Цитата
“Як я раніше заявляв, елбаси (лідер нації, Назарбаєв. — ред.) усі ці дні перебував у Нур-Султані і надавав підтримку главі держави. Проте ситуація складалася дуже складно і тому елбаси сам ухвалив рішення передати посаду голови Ради безпеки президенту, бо добре усвідомлював, що заворушення та терор вимагали оперативної, жорсткої та безкомпромісної відповіді від керівництва країни”, — повідомив Укібай.
Деталі
За його словами, Назарбаєв і Токаєв завжди були “з одного боку барикад”, захищаючи свій народ, країну та майбутнє нації. “І у ці важкі для всіх нас дні вони знову продемонстрували монолітність державної влади”, — наголосив Укібай.
Він заявив, що у ЗМІ та соціальних мережах поширюється велика кількість брехливих чуток та провокаційних записів щодо першого президента Казахстану. “У нинішніх умовах подібна діяльність розцінюється нами як спроба дестабілізації політичної обстановки та підриву конституційних засад держави”, — підкреслив прессекретар Назарбаєва.
Передача повноважень
Назарбаєв, якому у липні 2021 року виповнився 81 рік, є першим президентом Казахстану (грудень 1991-го — березень 2019 року). У березні 2019 року він підписав указ про складання повноважень президента за власним бажанням. Його наступником на посаді глави держави став Касим-Жомарт Токаєв. Назарбаєв тоді зберіг за собою посади голови Ради безпеки країни, а також члена Конституційної ради Казахстану та голови партії “Нур Отан” (“Світло Батьківщини”).
У квітні 2021 року Назарбаєв вирішив передати Токаєву повноваження керівника Асамблеї народу Казахстану, яку він очолював із березня 1995 року. За підсумками розширеного засідання політичної ради партії “Нур Отан”, що відбулося в листопаді 2021 року, стало відомо про рішення Назарбаєва передати повноваження голови партії Токаєву.
Контекст
1 січня у середньоазіатській країні різко зросли ціни на автомобільний газ: з 60 до 120 тенге за літр. Після цього в Актау та Жанаозені (Мангістауська область) люди стали збиратися в центрі міст та перекривати вулиці. Пізніше демонстрації розпочалися в Алма-Аті, Нур-Султані, Караганді, Атирау, Уральську, Талдикоргані, Кизилорді та Шимкенті. 8 січня тарифи на комунальні послуги були “заморожені” до 1 липня.
Задля придушення повстання президент Казахстану покликав на допомогу сили ОДКБ. Москва направила до країни близько 3 тис. військових. До введення військ до Казахстану приєднались Киргизстан, Білорусь та Вірменія.
Серед протестувальників були групи мародерів, які грабували магазини та нападали на співробітників правопорядку. Офіційна казахська влада називає їх терористами. Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про 20 тис. людей, які вчинили напад на Алма-Ату.
На вечір п’ятниці кількість затриманих у країні перевищила поріг у 5 тисяч осіб. У МВС Республіки повідомляли, що під час “антитерористичної операції” вбили 26 “озброєних злочинців”.
7 січня Токаєв оголосив про наведення ладу в країні. Він також звинуватив силовиків країни в тому, що ті “проспали” протести. Раніше 5 січня Токаєв своїм указом відправив у відставку голову КНБ Каріма Масімова та його першого заступника Самата Абіша. Як Масімова, колишнього прем’єр-міністра Казахстану, так і Абіша, племінника першого президента країни Нурсултана Назарбаєва, раніше називали можливими кандидатами на пост глави держави.
