Забудовник назвав основні законодавчі зміни в будівництві

У минулому році законодавчі зміни торкнулися реєстрації прав, реєстрів нерухомості — їх відкрили, скасували паперові носії права власності. Також є нововведення в нарахуванні податку на нерухомість, і визначено правові нюанси в сфері нерухомості в Криму і в зоні АТО.

“З початку 2016 року набув чинності законопроект, який розроблявся протягом 2014-2015 рр. Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень“. За новим законодавством функції реєстраторів були передані нотаріусам, і це найголовніша перемога. Тепер нотаріуси можуть надати якісну послугу, до них немає черг, нотаріус не зможе безпідставно відмовити в реєстрації, як це робили реєстратори в реєстраційних службах. Зараз нотаріуси підключені до реєстру, проводять реєстрацію в якості земельних ділянок, так і первинних об’єктів, об’єктів індивідуального будівництва. І це однозначно позитив.

Далі, реєстри нерухомості стали відкритими. Це значно спростило життя в першу чергу, самому споживачу, який може зайти в реєстр і подивитися історію обраного ним об’єкта. Позитив”, — прокоментували в холдингу.

Друга зміна — законопроект № 4733-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності”.

"Цим законопроектом пропонується внести зміни до КУпАП, а також закони України "Про основи містобудування","Про архітектурну діяльність","Про землеустрій","Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю","Про благоустрій населених пунктів","Про регулювання містобудівної діяльності","Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності","Про ліцензування видів господарської діяльності". Мета змін — приведення у відповідність до кращих європейських практик погоджувальних процедур у будівництві“, — пояснили у “Київміськбуді”.

Основні нововведення — скасування категорій складності об’єктів будівництва. В даний час всі будівельні об’єкти в Україні діляться на I, II, III, IV і V категорії складності, що передбачено ст. 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Присвоєння однієї з таких категорій кожному об’єкту лежить “на совісті” проектної організації і замовника будівництва. При цьому віднесення до підвищених категорій складності ─ IV і V ─ регламентується відповідним Порядком, який був затверджений Кабміном ще 27 квітня 2011 року (постанова № 557).

Також категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм і стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва з урахуванням рекомендацій та вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-16 діє до: 2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва”. Клас наслідків (відповідальності) являє собою можливі наслідки від руйнування або припинення експлуатації вже збудованого об’єкта, і відповідно ─ потенційний ступінь відповідальності суб’єктів, що беруть участь в його будівництві.

Як розповіли в компанії, законопроект № 4733-1 кардинально змінює цю модель. Так, відповідно до нього, об’єкти будівництва I і II категорій складності відносяться до об’єктів з незначними (СС1) наслідками. III і IV категорій складності відносяться до об’єктів з середніми (СС2) наслідками. V категорії складності ─ до об’єктів зі значними (СС3) наслідками.

“Саме від певної категорії складності об’єкта будівництва залежить, яким чином буде розроблятися проектна документація, проводиться експертиза, яким буде порядок введення об’єкта в експлуатацію.

Всі ці зміни, звичайно ж, спрощують життя забудовників, скорочують паперову тяганину, терміни отримання технічних умов та дозвільної документації. І разом з цим, нововведення дозволяють Україні піднятися в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business”, — вважають у “Київміськбуді”.