"Справи Майдану": Венедіктова розповіла, чому нема вироків

"Масштаби роботи прокурорів і слідчих – величезні, а вироків за 6 років – всього кілька десятків. Об’єктивні причини тривалості судового розгляду, зокрема, навантаження на суддів в умовах неукомплектованості штатів. В окремих справах - велика кількість епізодів злочинів та учасників провадження”, - сказала Венедіктова.

З її слів, до прикладу, завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року з огляду на періодичність судових засідань очікується лише в 2021 році.

Водночас, зауважила Генпрокурор, 4 роки перебуває в одному з райсудів Києва лише на стадії підготовчого провадження справа за обвинуваченням трьох правоохоронців та одного цивільного, які 20 лютого 2014 року отримали та вивезли зі складів МВС 156 комплектів автоматів, та 22 ящики з понад 47 тисячами набоїв.

“Цей арсенал був переданий так званим “тітушкам” службовими особами МВС України через кілька годин після масових вбивств протестувальників на Інститутській. Одного з обвинувачених в цій справі було звільнено з-під варти без рішення суду через сплив терміну запобіжного заходу. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не було розглянуто судом упродовж 2,5 років”, - повідомила Венедіктова.

Також за її словами, суттєво впливають на результат недоліки кримінально-процесуального законодавства.

“Це створює умови для грубих зловживань учасниками процесуальними правами широких можливостей для затягування процесів до безкінечності, формально не порушуючи закон, але не даючи шансу поставити крапку в питаннях, відповіді на які від нас чекає громадськість”, - сказала вона.

Окрім цього, зазначає Генпрокурор, у КПК нормативно не врегульовані питання, пов’язані з міжнародним розшуком.

Як повідомляв УНН, зі слів Генерального прокурора, на сьогодні суди першої інстанції розглядають 86 "справ Майдану", процесуальне керівництво у яких - за Департаментом у справах Майдану Офісу Генпрокурора.

Додамо, цього року "справи Майдану" перейшли до нового органу слідства – в січні було створено спеціальний підрозділ у Державному бюро розслідувань, що продовжив розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами в 2013-2014 роках.

Так, цієї осені минає 7 років від початку Майдану. Під час акцій протесту, за даними Офісу Генпрокурора, загинули 78 цивільних осіб і 13 правоохоронців. У протистоянні загалом постраждало понад 2,5 тисячі осіб, з них понад 2000 визнано потерпілими у кримінальних провадженнях.