Сергій Карташов: Україна може стати лідером в сфері AI і ML у Східній Європі

Попит вище пропозиції

Перша проблема, з якою зіткнувся IT-ринок — дефіцит кваліфікованих розробників. Як не парадоксально, за наявності в Україні більше 200 000 працівників IT-сфери, в 2020 році 30% вакансій в IT-компаніях не були закритими. Український IT-ринок став дуже широким і поглинув майже всіх фахівців. Це, в свою чергу, призвело до значного подорожчання робочої сили і збільшило конкуренцію між компаніями за досвідчені кадри.

“Відчувається і дефіцит досвідчених СЕО, які готові з нуля побудувати команду, поставити правильні KPI, вивести продукт на ринок”, — зазначає Карташов.

На думку Карташова, у цієї проблеми є кілька причин: по-перше, за останні роки значно зріс внутрішній ринок IT-проектів, по-друге, іноземні компанії стали набагато активніше відкривати свої офіси в Україні та набирати співробітників, по-третє — вузи і курси не встигають готувати необхідну кількість якісних фахівців.

“Це все чудово розуміє бізнес. Українські IT-компанії вже почали самі шукати варіанти вирішення цієї проблеми”, — розповідає Сергій Карташов.

Тільки в цьому році відразу декілька українських IT-компаній оголосили про створення IT-університетів. Один з них — за прикладом американського Стенфорда відкриває засновник Roosh Сергій Токарєв спільно з президентом Київської школи економіки Тимофієм Милованова.

Новий підхід до утворення

Сергій Карташов упевнений, що створення нових навчальних закладів представниками бізнесу обумовлено ще одним важливим недоліком класичної освіти.

“Тренди в IT стрімко змінюються. Українські вузи не можуть дозволити собі змінювати програми з такою ж інтенсивністю. В результаті, після випуску молодим фахівцям доводиться довчатися на профільних курсах. Дуже часто це відбувається за рахунок компанії, в яку приходить працювати розробник”, — говорить партнер Roosh.

Крім того, на технічних спеціальностях у вузах студентів вчать програмуванню, але не створення стартапів, ведення бізнесу, юридичним тонкощам і іншим прикладним дисциплінам. В результаті багато фаундерів бачать ідею, але не бачать, як вони її будуть просувати, розширювати і представляти інвесторам.

“А ще на ринку є маса випадків, коли залучаючи фінансування, але не маючи банальної фінансової та юридичної грамотності, фаундери втрачали контроль над своїм проектом, тому що повністю його продали, але залишалися до зобов’язань перед інвесторами. Про яку мотивацію можна говорити в таких ситуаціях?”, — міркує Карташов, кажучи про необхідність введення прикладних дисциплін при навчанні розробників.

Нова культура інвестування

Розвитку українських стартапів допоможе і прихід в країну західної культури інвестування. В американській традиції, наприклад, розвинене право на помилку. Фаундери можуть створити декілька невдалих проектів перед тим, як їхній черговий продукт вистрілить на ринку. А інвестори готові за це платити.

“Економіка зацікавлена в тому, щоб з мільйона експериментів вийшов новий Apple, Amazon або щось нове, що стане новим основним драйвером”, — пояснює Сергій Карташов.

Більш того, в США нормальною вважається ситуація, коли 8 з 10 профінансованих стартапів прогорають. Американські інвестори абсолютно спокійно ставляться до такого стану справ. Адже, по-перше, на двох з десяти їм все-таки вийде заробити. По-друге, і ті, що “не злетіли” принесуть користь. Вони дадуть можливість молодим командам спробувати свої сили, отримати досвід створення свого першого продукту, залучення інвестицій. Для технічних фахівців — розвинути свої технічні навички, для майбутніх СЕО — поспілкуватися з інвесторами, для юристів — з юридичними компаніями і чиновниками. Подивитися, як це все працює.

“До такої культурі складно прийти. Психологічно нам поки не доступно таке мислення. Але без цього набагато складніше вирощувати людей, які будуть складати команди унікальних фахівців майбутнього”, — поділився Senior Partner Roosh Сергій Карташов.

Ще одним поки малознайомим Україні видом інвестування, за словами Карташова, є так звані SAFE-договори або договори про майбутні акції. Вони мають на увазі, що інвестор дає проекту гроші на реалізацію ідеї, а коли стартап випустить акції, частина з них перейдуть інвестору. В Україні цей тип інвестування тільки зароджується і може сприяти серйозному розвитку ринку стартапів.