Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Вівторок, 16 липня 2019 03:27
Новини: Політика
36165

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ. ПОРАДИ ПРЕЗИДЕНТУ ВІД ПРОФЕСОРА. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДИКТАНТ

КИЇВ. 9 листопада. УНН. У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Президент України Віктор Янукович привітав українців з нагоди Дня української писемності та мови. Проте доктор філологічних наук, професор  КНУ ім. Т.Г.Шевченка Олександр Пономарів сьогодні на прес-конференції радив Президентові припинити боятися Медведєва та Путіна. Також 9 листопада, в День української писемності та мови на Українському радіо щороку відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності. Цього року серед відомих особистостей, за інформацією УНН, його писали народні депутати Олег Ляшко, Ірина Геращенко (

"Як Президент України вітаю усіх із цим визначним днем. Робімо все, кожен на своєму місці, для того, щоб берегти і примножувати те велике надбання, яке принесли в Київську державу наші пращури, яке розвивали чимало наших земляків - від славного Івана Котляревського, котрого Тарас Шевченко назвав батьком сучасної української літературної мови, до Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Івана Драча, Ліни Костенко, Бориса Олійника... Ціла плеяда великих письменників, поетів, драматургів і нині дбають про розвиток і збагачення нашої писемності, нашої мови та культури.

Вітаю усіх і щиро дякую корифеям слова і думки за значний внесок у скарбницю культури незалежної України", - йдеться у привітанні.

Проте доктор філологічних наук, професор  КНУ ім. Т.Г.Шевченка Олександр Пономарів сьогодні на прес-конференції зауважив, що українська держава має розширювати сферу вживання української мови і не боятися того, що про це скажуть лідери іноземних держав.

Він нагадав, що за часів існування Радянського Союзу в Україні були суттєво розширені сфери вживання російської мови. "Тепер вже держава має розширювати сферу вживання української мови і не боятися того, що про це скажуть Д.Медведєв чи В.Путін", - сказав професор.

"Я не поважаю Медведєва та Путіна за їх ставлення до України, але вони майже досконало говорять російською. От якби в нас були такі Президент та Прем’єр, то нам не довелось би радіти за успіхи Азарова в оволодінні українською мовою", - додав О.Пономарів.

Також 9 листопада, в День української писемності та мови на Українському радіо щороку відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності.

Це акція, яку НРКУ започаткувала ще 2000 року. Відтоді щороку 9 листопада українці можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.

Щороку Національна радіокомпанія отримує понад 10 тисяч листів з радіодиктантом.

Як повідомили в НРКУ, кількість учасників диктанту національної єдності постійно зростає, а географія – шириться.

"Листи надсилають не лише слухачі з усіх областей України, але й з-за кордону: Росії, Білорусі, Молдови, Німеччини, Бельгії та інших країн. Це люди різного віку і різних професій: школярі та студенти, військові та робітники, пенсіонери та домогосподарки. Традиційно до участі в написанні диктанту запрошуються відомі українці: політики, громадські діячі, митці", - повідомили в НРКУ.

Цьогоріч до Українського радіо завітають, зокрема, народні депутати – Ірина Геращенко, Ольга Герасим’юк, Олександр Голуб; уповноважений Президента з прав дитини Юрій Павленко; президент аналітичного центру "Академія" Олександра Кужель; співаки – Жанна Боднарук, Антоніна Матвієнко, Анжеліка Рудницька, лідер гурту "Мандри" Фома (Сергій Фоменко - Ред.); народний артист України Богдан Бенюк та інші.

 

Всеукраїнський диктант національної єдності під назвою "Червона Рута" орієнтовно складався із 100-120 слів. За безпомилкові диктанти організатори обіцяють грошові премії, книги, компакт-диски з унікальними записами Українського радіо. Перевірятимуться лише диктанти, надіслані на адресу Національного радіокомітету України 9 і 10 листопада. Дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті.

Минулого року радіодиктант писали 11 тисяч людей, але без жодної помилки написали його лише троє учасників – священик, коректор і науковець-біолог.

 

Як стало відомо кореспондентам УНН, cеред відомих особистостей, які писали сьогодні диктант з української мови – народні депутати Олег Ляшко, Ірина Геращенко (НУ-НС), Ольга Герасимюк (НУ-НС), Олена Бондаренко (ПР) та Олексій Плотніков (ПР), народна артистка України Ольга Сумська.

Згідно з результатами перевірки, за дванадцятибальною системою народний депутата від Партії регіонів Олена Бондаренко отримала 10 балів, Ірина Геращенко – 10 з плюсом, Олег Ляшко – 10 з мінусом, Олексій Плотніков – 9 балів, народна артистка України Ольга Сумська – 9 з плюсом.

Усі учасники залишилися задоволеними тими балами, які вони отримали за підсумками написання диктанту.

Між тим, міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник цього року в День української писемності відмовився писати диктант, бо у минулому році він продемонстрував високий рівень своїх знань з української мови.

"У цьому році я цього не робитиму, адже я продемонстрував, що я не боюся цього. У минулому році я показував свій диктант вчителям, і вони поставили мені десять балів через одну не грубу помилку. Тож тепер нехай диктант напишуть публічно, з журналістами, ті, хто полюбляє робити гучні заяви та робити патріотизм своєю професією", - зазначив Д.Табачник.

Міністр наголосив, що у тому разі, коли ці люди отримають високий бал за диктант, можна буде вважати, що вони дійсно є освіченими людьми.

До міністра освіти також "приєдналась" і радник Президента України - керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента Ганна Герман, яка зазначила, що закінчила писати диктанти ще у школі.

На уточнююче запитання, як вона ставиться до того, коли політики у День української писемності та мови беруть участь у диктанті, чи долучиться вона до написання Всеукраїнського диктанту, Г.Герман відповіла: "Я пишу романи. Диктанти я закінчила (писати – Ред.) у школі десь так у 8-му класі".

"Тому і вважаю, що влаштовувати якісь диктанти для чиновників – це трохи, можливо і недоречно, бо якщо чиновник неграмотний, то йому немає чого йти на державну службу. Але, якщо хтось собі побажає взяти у цьому участь, щоб себе перевірити, то нікому перешкоджати у цьому ми не повинні. Але я вважаю, що якщо людина йде на посаду державного службовця, вона зобов'язана бути грамотною", - додала Г.Герман.

Вона також розповіла, що для неї особисто – День української писемності та мови: "Це згадка про тих, хто приніс писемність. Друге – це колосальна сатисфакція того, що ми маємо велику літературу. Ми маємо велику писемність, ми маємо великі скарби як літописи і маємо велику мову, яка посідає значне місце серед європейських і світових мов".

 

Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.

Преподобний Нестор-літописець - киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є "Повість временних літ" - літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість временних літ" була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
Загрузка...