Законопроекти про реструктуризацію банківських кредитів несуть загрозу економічної кризи – експерти

Йдеться про законопроекти № 4475 “Про внесення змін до розділу IV „Прикінцеві та перехідні положення“ закону України „Про споживче кредитування“ (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)”, та № 4398 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб”.

Ці документи були ухвалені у першому читанні 19 березня. Цілком можливо, що у другому та остаточному читанні вони будуть розглянуті зовсім скоро.

Додамо, що портфель кредитів у валюті, виданих громадянам, доволі великий, адже українці, сподіваючись на стабільність курсу, охоче брали кредити в іноземній валюти відсотки за якими були нижчими від кредитів у національні валюті.

“Ми прекрасно розуміємо, що зараз в країні гостро стоїть питання проблемних кредитів, це — болючий момент, за яким стежать міжнародні фінансові організації, інвестори, бізнес, які бояться повторення краху банківської системи”, — зазначив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.

Він додав, що зараз банківський сектор України є доволі стійким, але західні партнери все одно переймаються.

А запропоновані законопроекти якраз є фактором дестабілізації банківської системи.

Ще один важливий момент — створення нерівних умов для позичальників.

“Деякі з них взяли на себе відповідальність і сумлінно сплачували кредити, при цьому паралельно розвивалися інші тенденції, коли певні люди не бажали платити, мабуть вважаючи, що хтось інший має це зробити за них. Відповідно, ті законодавчі ініціативи, які зараз проштовхують у Верховній Раді, грають на користь злісних неплатників і морально пригнічують тих, хто платить, навіюється ідея, що не платити — це нормально, причому йде це від держави. Підриваються основи. Підривається стабільність банківської системи”, — говорить Киян.

Ці законопроєкти зобов’язують кредитора йти до суду, щоб стягнути заставу за кредитом, який не виплачували значний термін, навіть якщо відповідне рішення суду вже є. А це додаткові збитки для банків, що також можуть призвести до незворотних наслідків, зокрема можуть постраждати вкладники.

Американська торговельна палата, Європейська бізнес-асоціація, Незалежна асоціація банків України та Форум провідних міжнародних фінансових установ уже направили звернення до президента та Голови Верховної Ради з проханням не допустити прийняття відповідних законодавчих ініціатив.

Серед недоліків законопроектів вони називають, зокрема, такі:

— безпідставне розповсюдження умов обов’язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, зокрема й ті, що обслуговуються належним чином;

— негативні для державного бюджету наслідки, адже запропонований перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. За даними Національного банку, у 2020 році 74 платоспроможні банки забезпечили надходження до державного бюджету понад 7,09 мільярда гривень податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до держбюджету від сплати податку на прибуток підприємств;

— недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі;

— розширення кола кредитів, які потрапляють під пропоновану у законопроекті пільгову реструктуризацію, за рахунок кредитів, по яким не має прострочення (!!!), а також за рахунок кредитів, наданих під заставу земельної ділянки, на якій може бути побудований будинок, що може стати єдиним житлом боржника.

Це лише окремі претензії до законопроектів, ухвалення яких, на думку представників бізнес-спільноти, може призвести до розбалансування умов погашення кредитів.

Нагадаємо, під час минулого “банкопаду” з Держбюджету було витрачено понад 250 мільярдів гривень.

Звернення до Президента from UNNews