Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Субота, 04 квітня 2020 11:27
Новини: Економіка
62280

Українську молочку витісняє іноземна

Українську молочку витісняє іноземна

КИЇВ. 28 лютого. УНН. В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевша, а відтак - має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні дедалі менше вигідно. Брак державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту із ЄС, передає УНН із посиланням на сюжет телеканалу ICTV.

Повідомляється, що сьогодні українські фермери не заробляють, а ледь "виходять у нуль". Тримати худобу - збитково, і молочники збувають тварин.

"Почали вирізати худобу. Останні три місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейською", - коментує власник тваринної ферми Володимир Хвостов.

Підприємство Хвостова нараховує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 тонн молока. До 2016 року держава відшкодовувала ПДВ, у 2018 році - давала дотації, а у 2020 році жодного привілею для національних молочників немає.

Поряд з цим, європейці про своїх фермерів дбають. До прикладу, фермер у Парижі отримує 580 євро на корову на рік. Це - 15,5 тис. грн, або у 22 рази більше, аніж фермер в Україні.

Більше того, ЄС підтримує виробників молока шляхом компенсації збитків, зумовлених падінням ринкової ціни. Якщо собівартість молока становить 50 євроцентів, а ціна на ринку - 35 євроцентів, то різницю у 15 євроцентів фермеру виплачує держава.

Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти, каже експерт асоціації виробників молока Олена Жупінас.

"Європейський фермер платить ПДВ державі у розмірі 5-6%, український - 20%. Підтримку на корову європейські фермери мають, українські - на цей рік не мають. І на додаток - процент по кредиту: 0-2% у ЄС і 20% - в Україні. І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий процент", - аргументує вона.

Нагадаємо, вітчизняний агробізнес не хоче інвестувати в Україну через відсутність державної підтримки, і розглядає можливість капіталовкладення в інші країни, де влада повертає вкладені кошти інвесторам.

Взаємозв'язок між держпрограмами і сумами інвестицій простежується на прикладі 2018 році, коли держава запропонувала цільові програми українським аграріям. Саме 2018 рік вважається найбільш плодотворним за останні 5 років.

Найбільше коштів у 2018 році вкладали аграрії у вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Інфраструктуру в АПК того року за держпрограмами оновили 15 підприємств: "Прогрес", "Вінницька птахофабрика" (МХП), "Генетик-Інвест", "Урманське", "Аграрна компанія 2004", МВК "Катеринославський", ВК "Дніпровський", СФГ "Мрія", ТОВ "ДФУ Агро", ФГ "Персей Агро", ТОВ "Селекційний центр свинарства", ФГ "Агротрейд 2006", ТОВ "Марлен КД", ТОВ "Агро Рось", ТОВ "Кищенці".

Також нагадаємо, на прикладі МХП експерти проаналізували, як держава може заробляти на підтримці великих агрохолдингів. Вони зазначають, що впродовж 2017-2019 років держава надала МХП 2,5 млрд дотацій на розвиток. Натомість в бюджет МХП повернув 12,5 млрд грн. Вигода 1 до 5, наголошують фахівці. 

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram