Уляна Пчолкіна про передвиборчі обіцянки в столиці: адаптувати метро для інклюзії за 3 місяці неможливо

“Ви знаєте, до виборів у нас так повелося в країні, що дійсно багато обіцянок-цяцянок, які насправді не втілюються у життя. Мені б, як людині, яка користується кріслом, якій не можна їздити на метро, було би досить цікаво побачити саме проектну документацію, покроковий план, тому що вони дійсно потрібні, не всі люди можуть собі дозволити користуватися таксі, або мати власний транспорт. Хотілося б бачити конкретні дії, а не просто обіцянки”, — сказала вона.

За словами Пчолкіної, це вже не перший випадок коли посадовці столиці намагаються “заробити собі балів” на втіленні благих справ напередодні виборів.

“Одна людина, яка займає досить високу посаду у Київському метрополітені, вже заявила, що вона зробила доступні дефібрилятори на станціях метро, насправді це велика робота волонтерської ініціативної групи. Дуже багато людей, які скажімо так зробили, щоб ці дефібрилятори з’явилися в метрополітені, а тепер це присвоюють собі працівники метрополітену і кажуть, що це зробили вони, які балотуються до Київради”, — розповіла вона.

Пчолкіна пригадала, як на Майдані Незалежності вже намагалися адаптувати перехід аби можна було спуститися вниз на візку. У результаті: витрачені бюджетні кошти та демонтаж металобрухту.

“Там неодноразово монтували підйомники, які вже демонтовано, тому що вони просто псували весь вигляд переходу і не працювали, бо не були життєздатними”, — зауважила активістка.

І це також не єдиний випадок нереалізованих ініціатив, на які витрачалися бюджетні кошти. Підйомники на трамвайних станціях теж робилися тільки “для вигляду”.

“Київська міська влада монтувала на трамвайних станціях підйомники, на це було витрачено купа державних коштів і вони так і не запрацювали, просто стояли в чохлах. Я думаю, що зараз їх просто або демонтували, або просто стоять розгромлені. Не було навіть схеми як це працює, як цим скористатися, що з цим робити”, — розповіла Пчолкіна.

Якщо ж повернутися до теперішніх обіцянок про доступність на станціях метро, то все ж постає питання, яким чином до кінця року будуть проводитися ремонтні роботи. Особливо на тих станціях, які за попередньою інформацією експертів були занадто старі для проведення таких робіт.

“Наприклад, „Арсенальна“ — дуже глибока станція... Питання як? Яка задумка? За багато років, на нарадах, я неодноразово говорила про це, і нам казали, що це старі станції, вони глибокі, і неможливо на них зробити способи спуску для людини у кріслах, от таких самостійних, наприклад, як є на станції „Святошино“”, — зазначила Пчолкіна, поставивши таким чином під сумнів обіцянку столичної влади за три місяці вирішити проблеми, які не вирішувалися роками.

Нагадаємо, плани КМДА щодо капітального ремонту на чотирьох станціях метро датовані розпорядженням від 16 березня 2020 року № 441. У документі йшлося, що облаштування станцій мало би завершитися до кінця 2020 року.

Нещодавно, схожу інформацію УНН отримав і у відповідь на запит від КП “Київський метрополітен”. Там повторили, що з плином 6 місяців з дати прийняття розпорядження, все ще й досі тільки планують капітальні ремонти на станціях Арсенальна“, “Сирець”, “Університет”, “Хрещатик” у частині доступу маломобільних груп населення.

Про те, що встигли зробити з квітня та чи встигли щось узагалі — не уточнювали.

Як писав УНН, Канада виділить Україні 45 млн доларів, з них 25 млн на підтримку інклюзії і гендерної рівності.