Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Новини: Економіка
251880

Не "Рябою" єдиною: для чого виробникам індичатини потрібні дотації

Не "Рябою" єдиною: для чого виробникам індичатини потрібні дотації

КИЇВ. 27 березня. УНН. Коли люди чують "птахівництво", то уявляють собі винятково виробництво курятини і тільки одну компанію. Але це не так. Про це у своїй колонці написав власник компанії “УПГ інвест”, що займається виробництвом української індичатини Володимир Дутчак, передає УНН.

“Написати цю колонку мене спонукало викривлення, яке сформувалося в громадській думці щодо системи програм державної підтримки птахівників. Коли люди чують "птахівництво", то уявляють собі винятково виробництво курятини і тільки одну компанію.

Так от, це не так. Компанія "УПГ інвест" — перша, хто в незалежній Україні почав на промисловому рівні займатися вирощуванням індиків”, — написав він.

Підприємець розповів, що їх компанія стартувала з мінімальних потужностей на площі всього 2 тис. кв м, а зараз, через 15 років, до компанії входять вісім птахофабрик, комбікормовий завод, цех забою, переробки, інфраструктури для дистрибуції. Загальна площа виробництв — 100 тис. кв м. Уся продукція реалізується на внутрішньому ринку.

“Я не скаржуся, хоч цей бізнес і не з легких. У собівартості до 70% припадає на корми. Останні кілька років, коли світові ціни на пшеницю і кукурудзу були низькими, дозволили нам зміцнитися. Крім того, діяв спеціальний режим ПДВ, який був серйозною підмогою. Ми з розумінням поставилися до його скасування, оскільки усвідомлюємо стан державних фінансів, виснажених війною, девальвацією і кризою.

Ми зможемо працювати без цієї пільги, але розвиватися — навряд чи.

Інвестиції в будівництво сучасного заводу, що відповідає європейським стандартам, становлять 5-15 млн дол залежно від потужності, а щоб ми могли реалізувати такий масштабний проект, нам потрібна підтримка з держбюджету. Тому держпрограма компенсації 25% тіла кредитів, залучених на будівництво тваринницьких комплексів, повністю відповідає потребам нашого бізнесу”, — зазначив В.Дутчак.

Він пояснив, що розраховувати на допому банків аграріям нині не приходиться, оскільки фінансові установи не хочуть ризикувати, а тому єдина надія на державну підтримку.

“Банки налякані серією дефолтів, зокрема і з боку позичальників-аграріїв. Вони стали дуже вибагливі — хочуть бачити стабільну маржу, ліквідну заставу, прозору структуру компанії. В результаті фермерам нічого дати в заставу, тому що нема грошей на будівництво, а побудувати вони не можуть, бо не дають кредити.

Дотації дозволяють розірвати це замкнене коло. Банки будуть розуміти, що вони гарантовано повернуть 25% позики. Тобто ризики зменшуються на чверть. З урахуванням цієї пільги облікова ставка НБУ 17% де-факто становитиме 8%.

Усе це повинно стимулювати банки нарощувати кредитування, а бізнес — розширюватися і будуватися. Галузь отримає можливість створити нові пташники, нові забійні і переробні цехи, які дозволять вийти на зовнішні ринки. У нас є замовлення на поставку в ОАЕ, Азію, Європу, Африку, але нема цехів, які зробили б ці поставки можливими. Тому нам критично важливо інвестувати в переробку, щоб мати можливість задовольнити цей попит”, — розповів він.

Якщо розумно скористатися цією пільгою, продовжив В.Дутчак, то через два-три роки ми зможемо конкурувати з іншими європейськими виробниками в сегментах індичатини, гусятини, фазанів, перепілок. Паралельно вигоду отримає і внутрішній ринок.

“Імпорт м’яса птиці в Україну був, є і буде. Так, це невеликі обсяги, але вони регулярні. Найгірше, що завозиться м’ясо, у якого вийшов або закінчується термін придатності. Українці повинні їсти якісне м’ясо і у нас є можливість забезпечити його виробництво. Ми агарна країна, у нас нема проблем з кормовою базою.

Розвиток виробництв дозволить утримати в країні кваліфікованих працівників. Я сам із Західної України і не за чутками знаю, що таке відплив кадрів. Як вирішити проблему? Виплачувати конкурентні зарплати, підтримувати співробітництво з аграрними вузами, створювати робочі місця на сучасних виробництвах”, — резюмував власник “УПГ інвест”.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій було змінено. Держава відмовилась компенсувати за принципом: хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки, оскільки у сфері тваринництва виявилось усього два найбільших платника податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Ю.Косюка та “Укрлендармінг” О.Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів. Чи отримають “МХП” та “Укрлендфармінг” дотації цього року поки не відомо, але зважаючи на масштабне розширення виробничих комплексів “МХП” — цілком ймовірно.

Джерело: УНН