Українці сидять без світла 700 хв на рік: що пропонують експерти

Регулярні блекаути - є свідченням того, що технічним станом обладнання в електроенергетиці неможливо "гратися" безкінечно, кажуть фахівці.

"Зношеність і недоінвестованість вітчизняної розподільчої системи сьогодні приводить до того, що українці сидять без світла найдовше в Європі – у середньому 700 хвилин на рік. За рівнем втрат електроенергії Україна також лідирує серед європейських країн. Щорічно ми втрачаємо близько 10% всього переданого електромережами струму", - розповідають у Всеукраїнській енергетичній асамблеї.

Виходом із проблемної ситуації фахівці вважають впровадження RAB-регулювання.

"Україна потребує термінового запровадження стимулюючого тарифоутворення - RAB-регулювання за європейським зразком, що передбачає єдину базу активів та ставку доходності на рівні середньозваженої вартості капіталу, яка має перераховуватись раз на рік, або перед початком регуляторного періоду", - зазначають фахівці.

При цьому обов’язковою умовою є розроблення і запровадження дієвої системи контролю за виконанням ліцензіатами необхідних обсягів робіт з реконструкції та модернізації розподільчих мереж за якісними та ціновими параметрами. Також необхідно застосувати постійний контроль в автоматичному режимі за якістю постачання електричної енергії та середньою тривалістю відключення споживача, додають у Всеукраїнській енергетичній асамблеї.

Наприкінці вересня Нацрада реформ, очолювана Президентом України, одноголосно підтримала підвищення ставки прибутковості на старі активи операторів систем розподілу для стимулюючого тарифоутворення до 6% з встановлених регулятором 3%. Такий крок дозволить закумулювати кошти для модернізації електромереж і навіть знизити вартість приєднання до них, запевняють у Нацраді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовчазна згода та відсутність посередників: як в Україні хочуть спростити підключення до електромереж.

"Реформа підключення до електромереж – це давня вимога українського бізнесу. Ми хочемо прискорити цю процедуру для нових бізнесів у три рази. Це прискорить створення нових робочих місць, збільшить податкові надходження, стимулюватиме економічне зростання. Пропонується зниження вартості приєднань до електромереж шляхом посилення інфраструктури електромереж енергорозподільчими компаніями. А також шляхом перегляду параметрів повернення інвестицій на існуючі активи у стимулюючому тарифоутворенні для електромережевих компаній. Пропонується встановити дохідність на рівні 6%. Це дозволить компаніям посилювати підстанції і в результаті перевести частину оплати за приєднання зі споживача на оператора системи розподілу. Цю реформу Офіс простих рішень та результатів готував разом із підприємцями та урядом. Коли парламент проголосує за наші пропозиції, все буде набагато швидше і дешевше. Нацрада реформ підтримала одноголосно", - прокоментував рішення глава виконавчого комітету Нацради реформ Міхеіл Саакашвілі.

У Міненерго підтверджують, що збільшення ставок дохідності на старі активи операторів систем розподілу (ОСР) з існуючих 3% може звільнити споживачів від плати за приєднану потужність.

Адже сьогодні ця вартість колосально дорога і негативно впливає на позиції України у всесвітньому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, пояснює керівник ГС "Розумні електромережі України" Олександр Візір.

"Вартість приєднання у нас колосально дорога. І Президент, і прем'єр озвучили, що треба цю вартість якось знизити. Приєднання можна поділити на дві складові: лінійна і дистанційна. Лінійна – це вартість кабеля або повітряної лінії електропередач від об'єкту споживання електроенергії – будинку, фабрики до розподільчого пристрою. Вартість кабеля і робіт по його прокладенню. Друга складова – плата за приєднану потужність: чим більше я хочу приєднати потужностей, тим більше я маю заплатити в залежності від регіону. Ідея збільшення ставок дохідності (на стару базу активів ОСР - ред.) з 3 до 6% полягала у тому, щоб за рахунок цих 6% споживач не буде сплачувати плату за приєднану потужність. Фактично він буде платити тільки за лінійну складову, так як у більшості країн ЄС. За ці ж самі кошти оператор систем розподілу (ОСР), щоб пришвидшити процес - має створити резерв потужностей", - розповідає фахівець.

Збільшення ставок на 3% компенсуватиметься можливістю та доступністю приєднання до них, пояснює Візір.

"Наприклад, у Києві ми бачимо, що у центрі приєднатися до електромереж дуже важко, тому що розподільчих пристроїв – не завантажених, їх просто немає, треба будувати нові, і будувати їх на перспективу. От будівництво їх на перспективу в тому числі вкладалося у ці 3%. Ми ж маємо розуміти, що таке приєднання і час приєднання – це наша конкурентна перевага або її відсутність. Якщо у рейтингу Doing Business ми знаходимося на 64-ій позиції в загальному, у нас хороші позиції стали по відкритю бізнесу, то по рейтингу підключень - ми 160-і чи 150-і, і концептуально це, чесно кажучи, з особистого досвіду - дуже марудний, довгий процес: як з точки зору документально, так і з точки зору фінансово – це дорого. А нові приєднані потужності, якщо ми говоримо про підприємства, а не житлові будинки, то це податки у місцеві бюджети і від цього місцеві бюджети будуть тільки вигравати", - зазначає керівник ГС "Розумні електромережі України".