Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Середа, 26 червня 2019 17:59

Луценко Юрій

Луценко Юрій

Дата і місце народження: 14 грудня 1964 року, м. Рівне.

Освіта:
У 1989 році закінчив факультет електронної техніки Львівського політехнічного інституту за спеціальністю “інженер електронної техніки”.

Кар’єра:
З 1984 по 1986 рік — проходив службу в армії.
З 1989 по 1991 рік — інженер-технолог, майстер дільниці Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня.
З жовтня 1995 по листопад 1996 року — очолював Комітет економіки Рівненської ОДА.
З 1996 по 2006 рік — член партії “Соціалістична партія України”.
З 1996 по 1998 рік — секретар політичної партії.
з листопада 1996 по вересень 1997 року — начальник управління регіональної науково-технічної політики.
З вересня 1997 по вересень 1998 року — заступник міністра України у справах науки і технологій.
З вересня 1998 по квітень 1999 року — помічник прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка.
З квітня 1999 по квітень 2002 року — працював помічником-консультантом Народного депутата України Олександра Мороза.
У грудні 2000 року — співголова акції “України без Кучми”.
У 2001 році — представник Громадського комітету захисту Конституції на переговорах з представниками влади.
З травня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання від “СПУ” (№ 3 у списку).
З травня 2002 року — член комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.
З листопада 2004 по січень 2005 року — член комітету національного порятунку.
З 4 лютого 2005 по 1 грудня 2006 року — Міністр внутрішніх справ України ( уряд Юлії Тимошенко, а в подальшому Юрія Єханурова).
З 4 грудня 2006 року — радник Президента України.
У лютому 2005 року — вийшов з партії “СПУ”.
У грудні 2006 року заснував Громадський рух “Народна самооборона”.
З 23 листопада 2007 по 19 грудня 2007 року — Народний депутат України 6-го скликання від Блоку “наша України —народна самооборона”. (№ 1 у списку).
З 18 грудня 2007 по 29 січня 2010 року — Міністр внутрішніх справ України (уряд Юлії Тимошенко).
З 29 грудня 2010 по 4 лютого 2011 року — перший заступник Міністра внутрішніх справ — виконуючий обов’язки Міністра.
9 листопада 2010 року — Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу). Йому обрано запобіжний захід — підписка про невиїзд.
26 грудня 2010 року — затриманий працівниками СБУ.
27 грудня 2010 року — ухвалою Печерського районного суду Києва обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він був поміщений до Лук’янівського СІЗО.
27 лютого 2012 року —вироком Печервського райнного суду м. Київа його визнано винним у скоєні інкримінованого злочину та призначена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією усього майна.
7 квітня 2013 року — Указом Президента України Віктора Януковича “Про помилування” Луценко звільнений від подальшого відбування покарання.
20 березня 2014 року Печерський районний суд Києва скасував судові вироки, реабілітувавши Луценка як політичного в’язня.

З 12 травня 2016 року Генеральний прокурор України. 

Сім’я: одружений. Дружина Ірина (1966 року народження). Сини: Олександр (1989 року народження), Віталій (1999 року народження).

 

Новини про персону
Пʼятниця, 21 червня 2019
Середа, 19 червня 2019
Четвер, 13 червня 2019
Середа, 12 червня 2019
Вівторок, 11 червня 2019
Понеділок, 10 червня 2019
Субота, 8 червня 2019
Пʼятниця, 7 червня 2019
Загрузка...