Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Середа, 26 червня 2019 17:10
Публікації: Політика
50535

Розпустити не можна залишити: КСУ починає розгляд подання щодо Указу Президента про розпуск ВР

Розпустити не можна залишити: КСУ починає розгляд подання щодо Указу Президента про розпуск ВР

Сьогодні, 11 червня, Конституційний суд почне розгляд звернення нардепів про неконституційність Указу Президента про розпуск ВР.

КИЇВ. 11 червня. УНН. Сьогодні, 11 червня, Конституційний суд почне розгляд звернення нардепів про неконституційність Указу Президента про розпуск ВР. УНН зібрав всю інформацію про те, що відомо на сьогодні про розгляд документу, який може поставити під загрозу проведення позачергових виборів до парламенту.

Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 21 травня 2019 року № 303/2019.

Суть питання

Президент України, керуючись частиною другою статті 77, частинами шостою, сьомою статті 83, пунктом 1 частини другої статті 90 Конституції України, відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 106 Конституції України Указом припинив достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання; призначив позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року; доручив Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.

Група народних депутатів вважає, що Указ не відповідає такому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав для дострокового припинення повноважень парламенту.
Автори клопотання зазначають, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 90 Конституції України Президент України не встановлює відсутності чи наявності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а лише видає указ за умови наявності юридичного факту – відсутності коаліції депутатських фракцій у парламенті протягом одного місяця від дня припинення її діяльності.

На думку народних депутатів, Указ суперечить низці норм Конституції України.

Процес розгляду

Розгляд звернення відбуватиметься у формі відкритого провадження в усній формі. Тобто, Конституційний суд проведе усну відкриту частину розгляду, під час якої заслухає сторони. Саме тому на слухання запрошені представники 62 народних депутатів України, які звернулися до Суду з конституційним поданням, Президент України та представник Верховної Ради України. Сам Президент Володимир Зеленський обіцяв бути присутнім. 

На заключному етапі суд перейде до закритої письмової частини розгляду. Там судді висловлять свої позиції та винесуть рішення.

Проект рішення розглядають колегії суддів, після цього Сенат і врешті рішення виносять на розгляд Великої палати, а по-факту всього складу КСУ.

Суддя доповідач у справі визначається випадковим чином за алфавітним порядком. У цій справі суддя-доповідач Віктор Кривенко.

Слід додати, що КСУ визнав розгляд справи невідкладним, а отже варто очікувати рішення до кінця червня.

Суддя доповідач

У листопаді 2015 року XІІІ з’їздом суддів України Віктор Кривенко був призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 27 січня 2016 року.

Був в.о. голови КСУ з червня 2017 року до лютого 2018 року.

Крім того, Кривенко був суддею-доповідачем у справі про конституційність мовного закону Колесніченко-Ківалова.

Можливе рішення 

УНН стало відомо, що більшість суддів Конституційного суду України вважають указ Президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради неконституційним.

Практично 2/3 суддів притримуються думки, що даний указ Президента не відповідає нормі Конституції. Однак, це їхня приватна думка, а не позиція суду.

Однак, навіть якщо КСУ визнає Указ Президента неконституційним, то в Україні наразі відсутні обставини, які визначають відміну виборів.

Водночас визнання неконституційним документу тягне за собою правові наслідки. И якщо вірити експертам, то ці наслідки позбавляють Центрвиборчком права організовувати та проводити вибори.

Більшість аналітиків схиляються до думки, що КСУ винесе рішення на корист парламенту і фактично скасує вибори. Адже формальних підстав для визнання конституційним Указу немає. Водночас представник Президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що доводитимуть відсутність у парламенті коаліції з 2016 року.

"Президент абсолютно однозначно застосував своє право (на розпуск Верховної Ради – ред.) на підставі абсолютно чітких, зрозумілих, прогнозованих підстав і достроково припинив повноваження Верховної Ради. По-друге, ми доведемо в Суді, що коаліція існувала не лише де-юре, формально, але й фактично – вона не виконувала свої конституційні повноваження, які закріплені за нею Конституцією", - зазначив Веніславський.

За його словами, факт відсутності коаліції у парламенті станом на 21 травня 2019 року, коли Зеленський видав Указ про розпуск Ради, є беззаперечним. З його слів, вона припинила існування ще 2016 року, коли про свій вихід з коаліції заявили Радикальна партія, "Об'єднання "Самопоміч" і ВО "Батьківщина". Причому після того нова коаліція так і не була створена, зауважив він.

При цьому він додав, що в КСУ немає жодних правових підстав, щоб ставити під сумнів конституційність Указу Президента. "Немає і бути не може", - додав Веніславський.

Чи вдасться це? Не відомо, які козирі глава державі заховав у рукаві. Але днями політтехнолог Тарас Березовець, який під час виборів в активно підтримував Петра Порошенка, опублікував документ, якій нібито вийшов з АП вже за часів президенства Володимира Зеленського.

У листі, який нібито був спрямований до ВР, за два тижні після оголошення про розпуск ВР, Адміністрація президента просить спікера ВР Андрія Парубія списки членів коаліції з "БПП" і "Народного фронту". Але слід зауважити, що 2010 року КСУ виніс рішення, яким дозволи входити до коаліції не лише членам фракцій, а й окремим нардепам.

Отже позиції Президента доволі хиткі. Якщо ж позачергові вибори скасують, то чергові вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року.

Джерело: УНН

В тексті згадуються

Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
Загрузка...