важливою: дипломат хотів донести свою позицію, а УНН – отримати відповідь на питання, що накопичились за 2 роки у справі про збитий рейс PS752 Тегеран — Київ Міжнародних авіаліній України. Довгооччікувана зустріч тривала три години.

Пан Мораді на початку інтерв’ю привітав народ України з Новим роком та висловив сподівання, що 2022 рік буде для народу України сповненим щастя й здоров’я, благоденства й прогресу. Також дипломат висловив надію, що коронавірус в усьому світі зникне для людства, і життя повернеться до нормальних умов.

- Дякую. Через кілька днів будуть роковини трагедії PS752. Питання в тому, яким чином вшановується пам'ять про цю катастрофу в Ірані? Понад 80 пасажирів літака були іранцями. В Україні встановлено кілька пам’ятних знаків. Чи в Ірані є пам’ятні знаки з метою вшанування жертв катастрофи? Можливо, визначено день пам’яті жертв трагедії?

Передусім, дозвольте, напередодні других роковин цієї трагедії – падіння українського літака - висловити свої глибокі співчуття усім родичам загиблих у цій катастрофі, що мешкають в Ірані, Україні та інших країнах, громадянами яких були загиблі. Воістину, це була гірка подія, яка сталася у дні, коли в Україні відзначали новорічні свята. Гіркоти від цієї катастрофи для народу Ірану було ще більше, оскільки переважна більшість загиблих – 147 осіб – були громадянами Ірану. Безумовно, ця катастрофа є болючою подією й для родичів загиблих і в інших країнах, і кожен з них зазнав величезного болю й страждань.

Ви запитали щодо тих заходів, які здійснюються в моїй країні у зв’язку з цією катастрофою. Звичайно, все вище іранське керівництво висловило почуття глибокого жалю й скорботи у зв’язку з катастрофою. У перші години після того, як сталася трагедія, Верховним лідером країни, Президентом та Головою судової влади було видано відповідні укази з метою розслідування даного питання, прояснення його аспектів, а також для того, щоб полегшити біль родин загиблих. Крім того, протягом двох років, що минули, згідно з нормами міжнародного права та національним законодавством Ісламської Республіки Іран, було вжито численні заходи відносно технічного, юридичного, судового аспекту, а також стосовно виплат, було підготовлено необхідні звіти відносно технічних аспектів катастрофи, згідно з нормами ІКАО, з урахуванням думок інших держав. Звіт було надіслано ІКАО, а також державам, що мають відношення до даного інциденту. Протягом двох років компетентними органами Ірану було розслідувано справи винуватців та звинувачуваних, і відносно цих осіб ретельно здійснювалися й здійснюються наразі відповідні слідчі процедури.

Також Уряд Ісламської Республіки Іран, згідно з міжнародними стандартами, а також, керуючись принципом доброї волі, розглянув питання виплат та офіційно заявив, що кожній з родин загиблих, не зважаючи на громадянство, буле виплачено 150 тис. доларів. До цього часу значна кількість родин жертв катастрофи здійснили відповідні процедури по цій справі та отримали дану суму.

Відносно пам’ятних знаків: з метою вшанування пам’яті загиблих, було встановлено пам’ятний знак на місці падіння літака, і нещодавно батько одного з загиблих українських громадян відвідав це місце. Крім того, в Ірані, зазвичай, під час релігійних служб у мечетях вшановують пам'ять про померлих.

В Україні також протягом двох років було встановлено пам’ятний знак у парку на березі Дніпра, і я в минулому році був присутнім на церемонії, яка проводилася на тому місці у перші роковини цієї катастрофи.

- Як Вам відомо, з боку Української сторони було виголошено багато заяв відносно технічного та інших аспектів катастрофи. Чи з боку Ірану вже завершено розслідування всіх аспектів цієї катастрофи?

Ви маєте на увазі технічне розслідування?

- Я маю на увазі розслідування у справі і відповідні дізнання.

У своїй відповіді на попереднє питання я сказав, що справа про катастрофу – падіння літака – має кілька аспектів – технічний, юридичний, судовий, а також питання виплат. Відносно технічного аспекту, згідно з нормами ІКАО, Іран мав у певний період представити технічний звіт, і це було зроблено. Відносно юридичних питань та судового слідства, наразі суд провадить слідство щодо звинувачень, висунутих проти винуватців цієї катастрофи. Було проведено 2 судових засідання, і згідно із зверненням деяких позивачів та їхніх адвокатів, суддя висловив вимогу щодо повторного розгляду та усунення недоліків по справі. Про проведення наступних судових засідань буде повідомлено пізніше.

Відносно виплат, є два питання. Перше - стосується виплат родинам загиблих, а друге – виплат за літак авіакомпанії МАУ. Щодо першого питання я вже пояснив, а щодо другого питання, наразі тривають перемовини між компанією МАУ та її довіреними особами - з одного боку, та Іранською стороною – з іншого.

У будь-якому разі, справу розглянуто, і деякі аспекти її розслідування вже завершено, а деякі – ще знаходяться в стані розгляду.

- У минулому році пан Данілов (секретар РНБО України) заявив, що ця катастрофа пов’язана з терактом, в результаті якого загинув генерал Солеймані. Як Вам відомо, він був досить впливовою людиною в Ірані, і його вбивство дуже вплинуло на ситуацію всередині Ірану. Як ви вважаєте, чи ця катастрофа пов’язана зі вбивством Солеймані?

Безумовно, один з факторів, які сприяли тому, що сталася ця гірка подія, був теракт, в результаті якого мученицькою смертю загинув генерал-лейтенант Касем Солеймані. У технічних звітах, представлених Іраном, також вказується на існуючі задокументовані дані, і не дивлячись на узгодження дій між військовим і цивільним секторами, причиною падіння літака є людська помилка, а також помилка у сприйнятті пасажирського літака за американську ракету. Ця помилка, і ця гірка подія сталася після виникнення воєнної ситуації та погроз з боку США проти Ірану після теракту, внаслідок якого загинув генерал Солеймані. Тобто, якби ми не знаходилися в воєнних умовах і не було погроз з боку США, можливо й не сталося б цього гіркого інциденту.

З метою поінформування читачів, повідомляю, що генерал Солеймані – один з визначних військових командувачів Ірану та один з хоробрих командирів, які здійснили найбільший вплив у боротьбі з тероризмом та протидії злочинам терористичних угруповань, таких як ІДІЛ, Аль-Каїда та “Фронт Ан-Нусра”, і завдав їм важких поразок. Всі політики та аналітики з проблематики Близького та Середнього Сходу визнають, що саме генерал Солеймані зіграв вирішальну роль у знищенні терористичного угруповання ІДІЛ на території Іраку та Сирії, головну роль у звільнені населення регіону від зла, яке приносило це злочинне угруповання. В той же час ми знаємо, що згідно з визнанням пана Трампа під час президентської кампанії в США, ІДІЛ був створений Сполученими Штатами Америки. Трамп чітко визнав, що ІДІЛ бул створений Обамою та Клінтон, і теракт, скоєний США проти генерала Солеймані, головного з командувачів, які очолювали боротьбу з ІДІЛ та здійснювали процес знищення цього угруповання, свідчить про політику подвійних стандартів з боку Сполучених штатів у питанні боротьби з тероризмом.

Генерал Солеймані був дуже популярним серед іранців, оскільки все своє життя присвятив захисту вітчизни та боротьбі з тероризмом у регіоні. Народи Ірану та регіону, взявши участь у багатомільйонних заходах жалоби, які проходили в різних містах Ірану та Іраку, продемонстрували свій гнів та відразу від цього акту з боку США.

Популярність генерала Солеймані не обмежується лише Іраном, і він мав чимало прибічників серед народів, що мешкають на географічних просторах від Індійського субконтиненту до Середземного моря. Акт з боку США викликав протести й прояви масового гніву народів регіону Близького та Середнього Сходу та Індійського субконтиненту.

Рукотворний алтар генералу Солеймані під посольством Ірану в Києві

Важливий момент також стосується суперечності акту з боку США багатьом нормам міжнародного права, і навіть пані Аньєс Каламар, Спеціальний доповідач ООН, охарактеризувала теракт проти генерала Солеймані як порушення норм міжнародного права.

В будь-якому разі, у відповідь на Ваше питання, можна сказати, що беззаперечно, теракт скоєний США, що призвів до загибелі генерала Солеймані, сприяв загостренню ситуації в регіоні та є одним з факторів гіркої події – падіння українського літака.

- Давайте перейдемо до юридичного та судового аспектів розгляду справи про катастрофу літака. Як Ви сказали, ми в курсі справи про проведення першого судового засідання. Питання полягає в тому, які саме особи представлені як підозрювані, і хто виступав у суді. Чи були присутніми на суді представники України?

До цього часу було проведено два судових засідання 21 та 28 листопада 2021 року за участю осіб, звинувачених у справі, позивачів та їхніх адвокатів, і цей процес висвітлювався засобами масмедіа, і як нам здається, значну частину відносно цих судових засідань було опубліковано. За повідомленням Військового прокурора Тегерана, досі до органів прокуратури звернулися з позовом 103 особи безпосередньо з членів родин загиблих та їхніх адвокатів.

Під час першого судового засідання деякі з родичів загиблих у катастрофі висловили свої міркування відносно процесу судового слідства, а також свої зауваження. З урахуванням цього, суддя звернувся з вимогою повторного розгляду справи і повернув її до прокуратури.

Під час другого судового засідання, яке тривало менше, ніж перше засідання, здебільшого розглядалися процедурні й формальні питання відносно розслідування, і з урахуванням нових вимог родичів загиблих та їхніх адвокатів, прийнято рішення, що справа буде розглянута детальніше. Також судом буде повідомлено час проведення наступного засідання.

Відносно присутності на даних засіданнях українських громадян, Міністерство закордонних справ Ісламської Республіки Іран у своїй офіційній ноті повідомило про готовність керівництва суду забезпечити присутність українських родин, а також Посла України в Тегерані, хоча згідно з національним законодавством Ірану, досі такої можливості не надавалося іноземним представникам. Проте, зважаючи на добру волю Ісламської Республіки Іран та хороші стосунки між двома країнами, а також згоду Іранської сторони, висловлену під час третього туру перемовин відносно запрошення Посла України, пана С. Бурдиляка, шановного Посла України, було запрошено на судові засідання, проте, на жаль, не дивлячись на попередню згоду Посольства України, Посол не взяв участі в засіданні суду. На нашу думку, якби Його Високоповажність пан Посол був присутнім на суді, він мав би більш чітку картину відносно судового процесу по справі.

- Канадська Асоціація сімей жертв рейсу PS752 заявила, що перед судом постали 9 службовців нижчого рангу. Я не буду називати їхні імена. Чи Ви підтверджуєте, що ці 9 осіб постали перед судом? Чи висунула Військова прокуратура Тегерана проти них звинувачення?

Імена та прізвища деяких осіб було опубліковано у віртуальному просторі, проте до того часу ці особи не були представлені відповідними посадовими особами. Тому я не можу висловлюватися відносно цих імен. Я особисто, всім єством розумію безмежне горе й біль родин загиблих. Можливо, я в іншому місці говорив, що особисто маю досвід, пов'язаний з такого роду катастрофою. Багато років тому, в результаті авіакатастрофи, я втратив дружину та єдину дитину. Тому я, більше ніж інші іранські посадовці, поділяю біль і скорботу родин загиблих, і добре розумію тих, хто втратив своїх рідних і близьких. Тим не менше, ми маємо визнати те, що ведення слідства по справі та заяви, що поширюються у віртуальному просторі – це різні речі.

Звинувачення проти людей та оголошення їх злочинцями повинно базуватися на документованих даних. В іншому разі це буде означати, що слідство по справі не проходитиме законним шляхом. Це не принесе нікому ніяких дивідендів, і ніякого результату тут не буде досягнуто. На сьогодні, згідно з доказами та існуючими документованими даними, проти кількох осіб висунуто звинувачення, і наразі триває судовий процес відносно них. Їхні імена та прізвища все ж були повідомлені родинам загиблих та їхнім адвокатам, проте досі вони не оголошені офіційно.

- Ви сказали, що під час цих засідань були названі імена та прізвища осіб, проте їх не виголосили офіційно. Чи було повідомлено імена та прізвища цих людей Українській стороні?

З огляду на те, що Судова влада досі офіційно не повідомила, звичайно, Міністерство закордонних справ Ісламської Республіки Іран та Посольство не можуть повідомити про це Українській стороні. Якщо імена та прізвища будуть офіційно повідомлені судом Міністерству закордонних справ Ірану, Українська сторона про це обов’язково дізнається. Безумовно, така можливість для родин загиблих українців існуватиме, якщо вони призначать для себе іранських адвокатів, і через них будуть відстоювати свої інтереси в суді, і таким чином, дізнаються про якість процесу розгляду справи.

- Міжнародна група з координації допомоги жертвам рейсу PS752, до якої входять Україна, Британія, Канада та Швеція, повідомила стосовно проведення 22 листопада минулого року засідання відносно репарацій. Чи Іранська сторона відмовилася від участі в даному засіданні?

Іранська делегація під час третього туру перемовин заявила, що офіційно не визнає цієї так званої “міжнародної групи з координації”. Для цього існує чимало аргументів. Найперше, це те, що згідно із остаточними статистичними даними, із 176 загиблих у цій катастрофі, 146 осіб були іранці, 11 – українці, 10 – афганці, 5 – канадці та 4 – громадяни Швеції. Крім того, при виході з аеропорту на посадку лише тридцять осіб показали закордонні паспорти іноземних громадян, а решта пасажирів увійшли до літака з іранськими паспортами.

Ісламська Республіка Іран, як і багато країн світу, не визнає подвійного громадянства. Тому особи, що мають подвійне громадянство, вважаються іранськими громадянами. У цьому зв’язку, жодного британського громадянина серед загиблих немає, оскільки ті особи, про яких Британія стверджує, що це її громадянами, згідно з правовими нормами, є іранськими громадянами. Тому присутність Британії в координаційній групі ми не можемо сприйняти, і тому склад міжнародної групи з координації, по своїй суті, є сумнівним, і присутність у ньому Британії ставиться під запитання. Афганістан з самого початку проведення засідань, з огляду на існуючі тенденції в даній групі в бік політизації, вийшов з даної групи.

Очевидним є те, що керівництво цією групою в більшій мірі, ніж інші сторони, здійснює Канада, а Уряд цієї країни проводить ворожу політику відносно Ірану і відіграє більшу роль у прийнятті рішень, ніж інші члени даної групи. Уряд Канади кілька років тому розірвав дипломатичні стосунки з Іраном, і в міжнародних організаціях постійно займав найрадикальнішу та найбільш ворожу позицію відносно Ірану. У зв’язку з цим, дана група не є достатньо згуртованою, і не має необхідної доброї волі для вирішення питання.

Інший момент, що є дуже важливим, і, на жаль, залишається поза увагою українських друзів, а також так званої “координаційної групи”, це те, що під час першого туру перемовин у Києві три інші держави (Британія, Швеція та Канада) під час онлайн-засідання надали Україні представницькі повноваження вести з Іраном перемовини відносно виплат і заявили, що в такому випадку потреби в перемовинах з іншими державами немає. Під час цього засідання Іранська сторона поставила конкретне питання, що якщо ми досягнемо згоди відносно виплат, то чи погодяться з цим інші держави, і вони чітко заявили про підтримку будь-якої угоди між Іраном та Україною.

Тому, з двох зазначених важливих причин, немає жодного аргументу на користь перемовин з так званою “координаційною групою”. Ми все ж переконані в тому, що під час трьох турів перемовин з Українським Урядом ми досягли хороших результатів, проте, на жаль, позиції деяких членів цієї групи, особливо, Канади, сприяли відхиленню від того шляху, яким здійснювалося просування по справі, зокрема, з питання виплат.

Під час трьох турів перемовин також були присутніми представники підрозділів, пов’язаних з питанням виплат, проте Українська сторона наполягала та тому, що мовляв, ми не поспішаємо з перемовинами відносно виплат, і після прояснення інших аспектів у справі, ми підійдемо до питання виплат. На моє переконання, якщо згадані країни прагнуть вирішити питання виплат, вони мають дозволити пройти тим шляхом, який було відкрито, і заохотити своїх громадян отримати суму, запропоновану Іраном. Питання виплати суми за літак також розглядається авіакомпанією МАУ та Іранською стороною. Тому нам здається, що необхідності у визначенні нових дат і погроз та ультиматумів немає. Ісламська Республіка Іран також не має підстав приступати до будь-яких перемовин під тиском погроз та ультиматумів.

- Зважаючи на сказане Вами, чи правильно я зрозуміла, що в останній ноті, направленій координаційною групою, від Ірану вимагалося надати відповідь до п’ятого січня, і Іран відмовився надати відповідь до цієї дати?

Ми не відмовили в наданні відповіді, проте лише заявили, що не готові проводити перемовини з вищезгаданою групою. В той же час, ми в офіційній ноті заявили, що готові окремо проводити перемовини з Канадою, Швецією та Україною. Стосовно Британії, не дивлячись на те, ми переконані в тому, що вона не має відношення до даного питання, ми в своїй ноті заявили, що задля усунення деяких невизначеностей, ми готові до перемовин з ними. Ми ніколи не ухилялися від переговорів з такого важливого питання, як катастрофа літака, і намагалися максимально співпрацювати з іншими державами.

- Ми можемо очікувати на четвертий тур перемовин?

Як я говорив, Ісламська Республіка Іран повідомила про свою готовність до проведення двосторонніх перемовин з Україною та трьома іншими державами, а проведення четвертого туру залежить від ступеню готовності та волі з боку Уряду України. Крім того, наприкінці другого туру перемовин у Києві, хоча було надано відповіді на всі запитання Української сторони, ми сказали українським друзям, що якщо будуть інші питання та якісь невизначеності, можна з цих питань провести окремі перемовини.

- Відносно компенсацій у 150 тис. доларів, чи Вам відомо, скільки людей отримали цю суму, і чи є серед них українські громадяни?

Суму в розмірі 150 тис. доларів визначено, керуючись принципом доброї волі Іранської сторони та правилом ex gratia, тобто, милосердного ставлення до родин жертв, і ця сума перевищує ту, яку Ісламська Республіка Іран зобов’язана виплатити згідно з міжнародною Конвенцією, членом якої вона є. Уряд затвердив цю суму, і при Міністерстві шляхів та міського розвитку створено штаб, який є відповідальним за виплати родинам загиблих, без урахування їхнього громадянства.

Відносно того, яка кількість родин отримала зазначену суму, у мене немає точних даних, оскільки цей процес триває, проте мені відомо, що дехто отримав цю суму. Стосовно українських родин, жодна з них поки не зверталася. Можливо, не було надано достатньої інформації з цього приводу.

- Які питання піднімалися під час третього туру перемовин, і як Українська сторона пояснила відмову від перемовин відносно виплат?

Відповідь на це питання мали б надати українські друзі, але вони як на перемовинах, так і в своїх інтерв’ю, які давали неодноразово, наголошували на інших питаннях, таких як прозорість, правосуддя та відповідальність Іранської сторони. Ми не заперечували постановку цих питань, і члени іранської делегації, які були присутні на перемовинах, надали цілковиту інформацію відносно всіх аспектів – технічного, юридичного, судового та військового, поінформували про всі деталі, пов’язані з катастрофою, і навіть надали українським друзям інформацію, яка має секретний характер.

У нас склалося враження, що українські друзі не намагалися досягти успіху в перемовинах та остаточного вирішення питання в рамках двосторонніх перемовин, а більше були і є схильними до того, щоб поставити Іран перед так званою “координаційною групою”, та довести справу до результату, який би відповідав їхній позиції. Звичайно, така ціль не може відповідати добрій волі та хорошим стосункам між двома державами – Іраном та Україною. Крім того, Уряд України чудово знає, що ми з самого початку офіційно не визнавали так звану “координаційну групу” і, з вищезазначених причин, не визнаємо її статусу.

- Оскільки Ви сказали, що причиною катастрофи була людська помилка, якої допустився оператор системи ППО “Тор М-1”, хотілося б запитати, як здійснюється контроль за використанням цієї системи?

Системи ППО “Тор М-1” – це точні системи, які ефективно виконують покладені на них завдання. Протягом останніх років існувала дуже хороша, чітка взаємодія між системами протиповітряної оборони Ірану та цивільної авіації країни. Також протягом усіх восьми років війни режиму Саддама Хусейна проти Ісламської Республіки Іран така взаємодія існувала цілком і повністю, і хоча ми тоді жили в умовах війни, ніяких значних катастроф цивільних літаків не сталося.

- Як я зрозуміла, під час перемовин було досягнуто згоди відносно того, що Іранська сторона надасть інформацію відносно системи “Тор М-1”. Чи була надана інформація з цього приводу?

Ісламська Республіка Іран, згідно з нормами міжнародного права та територіальною компетенцією, розслідує аспекти цієї справи, і інформація, яку інші держави запрошують в Ірані, має відповідати цим правовим нормам. Крім того, з огляду на те, що деякі військовослужбовці Збройних сил Ісламської Республіки Іран проходять по цій справі як звинувачені, природньо, що жоден орган чи організація не мають дозволу передавати іншим країнам військову таємницю. Тому, в тій мірі, в якій закон надає дозвіл іранським посадовцям, вони передали необхідну інформацію Українській державі.

- Я вивчала технічний звіт відносно катастрофи. На жаль, я не змогла знайти відповіді на деякі питання. Проте в ЗМІ, які раніше публікували новини, говорилося, що довжина американської ракети не більше одного метра. Крім того, український літак піднявся з аеропорту та набирав висоту, в той час коли рух ракети спрямований до землі, а траєкторія цих двох об’єктів відрізняються між собою. На жаль, для мене не стало зрозумілим, як сталася ця катастрофа. Чи дає відповідь на це питання звіт Організації цивільної авіації?

У цьому звіті надається відповідь на Ваше запитання. У звіті сказано, що цю систему напередодні було переміщено з іншої локації до місця поблизу аеропорта “Мехрабад” у Тегерані. На жаль, людська помилка почалася з того, що командир системи не відрегулював у даній системі напрямок на північ, а якщо не відрегульовано напрямок на північ, то з якої б сторони не прилетіли б ракета чи літак, система на зможе це визначити. Крім того, за декілька годин до того, як сталася ця гірка подія, Ісламська Республіка Іран випустила кілька ракет по військовій базі Ейн Аль-Асад, на якій знаходилися американські солдати.

Іранські військові очікували відповіді з боку США на атаку на базу Ейн Аль-Асад. У таких умовах оператор системи може прийняти за американську ракету будь-який літаючий об’єкт. Тому таку ситуацію можна визнати як головну причину, яка призвела до катастрофи. У технічному звіті Ірану були надані пояснення відносно цього цілком і повністю.

- Офіс Генерального прокурора України заявив, що Іранська сторона не виконала обіцянку надати можливість ознайомитися українським прокурорам з матеріалами іранської кримінальної справи. Чи давав Іран слово відносно цього? Як давав, то чому не виконав?

Співпраця з Генеральною прокуратурою України була одним з найважливіших та найбільш насичених напрямків наших перемовин з Українською державою, і представники прокуратур двох країн більше, ніж представники інших підрозділів, вели між собою перемовини й діалог. Під час всіх трьох турів перемовин у Києві та Тегерані представники іранської та української прокуратур брали участь, і Іранська сторона з усією відкритістю передала всю інформацію Українській стороні та вводила її в курс справи цілком і повністю під час розслідування справи.

Стосовно переписки Генеральної прокуратури України, іранські посадовці відповіли на всі листи за умови, що ці відповіді не суперечили законодавству Ісламської Республіки Іран та в рамках їхньої компетенції. Деякі з запитів Генеральної прокуратури України не відповідали компетенції судових і правоохоронних органів Іранської сторони, і ці запити виходили за межі правових норм. Зокрема, вони запросили деякі дані військового характеру. Звичайно, жодна держава не може передавати такі дані іншій державі.

Відносно обіцянок Іранської сторони, якщо обіцянки було дано, вони неодмінно були виконані. При здійснені певних актів та правочинів у юридичній сфері підставою є добра воля, норми міжнародного права та двосторонні угоди, а те, що поза цими рамками – це надмірні амбіції, які як правило, не приймаються. Тут є певна суперечність, коли з одного боку, Генеральна прокуратура повторно запитує інформацію, а з іншого боку – створюються перепони для участі Посла України в судових засіданнях.

Важливий момент полягає в тому, що Генеральна прокуратура України також залишає без відповіді низку наших запитів, і якби інформація від Української сторони надійшла до нас вчасно, це допомогло б нам сприяти забезпеченню прозорості в розгляді відповідних аспектів справи. Давайте погодимося, що створення штучної атмосфери не сприяє досягненню певних цілей, і не приводить нас до результату, проте збільшує непорозуміння.

- Які запити надіслала Іранська сторона?

Військова прокуратура Тегерана в своєму листі до Генеральної прокуратури України звернулася з запитом про отримання інформації відносно технічної документації літака, списку екіпажу авіакомпанії МАУ та пасажирів літака, а також поставила низку запитань стосовно правової допомоги для вдосконалення процесу розслідування тощо, і Генеральна прокуратура України зовсім не надала відповідей на ці запитання.

- Дякую, а тепер давайте перейдемо до іншого блоку запитань. Як Ви наразі оцінюєте напрямки співпраці між двома країнами? Якими є нинішні умови для співпраці в економічній, інвестиційній галузях тощо, і яких кроків можна вжити?

Ми переконані в тому, що існує широкий потенціал у Ірану та України для розвитку взаємозв’язків. Протягом трьох років та кількох місяців, що минули, я висловлював представникам українського керівництва численні пропозиції стосовно використання цього потенціалу. На жаль, здебільшого ці пропозиції українські друзі залишили без відповіді. Вони, як правило, акцентували увагу на незаконних та однобоких американських санкціях, а протягом останніх двох років заявляли про необхідність вирішення питань по справі про катастрофу літака, як попередню умову для розвитку стосунків. В той же час Ісламська Республіка Іран – країна, яка має широкий торгівельний та економічний потенціал, і Уряд України міг би більш оптимістично передбачати майбутнє та, з метою зміцнення економіки своєї країни, встановити дієві зв’язки з Іраном. Іран – багата країна, що має приватний сектор, який динамічно розвивається.

Іранські підприємства зацікавлені в виході на український ринок та в інвестиціях у різні проекти в Україні. Уряд України може створити таке підґрунтя та усунути деякі перешкоди, щоб сюди прийшли іранський приватний сектор та інвестиції. Ми позитивно оцінюємо зусилля Уряду України з метою залучення іноземних інвестицій, зокрема, ініціативу Його Високоповажності пана Володимира Зеленського, Президента України, стосовно створення умов для інвестицій, і з особливою повагою ставимося до цих ініціатив. Сподіваємося, що інші гілки влади та відомства Української держави зможуть усунути існуючі перепони на щляху практичної реалізації цієї важливої ідеї.

- Якою є Ваша думка відносно того, як виникають труднощі та проблеми, пов’язані з візами, і які існують шляхи вирішення цих проблем? Що Ви думаєте відносно пропозиції Президента щодо подвійного громадянства?

Україна для іранців є привабливою країною. Різні прошарки іранського суспільства, у тому числі, студенти, представники ділових кіл та туристи, цікавляться Україною. Проте, на жаль, як я говорив, деякі обмеження й перешкоди призводять до того, що значна кількість іранців, які приїздять до України, чимало втрачають. Хоча під час перемовин з моїми колегами – послами інших держав в Україні – я дізнаюся, що не лише іранські громадяни зіштовхуються з такого роду труднощами. Проблеми з отриманням віз, проблеми, які в’яжуть по руках і ногах іноземних інвесторів, непрофесійне поводження з бізнесменами, студентами й туристами з боку ряду державних органів та надмірне зосередження уваги на питаннях безпеки у поводженні з іноземними громадянами – це найбільші перешкоди, які впливають на перебування іноземних громадян. Я переконаний у тому, що українське керівництво більш серйозно поставиться до цих проблем. Був час, коли більше ніж 5 тисяч іранських студентів навчалися в Україні, і був серед них неабиякий інтерес до України. Залучення студентів, туристів та інвесторів – це шанс для України, і ним слід добре скористатися.

Питання віз справді бентежить. Іранець, який з великими труднощами отримує візу, в аеропорту піддається обшукам, а також співробітники прикордонної служби задають йому численні запитання і, за найменших підстав, не пропускають до України. Такі підходи формують негативний вплив. Ми з цього питання неодноразово проводили зустрічі та перемовини з представниками політичного керівництва, керівництва Держприкордонслужби, Міністерсва освіти та керівниками вищих навчальних закладів України. Вони визнають наявність цих проблем. Проте, на жаль, ці труднощі продовжують існувати.

Відносно ініціативи Його Високоповажності пана Володимира Зеленського та законопроекту про множинне громадянство, ми поважаємо його рішення та законодавство України, і переконані в тому, що рішення, які можуть сприяти розширенню взаємозв’язків між народами, слід вітати.

- У грудні в ООН більшістю голосів було ухвалено українські резолюції щодо ситуації в Криму. В обох випадках Іран голосував проти. Ви вже колись розповідали про причини таких дій, однак потрібно зауважити, що наразі голосування проходило в той час, коли біля українського кордону та в Криму знаходиться 120 тисяч російських військ. На вашу думку, Україна перебуває під загрозою вторгнення?

Ми завжди під час зустрічей з українськими друзями пояснювали принципову позицію Ісламської Республіки Іран відносно напруги у стосунках між Україною та Росією. Ми заявляли, що поважаємо суверенітет та територіальну цілісність України і вважаємо його непорушним. Ми також постійно заявляли, що ми проти будь-якого роду посилення напруги на кордонах України і рекомендували сторонам стримуватися. Ми переконані в тому, що військове вирішення проблем у Чорноморському регіоні з боку будь-якої держави ніяким чином не сприятиме вирішенню проблем. Проблеми й труднощі мають вирішуватися шляхом перемовин та в дусі доброї волі.

- Стосовно заходу, що відбувся в рамках Кримської платформи, чи приєднався до неї Іран?

Стосовно присутності на засіданні в рамках Кримської платформи, то нас офіційно не запрошували.

- Серед великої кількості мігрантів на кордоні Білорусі та Польщі були і громадяни Ірану. Захід стверджує, що нинішній білоруський режим використовує цих людей з метою розпочати взаємодію з Заходом. Ви з цим твердженням погоджуєтесь?

На жаль, серед мігрантів на кордоні Польщі були й іранські громадяни, і оскільки це питання для нас дуже важливе, Заступник Міністра закордонних справ Ірану з консульських питань прибув до Мінська, а також відвідав регіон, про який йде мова. Було прийнято рішення відносно підтримки іранських громадян. Одна з проблем сучасного світу - це використання гуманітарних питань у політичних цілях. Це не стосується лише того, що сталося на кордоні Білорусі та Польщі. Інші країни, особливо, західні держави, намагаються використати людські страждання й болі з корисливою метою.

З огляду на те, що Іран – одна з тих держав, які прийняли найбільше мігрантів, і на території нашої країни перебувають більше трьох мільйонів афганських біженців, ми розуміємо проблеми країн, які приймають мігрантів, проте ми незгодні з дискримінаційною політикою та політикою подвійних стандартів з боку деяких держав відносно мігрантів. Протягом минулих років країни Європейського Союзу прийняли кілька сотень тисяч біженців з країн Близького й Середнього Сходу та Північної Африки. І тут виникає питання, які проблеми для Польщі та Німеччини створюють кілька десятків біженців на кордоні Білорусі та Польщі? Відмова у прийомі біженців призвела до смерті кількох десятків цих невинних людей. У будь-якому разі, тут варто було б глянути на це питання лише з точки зору людських проблем та запобігти смертям кількох десятків мігрантів.

- У розмові Ви кілька разів згадали події в Афганістані. Стосовно ситуації у цій країні протягом останніх місяців та приходу до влади талібів, чи Іран вбачає загрозу від цих подій?

Те, що в Афганістані сталося протягом останніх місяців – це ганебна поразка та яскравий прояв загарбницької політики США у цій країні. Держава, яка 20 років тому під гаслом боротьби з тероризмом окупувала Афганістан, через два десятиріччя , не дивлячись на людські втрати, затрати величезних коштів та вбивства простих людей в Афганістані, підносить цю країну на золотій таці тій групі, задля боротьби з якою вона вдерлася до цієї країни. Аналогічною є й ситуація в Іраку. Сполучені Штати Америки були змушені після багатьох років незаконної окупації Афганістану, вивести звідти свої війська.

На моє переконання, ситуація в Афганістані є уроком для тих країн, які довіряють США і передають сфери своїх політичних та військових інтересів у розпорядження цієї держави. Сполучені Штати продемонстрували, що крім своїх інтересів, вони не звертають уваги на інтереси інших країн. Самохвалення США про боротьбу з тероризмом є не більше, ніж просто гасла. Афганістан сьогодні пожинає плоди двадцятирічної незаконної окупації та агресії США.

Ісламська Республіка Іран, як сусід Афганістану, зазнала впливу від подій у сусідній країні. Афганістан сьогодні, внаслідок окупації, зазнав значних труднощів та проблем. Та група, яка наразі править в Афганістані, не має легітимності та міжнародного визнання, проте Ісламська Республіка Іран не може бути байдужою до афганських братів та сестер. В той час, коли Євросоюз зіштовхнувся з проблемою прийняття кількох десятків мігрантів на кордоні Білорусі та Польщі, ми на своїй території протягом останніх кількох місяців прийняли кілька десятків тисяч громадян Афганістану. Це – тоді, коли стан іранської економіки, внаслідок несправедливих санкцій з боку США, не можна навіть порівнювати з економічним станом у Європі. Сподіваюся, що ситуація в Афганістані, завдяки вжиттю заходів з боку нинішнього керівництва, нормалізується, і прогрес народу Афганістану буде забезпечено.

Які книги іранських авторів Ви б рекомендували українським читачам, які іранські фільми радили б переглянути?

Іран – країна, історія цивілізації якої нараховує кілька тисяч років, має багату культуру, і подарувала світові багатьох видатних постатей в усіх сферах науки й культури, літератури й поезії, інших галузях мистецтва, зокрема, музики. Найперша моя порада українській громадськості полягає в тому, щоб серед інших мов, які українці бажають вивчити, була б і перська мова. Ви можете прочитати в перекладі вірші Гафіза, Фірдоусі, Омара Хайяма, Сааді та сотень інших іранських поетів, і часом схвально відгукнутися про них, проте якщо Ви вивчатимете перську мову, у Вас виникнуть зовсім інші почуття, почуття насолоди від цих творів. Найбільша милість, яка була надана Богом персомовним людям, це – благо читати вірші високого стилю й глибокого змісту мовою оригіналу.

На щастя, чимало осередків вивчення перської мови функціонують в Україні. Посольство Ісламської Республіки Іран також проводить онлайн-курси перської мови, майже безкоштовно. При Посольстві також є дуже багата й гарна бібліотека, до якої можна звернутися та користуватися її фондами в режимі онлайн, а також безпосередньо, очно. Я не уявляю собі, щоб при інших посольствах в Україні були такі бібліотеки. Це свідчить про інтерес іранців до книги та цінування книг.

З огляду на багату іранську літературу та перську мову, можна запропонувати чимало книг та мистецьких витворів, проте через мовний бар’єр та відсутність можливості читання книг перською мовою серед Вашої аудиторії, я пропоную прочитати епічну поему “Шах-наме”, як спадщину та визначний витвір славетного поета Фірдоусі. На щастя, ця книга, за співпраці Посольства Ісламської Республіки Іран та викладачів перської та української мови Львівського національного університету імені Івана Франка, перекладена у віршованому вигляді на українську мову. Досі вийшло чотири томи цієї поеми українською мовою.

Стосовно кінофільмів, я раджу Вам та українським читачам цього інтерв’ю переглянути багато відомих, змістовних іранських фільмів, які пропагують людські цінності, і чимало з них отримали нагороди відомих престижних фестивалів, такі як Оскар та призи Канського кінофестивалю. Українські громадяни можуть звернутися до культурного відділу Посольства та задати свої питання відносно історії, культури, літератури, поезії та мистецтва Ірану.

Моє прохання до української громадськості полягає в тому, щоб українці, які цікавляться новинами та подіями, пов’язаними з Іраном, а також думкою та позиціями іранського керівництва, замість західних джерел, користувалися іранськими першоджерелами, оскільки західні мас-медіа, здебільшого, є іранофобськими та займаються чорними піаром відносно моєї країни. Сподіваюся, що цей діалог сприятиме покращенню та формування точного й об’єктивного іміджу Ірану.

Наприкінці рекомендую обов’язково відвідати Іран. Погляди на Іран, що були у свідомості всіх, хто здійснював поїздку до нашої країни, змінювалися після того, як вони своїми очима бачили, як живе іранське суспільство, знайомилися з культурою народу Ірану. Вони всі, без виключення, згадували гостинність іранців, смачні страви та багату культуру різних регіонів Ірану, а також історичні пам’ятки й місця в Ірані, які варті того, щоб їх відвідати.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram