Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Понеділок, 22 липня 2019 07:07
Публікації: Економіка
36855

Мінагропрод: експортна частка переробленої продукції з високою доданою вартістю вперше перевищила 50%

Мінагропрод: експортна частка переробленої продукції з високою доданою вартістю вперше перевищила 50%

Олександр Жемойда

КИЇВ. 8 квітня. УНН. У 2018 році аграрний експорт подолав рекордну позначку в 18,6 млрд доларів США. При цьому частка переробленої продукції з високою доданою вартістю вперше перевищила 50%. АПК в останні роки став одним з головних драйверів економіки країни, генеруючи валютну виручку і створюючи нові робочі місця. Про перспективи розвитку агропромисловості України, про великі і малі досягнення вітчизняних виробників розповів в інтерв'ю УНН генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда.

В останні роки помітно збільшилася роль аграрного експорту. Чи можна говорити, що АПК і його експорт став не тільки фактором підтримки економічного зростання, а й фактором забезпечення стабільного припливу валюти в країну?

За останні десять років агропромисловий комплекс став однією з ключових галузей економіки України, щорічно генеруючи близько 17% ВВП країни. Незважаючи на кризові явища, спровоковані зовнішньою агресією, АПК залишався одним із драйверів підтримки і зростання економіки України, щорічно демонструючи позитивні темпи нарощування обсягів виробництва продукції. У порівнянні з 2013 роком обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився майже на 10%.

Важливість аграрного сектора для економіки України ще більш значима в контексті зовнішньої торгівлі.

Драматичні події 2014 істотно змінили економічні реалії країни. Падіння купівельної спроможності всередині країни, фінансова криза, закриття доступу на традиційні ринки збуту не дозволяли забезпечити можливості для зростання більшості секторів, тому держава змушена була концентруватися на експорт-орієнтованих напрямках, здатних стабільно генерувати валютну виручку.

У ситуації, що склалася аграрний сектор став своєрідною "подушкою безпеки" для економіки країни. За останні п'ять років частка аграрної продукції в загальному обсязі експорту зросла з 27% в 2013 році до 40% в 2017-2018 рр. Починаючи з 2013 року, аграрна продукція незмінно залишається найбільшою експортної групою.

У 2018 році був зафіксований абсолютний рекорд аграрного експорту - 18,6 млрд дол. США. Чистий позитивний баланс зовнішньої торгівлі аграрної продукції досяг 13,5 млрд. - черговий рекорд і впевнений, що не останній!

У яких сегментах ви очікуєте найбільш помітний приріст експорту в поточному році?

В Україні більше 75% виручки від експорту аграрної продукції так чи інакше знаходяться в прямій залежності від майбутнього врожаю.

За оперативними оцінками МінАП, стан озимих культур в 2019 році є найкращим за останні п'ять років. При цьому озимими засіяно найбільшу площу за останні роки - 7,6 млн га, що на 300 тис. га більше, ніж у минулому році. Тому сьогоднішні прогнози на майбутній урожай і потенційний експорт - оптимістичні, хоча непередбачуваних факторів як і раніше багато.

Цінова ситуація на світових ринках поки також може вважатися сприятливою. Досить сказати, що індекс цін ФАО на зернові культури в 2018 році був на максимальному рівні за останні чотири роки. За січень-лютий 2019 року він був на 5% вище за аналогічний показник минулого року.

Ф'ючерсні контракти на Чиказькій біржі в разі пшениці з поставкою в липні-вересні укладаються з премією плюс 10-12% до поточного рівня, на кукурудзу - 8-10%, сою - 2-3%.

Все це в сукупності дає нам підстави очікувати приріст валютної виручки від експорту аграрної продукції на 10-15%.

Вже за перші два місяці поточного року, експорт агарної продукції збільшився на чверть, порівняно з минулим роком, і досяг 3,5 млрд. доларів. В основному даний приріст сформований за рахунок традиційних зернових культур, соняшникової олії, шротів.

У той же час за темпами зростання звертає на себе увагу тваринницька продукція, м'ясо птиці - + 28%, живої ВРХ - + 36%, охолоджена яловичина - + 31%, яйця - + 50%, рідкі молоко і вершки - в 2,2 рази. У сегменті фруктів і овочів: сушені бобові - + 62%, яблука - в 2,2 рази, заморожені ягоди - + 56%. Серед продуктів переробки: кондитерські вироби - + 17%, соки - в 2 рази.

Сподіваємося, що ці товарні позиції і в перебігу року виступатимуть драйверами аграрного експорту.

Могли б Ви виділити товарні категорії експорту продукції АПК з високою доданою вартістю?

Експорт продукції з високою доданою вартістю є значно складнішим процесом, ніж сировинних товарів. Він вимагає принципово інших схем маркетингу, логістики, підтвердження якості тощо. Крім того, в більшості країн світу тарифні і нетарифні вимоги по готовій/переробній продукції значно жорсткіші порівняно з сировинними товарами. Проте, не дивлячись на всі об'єктивні складнощі, аграрний бізнес України досить системно і успішно доводить світу свою конкурентоспроможність на експортних ринках.

Довгий час Україна в світі сприймали виключно як країну-постачальника зернових і олійних культур, соняшникової олії, шротів і інших кормових інгредієнтів, але ця "сировинна парадигма" з часом змінюється. У 2018 році частка переробленої продукції перевищила 50%. Аналізуючи структуру експорту аграрної продукції, можна відзначити безумовний прогрес в нарощуванні обсягів поставок продукції з доданою вартістю.

Володіючи якісною фуражною базою, українські виробники продукції тваринництва активно конкурують на зовнішніх ринках. В першу чергу слід відзначити поставки м'яса птиці. У 2018 році в порівнянні з 2015 роком обсяги експорту збільшилися в 2,2 рази і перевищили півмільярда доларів США. Хочу нагадати, що ще 10 років тому Україна вважалася чистим нетто-імпортером м'яса птиці, імпортувавши в 2008 році м'яса птиці на 350 млн доларів при обсязі експорту всього 11 млн доларів.

Поставки яловичини збільшилися на 49%, причому, більш преміальний сегмент охолодженої яловичини виріс на 86%. Практично з нуля стартував експорт баранини, а за результатами 2017-2018 років - це практично півмільйонний обсяг в доларах США.

У молочному секторі переважають поставки вершкового масла. Якщо в 2015-16 роках показники експорту були на рівні 30-37 млн доларів, то в 2017-18 роки вони додали ще практично 100 млн доларів. Системно формуються стійкі поставки рідкого молока, вершків і морозива, в 2015 році вони стартували з 4,6 і 8,9 млн доларів, зараз 14,7 і 13,3 млн доларів відповідно.

Маючи сильні традиції в хлібобулочній та кондитерській галузях, українські виробники довгий час розвивалися, орієнтуючись на смакові переваги жителів країн колишнього СРСР. За останні роки ситуація кардинально змінилася. Відкриття нових ринків і якість продукції зробили українську кондитерку впізнаваним брендом в світі. Як результат, поставки кондитерських виробів без какао виросли на 29%, шоколадної продукції - на 8%, кондитерських і хлібобулочних виробів - на 20%. У 2018 році їх сумарний експорт склав більше 460 млн доларів.

У сегменті фруктово-овочевої переробки, як приклад варто зупинитися на двох позиціях: томатна паста і варення, джеми. Якщо перша вже є візитною карткою України, обсяг поставок у 2018 році - 46 млн доларів і зростання в 2,2 рази в порівнянні в 2015 році, то друга завжди позиціонувалася як продукт внутрішнього вживання. Тепер динаміці зовнішніх поставок варення і джемів можуть позаздрити і "зрілі" ринки, з 2015 по 2018 роки в середньому експорт приростає в доларах США півмільйонним показником.

Це далеко не повний перелік продукції АПК з високою доданою вартістю, але, напевно, достатній, щоб відходити від стереотипу "сировинна країна".

Зараз є багато прогнозів про наближення уповільненного глобального економічного зростання, який може відбитися на багатьох позиціях українського експорту. Чи можна назвати аграрний експорт своєрідною подушкою безпеки і драйвером зростання української економіки?

Поточні прогнози розвитку світової економіки дійсно фіксують певне уповільнення темпів економічного зростання. Згідно з прогнозами Світового банку в 2019-2021 роках темпи зростання світової економіки можуть сповільнитися до 2,8-2,9% в рік з поточних 3,0-3,1%. Однак, хотів би відзначити той факт, що зниження темпів зростання світової економіки з позиції Світового банку не матиме глобального характеру. На ринках, що розвиваються Світовий банк очікує прискорення темпів економічного зростання з поточних 4,2-4,3% до 4,5-4,6%. Полюсами уповільнення розвитку світової економіки можуть стати розвинені країни: США, ЄС, Японії.

Диверсифікація ринків збуту може знизити ступінь економічних ризиків від зниження купівельного попиту для експортера. Позиції аграрного експорту, на мою думку, в даному випадку є найбільш стійкими. Географія експорту української аграрної продукції охоплює практично весь світ - 185 країн при цьому на частку ТОП-10 країн-імпортерів припадає близько 50% всього експорту. Продукція вітчизняної чорної металургії присутня на ринках 120 країн з часткою ТОП-10 імпортерів - понад 60%. Продукція української хімічної промисловості експортується в 75 країн світу, але частка ТОП-10 імпортерів становить понад 95%.

З іншого боку, однією з причин зниження темпів розвитку світової економіки прийнято вважати уповільнення торгової глобалізації під впливом зростання протекціоністських торговельних заходів. Це створює не найсприятливіші умови для розвитку світової торгівлі та українського експорту, зокрема. Однак, як і в попередньому випадку, позиції аграрного експорту можуть вважатися найсильнішими, оскільки продовольче забезпечення незмінно залишається одним із першочергових завдань будь-якої держави.

Чи можна в ситуації, що склалася називати аграрний експорт, що генерує близько 40% валютної виручки країни, своєрідною "подушкою безпеки" і драйвером зростання української економіки? Можна і потрібно!

Як ви вважаєте, яким чином можна стимулювати зростання експорту продукції АПК?

Незважаючи на не найсприятливіші макроекономічні фактори і кон'юнктуру світових ринків, український аграрний експорт в цілому характеризується позитивною динамікою розвитку як в абсолютних, так і у відносних показниках. У цьому, безумовно, велика заслуга вітчизняних виробників і експортерів, ініціативність яких була і залишається одним з головних драйверів розвитку експорту та пошуку нових ринків збуту. Але я впевнений, що ми зможемо поліпшити наші результати на зовнішніх ринках за рахунок докладання спільних системних зусиль з боку держави, виробників і всіх інших учасників ринку.

Рішення яких першочергових завдань може забезпечити сталий розвиток аграрного експорту і яка роль держави в цьому процесі?

Одна з ключових завдань - зниження залежності від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю. Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства - кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції.

Друге завдання - диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок. Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо.)/Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання.

Третя мета - наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Логіка рішення: гармонізація вітчизняних стандартів якості і безпеки продовольства європейським нормам/впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР/усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.

Що ще важливо? Безумовно, це просування і промоція української продукції на світових ринках, з чітким позиціонуванням України як надійного експортера якісного і безпечного продовольства. Для подальшого нарощування і ефективної диверсифікації аграрного експорту необхідна підтримка і розвиток елементів логістики і ринкової інфраструктури. Завдань багато ...

Міністерством аграрної політики при безпосередньому залученні учасників ринку була розроблена Стратегія розвитку експорту аграрної продукції до 2026 року, яка готується до подання на розгляд Кабінету Міністрів України. Реалізація плану заходів, розробленого в рамках даної Стратегії, дозволить прискорити рішення вищезазначених завдань і вивести аграрний експорт України на новий якісний рівень.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
Загрузка...