Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Понеділок, 21 січня 2019 11:23
40740

Концтабір Заксенхаузен. Репортаж УНН до Дня пам'яті жертв геноциду

Пам'ять Європи - "Станція Z"

БЕРЛІН - КИЇВ. 9 грудня. УНН. Концентраційний табір Заксенхаузен, жертвами якого стали близько 100 тисяч жертв при нацистському режимі, знаходиться в місті Оранієнбург, за 30 км від Берліна. Сьогодні, Заксенхаузен - не просто музей, це цілий документаційний центр, де зібрана величезна база історій про жертв табору, судові процеси над працівниками фашистської адміністрації, записи інтерв'ю з в'язнями, які вижили, інтерактивний архів відео і аудіо відгуків відвідувачів, у яких вистачило внутрішнього сили поділитися своїми емоціями, які теж стали частиною колективної пам'яті. На відвідування меморіального комплексу варто запланувати весь день і бути готовим до того, що емоції дійсно будуть дуже сильні і непрості. Про те, чому це важливо пам'ятати - в репортажі УНН з Оранієнбург до Дня пам'яті жертв геноциду.

У 1936 році, коли Німеччина приймала Олімпіаду, в 30 км від німецької столиці, переповненій спортивним азартом і урочистим збудженням, вже будувався концтабір. У Заксенхаузен було вбито близько 100 тисяч осіб, серед яких євреї, поляки, голландці, англійці, українці, росіяни та інші. За наявними даними тут утримувалися люди з 27 країн. Серед ув'язнених є і відомі прізвища: Степан Бандера, лідер націоналістичного руху України, Яків Джугашвілі, син Йосипа Сталіна, німецький письменник Бекер Юрек і інші. Сюди також відправляли і німецьких опозиційних політиків.

Дістатися до меморіалу можна електричкою, на дорогу від Берліна до Оранієнбургу піде менше години. До самого пам'ятного комплексу відразу ж від міського вокзалу, скоріше навіть, невеликої станції, ходить міський автобус. Сплутати маршрут складно - в Заксенхаузен завжди прямує величезна кількість туристів. Потік людей і приведе в колишній табір смерті Заксенхаузен. Відвідування меморіалу, який функціонує з 1961 року, безкоштовне. Щодня в комплекс відвідують люди з усіх куточків світу.

"Європа майбутнього не може існувати без пам'яті про це, незалежно від національності тих, хто тут був знищений в повному презирстві і ненависті, замучений до смерті, заморений голодом, отруєний газом, повішений", - це слова в'язня концтабору Заксенхаузен Анджея Счіпіорскі, який вижив. Його коментар висічений на стінах однієї з зон табору під назвою "Станція Z".

"Станція", іменована останньою буквою латинського алфавіту, для сотень тисяч в'язнів виявилася останньою крапкою. Тут і відбувалися масові розправи над ув'язненими, серед яких були, політичні в'язні, представники етнічних груп, німці обвинувачені в зраді або у поведінці, що "ганьбить" ідеологію, а також представники сексуальних меншин і переслідувані за релігійною ознакою.

Сюди потрапляли через "неправильної" національності, "неправильної" сексуальної орієнтації, за політичними звинуваченнями, за звинуваченнями диверсії, тут опинялися і німецькі жінки, які зустрічалися з чоловіками не "арійських" кровей. Сьогодні на місці "останньої станції" збереглися залишки крематоріїв, газових камер. На місці масових вбивств зараз пам'ятні меморіали.

На воротах головного входу на територію табору викуваний не менше цинічний символізм: "Робота звільняє". Але вільними після табору мало хто став. Територія Заксенхаузена повторює форму трикутника, в кутку якого зараз розташована стела пам'яті загиблих тут людей. По периметру розташовані вежі, з яких здійснювався огляд території. У Заксенхаузен розміщувався пункт управління Третього Рейху усіма концтаборами.

За роки існування табору тут продилися медичні досліди над в'язнями. Зокрема, відомо про експерименти з отрутами, а також про постачання німецьких університетів анатомічними зразками. Тут розташовувалася і "лабораторія", яка співпрацювала з університетськими кафедрами, де досліджувалися "расові питання".

Ув'язнені розміщувалися в спеціальних бараках. У кожному бараку було кілька приміщень з багатоярусними місцями для сну і столами. Санітарні приміщення з туалетами і, так званим, душем відвідували за графіком. Наприклад, душ відвідували по кілька людей, яких одночасно заганяли в спеціальний таз і обдавали струменем крижаної води.

В'язні носили форму (одну й ту ж саму і в спеку і в холод) зі спеціальними нашивками - Вінкель, за якими ідентифікували звинувачення. Таким чином їх розподіляли по категоріям. Наприклад, у в'язнів німецького походження були нашивки у вигляді чорного трикутника, гомосексуалів "маркували" рожевими трикутниками, євреїв - зірками Давида, пріследуемих за релігійною ознакою, зокрема, свідків Єгови - фіолетовими.

Крім бараків на території були й інші приміщення: адміністративні будівлі, оглядові вежі, лабораторія, харчовий блок, в'язниця гестапо і плац перевірок, де проводилися переклички і публічних страт, смуга для випробування взуття. Утримуваних засуджували до покарання розношувати взуття, яке було на пару розмірів менше. Це відбувалося, як раз на спеціальному плацу. Працювали в'язні на цегельному заводі неподалік від концтабору, а ще Заксенхаузен відомий тим, що саме тут ув'язненими виготовлялася фальшива валюта для підриву економік США і Великобританії. У більшості приміщень зараз знаходяться експозиції.

Наприклад, є колекції присвячені людським історіям. Особисті речей ув'язнених, серед яких листи рідним, зворушливі щоденники, блокноти з думками про життя, дім і навіть кохання. В одному із залів зібрані пристосування і інструменти, за допомогою яких нацисти наносили каліцтва і піддавали тортурам своїх жертв.

На бетонних стінах сьогодні вивішені стенди з інформацією про злочини і жертви. Один з таких стендів присвячений українцю Василю Окселенко, який був вивезений до Німеччини для примусової праці, а пізніше був заарештований за звинуваченням у шпигунстві.

У квітні 1945 року Заксенхаузен був звільнений радянськими військами. Незадовго до цього, нацисти спробували вивезти всіх полонених. Близько 30 тисяч ослаблених людей були змушені йти пішки до Балтійського моря, де їх планували вивезти на баржі і втопити. Цю смертельну акцію, зупинену союзницькими військами, назвали "Маршем смерті".

Після закінчення Другої світової війни і поділу Німеччини на зони окупації Радянська влада використовували Заксенхаузен для тих же цілей, що і нацисти. Табір був в розпорядженні НКВС аж до 1950 року.

Джерело: УНН
Теги: геноцид
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
Загрузка...