Зонд InSight зафіксував сотні підземних поштовхів і знайшов сліди магнетизму на Марсі

“Ми довели, що Марс є сейсмічно активною планетою. Його надра виявилися набагато активнішими, ніж у Місяця, але менш неспокійними, ніж на Землі. У цілому Марс нагадує в цьому відношенні ті спокійні куточки нашої планети, які знаходяться далеко від розломів і зон сейсмічної напруги”, — сказав Брюс Банердт — керівник місії InSight в NASA.

Спусковий модуль InSight здійснив посадку на поверхню Марса в грудні 2018 року. Два головні його завдання — пошуки слідів марсотрусу і вивчення внутрішньої структури червоної планети. Його наукова робота почалася в лютому минулого року, коли німецькі та американські вчені завершили установку сейсмографа SEIS і почали розгортати бурову установку HP3.

Цей прилад, “кріт”, як його називають розробники бура з Німецького авіаційно-космічного центру (DLR), почав відчувати проблеми в першу ж добу роботи. Спочатку він повинен був зануритися на 70 см углиб Марса, однак цього не сталося. Пройшовши близько 35 см, бур перестав занурюватися і почав топтатися на місці.

Наступний рік вчені NASA і DLR витратили на те, щоб зрозуміти, що саме сталося з “кротом”, і розробку різних стратегій з його порятунку. Поки це не вдалося зробити, так як руху бура заважає особливо щільний шар спеченого піску, який не ламається під ударами HP3.

My robotic mole has had a hard time getting underground, so I’m going to try something we never thought we’d do: giving it a push with my robotic arm while it hammers. This will take several weeks, as the @NASAJPL/@DLR_en team works to #SaveTheMole.

More: https://t.co/ees9hdF9vo pic.twitter.com/w42KXBe18o

— NASA InSight (@NASAInSight) February 21, 2020

Однак ці проблеми, як зазначив Банердт, не завадили роботі сейсмографа, а також іншим інструментам InSight, призначеним для вивчення атмосферних процесів і надр Марса. Зокрема, за перші півроку спостережень SEIS зафіксував 174 марсотруси, чиє існування підтвердило, що надра червоної планети до сих пір залишаються сейсмічно активними.

Велика частина цих поштовхів, за словами планетологів, володіла досить невеликою силою. Решта 24 сейсмічних сплески були породжені на великій глибині, 20-30 км, і володіли магнітудою приблизно в 3-4. Як пояснили планетологи, подібні поштовхи були б помітними для людини, якщо б люди жили на Марсі в околицях їх епіцентру. В цілому, їх частота виявилася помітно вище, ніж припускали вчені в минулому.

Крім цього, вчені відкрили два цікавих і важко з’ясовних факти, пов’язаних з геологією Марса. По-перше, прилади посадкового модуля зафіксували незвично високі рівні залишкової намагніченості марсіанської кори, які не вкладаються в уявлення про те, що у червоної планети ніколи не було потужного магнітного поля. Як відзначили вчені, заміряні ними значення в десятки разів перевищували дані, які отримували орбітальні супутники і пророкують теорії формування планети.

По-друге, велика частина марсотрусів, які зміг вловити SEIS, були розкидані по надрах планети не випадковим чином, а були зосереджені в так званих Уступах Цербера. Так, вчені називають набір ущелин і розломів, розташований біля екватора Марса, поряд з рівниною Елізій.

“Уступи Цербера вважаються сьогодні наймолодшим геологічним регіоном Марса з точки зору тектоніки і вулканізму. Останні виливи магми тут відбувалися приблизно 10 млн років тому, і тому відкрите нами зосередження епіцентрів марсотрусу в цьому регіоні було особливо цікавим”, — сказала Сюзанна Смрекар — одна з заступників Банердта.

За її словами, поки не зрозуміло, що саме породило ці поштовхи і чи можуть вони бути пов’язані з проявами сучасної тектонічної і магматичної активності в надрах Марса. З одного боку, як зазначила Смрекар, це неможливо з точки зору сучасних уявлень про те, як змінювалася температура в надрах Марса з моменту його народження.

З іншого боку, присутність щодо недавніх слідів вулканічної активності, а також зосередження джерел марсотрусу і численні сліди потоків води в Уступах Цербера не дозволяють виключити подібну гіпотезу і змушують вчених шукати правдоподібні пояснення цьому. Наступні виміри InSight, як сподіваються учасники місії, наблизять нас до відповіді на цю загадку.

Нагадаємо, у NASA почали створювати систему зв'язку з експедиціями на Місяць і Марс.