Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Вівторок, 10 грудня 2019 13:06
Публікації: Економіка
87510

Україна може стати Кремнієвою долиною Східної Європи - В. Омельченко

Україна може стати Кремнієвою долиною Східної Європи - В. Омельченко

КИЇВ. 27 грудня. УНН. Рік тому у Парламенті було створено Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. До комітету увійшли 7 народних депутатів. Про підсумки роботи, а також законодавчі новації для розвитку ІТ-галузі, над якими працюють парламентарії, ми поговорили з головою комітету Валерієм Омельченком. 

— Валерію Павловичу, вже рік як Ви очолюєте Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. Яким був цей рік для ІТ-галузі України?

- Одним із показових моментів є зростання частки ІТ-галузі у ВВП. За підсумками трьох кварталів року, цей показник склав 1,8%. Протягом наступних трьох років, за умови прийняття відповідних законів, ми повинні вийти на показник у 5-8% від ВВП. Цей рік також показав і посилення експортного потенціалу України. За 9 місяців цього року експорт послуг у сфері телекомунікацій, а також комп’ютерних та інформаційних послуг перевищив 1 мільярд доларів та зріс на 28,5%. Домінуючим тут є саме зростання експорту комп’ютерних послуг - цей показник склав 620 мільйонів доларів і тут відбулося зростання на 34%.

Крім того, на 18% збільшилася кількість користувачів інтернетом. Зараз в Україні налічується майже 5,8 мільйонів абонентів. Важливим моментом є також зростання ринку електронної комерції – обсяги продажу товарів через Інтернет склали 1 млрд. грн., що на 47% більше, ніж у минулому році за аналогічний період. 78% товарів купують через Інтернет саме в Києві.

Тобто сьогодні основні напрямки ІТ-сфери розвиваються і завдання держави забезпечувати нормальні умови для цього. Це стосується і нових законів і також контролю за виконанням вже чинних.

— У комітеті Ви працюєте пліч-о-пліч з представниками "Удару", "Свободи", "Батьківщини". Чи вдається знаходити порозуміння?

— У нашому комітеті немає політичного популізму. Є жорсткі вимоги української економіки. Наші законопроекти мають абсолютно чіткі цілі - збільшення обсягів галузі та посилення позицій України на світовому ІТ-ринку. Досягнення таких цілей несе за собою також абсолютно зрозумілі економічні наслідки – зростання кількості робочих місць, заробітних плат, збільшення прибутків компаній і як наслідок податків, які спрямовуються до державного бюджету. 

До складу нашого комітету входить семеро народних депутатів, є ще як мінімум два вакантних місця. Кожен із нас дійсно зацікавлений ІТ-галуззю, і ми прагнемо створити найкращі законодавчі умови для її розвитку. Що цікаво, у Верховній Раді України було створено міжфракційне депутатське об’єднання "За цифрове майбутнє України", куди увійшли 18 народних депутатів. Вони заявили про підтримку новітніх технологій і розвиток Інтернету в Україні, але при цьому жоден із них не висунув своєї кандидатури для роботи в профільному комітеті.

Взагалі, команда — саме те слово, що характеризує склад нашого комітету. А з огляду на той факт, що до його складу входять представники усіх політичних фракцій, то моє особисте завдання — об’єднати і згуртувати їх навколо спільної мети, щоб комітет працював ефективно, якісно і плідно.

До речі, додам, що ми перший в історії українського парламенту комітет, який відмовився від паперових копій документів на своїх засіданнях. Документи для розгляду завантажуються на електронні планшети і таким чином розглядаються на засіданні. Це зручно і в той же час заощаджує папір. Сподіваюся, що наша новація стане прикладом і для інших комітетів.

— У галузі інформаційних технологій ви людина досить нова. Однак за цей рік за вашою ініціативою було внесено до парламенту низку досить фундаментальних та важливих для галузі законопроектів. Звідки розуміння потреб ринку?

— Ми почали свою роботу з побудови діалогу з учасниками внутрішнього ринку ІТ. Для комітету було важливо якомога краще зрозуміти інтереси підприємств, що діють у галузі інформаційних технологій та інформатизації, розібратись у проблемах, що стоять на шляху їх розвитку, і знайти оптимальні шляхи їх законодавчого розв’язання. Тому виникла ідея створення Експертної ради, куди увійшли представники ринку, ті фахівці, які знають галузь зсередини. У повному складі Експертна рада налічує близько 300 членів і поділяється на 10 секцій, що дає можливість для участі усіх експертів, які виявили бажання увійти до складу цього органу. Саме така фахова структура забезпечує належну ефективність роботи та дає змогу залишити політичні інтереси, галузевий лобізм та популізм поза її межами.

Експертна рада не лише допомагає у розгляді законопроектів та надання експертних висновків, а також є ініціатором тих законопроектів, які необхідні ринку. Завдяки членам Експертної ради, їх високій компетентності і досвіду, енергії і постійній готовності до генерування проривних ідей нам вдається чудово розуміти потреби ринку та вирішувати завдання, пов’язані з подальшим розвитком у країні повноцінного інформаційного суспільства. Ми тісно співпрацюємо із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із Малою академією наук України, із Європейською бізнес-асоціацією та іншими профільними організаціями галузі.

- Ви є одним із авторів проекту закону, який стосується реалізації національного проекту "Технополіс". Розкажіть більш детально про цю ініціативу?

— Реалізація проекту "Технополіс", за прогнозами, дозволить залучити в економіку України приватних інвестицій як мінімум на 11,5 млрд. гривень, збільшити ВВП за рахунок виробництва продукції із високою доданою вартістю, а також забезпечить зростання обсягів національного експорту щонайменше на 8,8 млрд. гривень та зміну його структури за рахунок зростання частки високотехнологічної продукції. Результатом реалізації проекту також стане створення нових високотехнологічних компаній та до 75 тис. робочих місць для висококваліфікованих працівників.

Законопроект №2330а — це повністю змінений та доопрацьований законодавчий документ. Ми провели низку консультацій, доопрацювали механізми адміністрування. Наприкінці листопада Комітет його схвалив і рекомендував Парламенту прийняти за основу. Тому ми розраховуємо на всебічну підтримку депутатів у залі.

— Реалізацію скількох технопарків уже розпочато на сьогодні в рамках національного проекту "Технополіс"? Чи планується розширити перелік міст, у яких буде створена спеціальна податкова зона для ІТ-компаній?

— Флагманом проекту є столиця — місто Київ, що цілком природно. У листопаді 2013 року Київрада дозволила використовувати ділянку площею 147,1 га у Святошинському районі Києва для будівництва та експлуатації індустріального парку та об’єктів будівництва в рамках реалізації проекту BІONІC Hіll, який є частиною "Технополісу". Будівництво парку розпочалося цієї осені. Перша фаза будівництва інноваційного парку буде завершена до 2015 року, на початку якого BІONІC Hіll прийме перших резидентів. У цілому, до 2020 року планується побудувати понад 900 тис. кв. м об’єктів різного функціонального призначення.

На створення технопарку загалом відпущено вісім років. Будівництво здійснюватиметься за кошти вітчизняних та іноземних інвесторів — це будуть компанії з інформаційних та біотехнологій, фармацевтичні компанії. "Технополіс" стане середовищем, де здійснення діяльності відбуватиметься за кращими світовими стандартами, українські фахівці зможуть реалізовувати свої здібності, компанії замість аутсорсингу перейдуть на виробництво готового продукту.

Розглядаються можливості розвитку проекту в Харкові, Донецьку та Львові, Дніпропетровську, для того щоб практично вся країна, де є необхідна інфраструктура та кадри, була охоплена проектом.

- Валерію Павловичу, яким чином, на Вашу думку, розвиватиметься галузь наступного року? Чим займатиметься Комітет?

- По-перше, я сподіваюся, що буде прийнято законопроект щодо реалізації національного проекту "Технополіс" і ми таким чином зможемо розпочати роботу зі створення в Україні своєрідної Кремнієвої долини Східної Європи.

По-друге, 1 січня 2014 виповниться рік з часу дії податкових стимулів, які визначені у законі № 5091-VІ щодо державної підтримки розвитку індустрії програмної продукції та особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції. Ми побачимо конкретні підсумки року роботи галузі в нових умовах, проаналізуємо результати і можливо почуємо від представників ринку додаткові пропозиції з удосконалення законодавства.

Крім того, на початку грудня було ухвалено План заходів з розвитку індустрії програмної продукції. Там передбачена робота з удосконалення порядку застосування стандартів з розробки та впровадження програмного забезпечення. Законодавчого унормування потребують питання захисту інтелектуальної власності у сфері ІТ-технологій та інформатизації. Окремим є питання врегулювання електронної комерції. Напрямків для роботи у нас багато, тому я сподіваюся, що усі члени комітету наступного року активно працюватимуть.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram