Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Понеділок, 21 жовтня 2019 03:21
Публікації: Політика
56670

Коломойський, Бахматюк, Ахметов: кого можуть визнати монополістами

Коломойський, Бахматюк, Ахметов: кого можуть визнати монополістами

Президент Володимир Зеленський анонсував боротьбу з монополістами. Але ця боротьба може торкнутися буквально кожного великого бізнесу.

КИЇВ. 21 вересня. УНН. Ефективна боротьба з бідністю, на думку Володимира Зеленського, неможлива без боротьби з монополістами. Більше не буде олігархів, які контролюють цілі галузі, заявив Президент на 16-й щорічній зустрічі "Ялтинської європейської стратегії" у Києві у п'ятницю, 13 вересня. Про кого може йтися, розбирався УНН.

Варто згадати, що головним борцем із монополіями на державному рівні є Антимонопольний комітет України. Там Зеленський вже провів "чистки" у керівництві, залишивши при цьому попереднього очільника Юрія Терентьєва.

"Щодо антимонопольної політики, ми перезапускаємо Антимонопольний комітет. Уже змінили заступників. Подивимося, як працює голова АМКУ", - пояснив своє рішення Зеленський.

Деякі ЗМІ писали, що це обґрунтовано зустріччю Терентьєва з Коломойським, яка пройшла напередодні в одному з київських ресторанів, і подальшим публічним анонсуванням проблем Ринату Ахметову. Утім, сам Терентьєв наполегливо спростовує факт зустрічі з наближеним до влади бізнесменом.

Водночас, АМКУ нещодавно ухвалив гучне рішення - примусово розділити групу компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа, яка, за версією органу, зловживала монопольним становищем.

При цьому, як повідомили в АМКУ на запит УНН, сам орган неодноразово давав дозвіл OSTCHEM на концентрацію. Правда, було це у 2010-2011 роках.

"За період 2014-2017 років у Комітеті відсутня інформація про прийняття рішень щодо ПАТ "Азот", ПАТ "Рівнеазот", ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", ТОВ "НФ Трейдінг Україна", - повідомили в АМКУ.

У OSTCHEM вже заявили, що мають намір оскаржити таке рішення в судах. І потрібно зазначити, що судові розгляди проти АМКУ, як правило, дуже успішні для бізнесу.

УНН уже аналізував гучні судові провали АМКУ, серед іншого АМКУ програв справи картелю АЗС, "Санофі", Коломойському, супермаркетам і тд. Докладніше читайте за посиланням.

При цьому, Терентьєв стверджує, що за прикладом OSTCHEM поки ніхто не піде.

"Казати, що зараз до будь-якого суб'єкта, у якого частка перевищує 35% ринку, може бути застосована подібна санкція - це некоректно. Найближчим часом у нас немає справ, у яких було б доцільно застосувати примусовий поділ", - підкреслив він.

Чому одних поділяють, інших - ні та як у цілому визначають монополіста на ринку, УНН дізнавався в ексуповноваженої АМКУ Агії Загребельської, яка, до слова, нині оскаржує своє звільнення. Вона розповіла, що монополіста визначають за деякими критеріями.

"Чим більше частка ринку, тим імовірніше, що компанія монополіст. Чим менше частки ринку конкурентів, тим більша ймовірність монополії.

Наявність/відсутність бар'єрів для вступу на ринок нових компаній і період часу, який необхідно для цього витратити. Відповідно, чим вище бар'єри, тим міцніше становище лідера.

Також аналізується здатність компанії впливати на ціни або інші умови обороту товару на ринку", - повідомила Загребельська.

При цьому, за її словами, практика Антимонопольного комітету склалася здебільшого таким чином, що Комітет не вважає за необхідне "заглядати" у минуле і з'ясовувати, як та чи інша компанія стала монополістом. Хоча це важливо.

Не завжди в АМКУ приходять і до спільного знаменника щодо тієї чи іншої компанії. Наприклад, голова відомства Юрій Терентьєв нещодавно заявив, що ДТЕК Ріната Ахметова не є монополістом на ринку, а Загребельська так не вважає.

"З рішенням АМКУ про те, що група ДТЕК не є монополістом, я не згодна.

На думку АМКУ, група ДТЕК не могла впливати на ціну електроенергії і умови звернення на ринку, тому що останній був зарегульований. На мою думку, це не так. І група мала важелі впливу.

Проте, навіть якщо погодитися з АМКУ, сьогодні теплова генерація вже скинула з себе "регуляторне ярмо". Тому ніщо не заважає комітету повернутися до питання долі групи на кожному сегменті енергетичного ланцюжка й оцінки поведінки останнього", - пояснила вона.

Якщо говорити про те, що монополістом можуть визнати будь-яку компанію з часткою ринку в 35%, то в "зоні ризику", по суті, будь-який великий успішний бізнес України, включно з бізнесом, як вважається, наближеного до Президента Ігоря Коломойського.

Наприклад, авіакомпанія "МАУ" з групи "Приват", за оцінками експертів, має частку на ринку близько 60-70%.

"Відсотків 60-70% ринку контролюють саме вони. Монополія це або олігополія? Швидше за все - олігополія", - зазначив авіаційний експерт В'ячеслав Коновалов.

Але, оскільки українське законодавство не передбачає терміну "олігополія", швидше за все, йтиметься про монополії.

Цікава ситуація і з мережею будівельних гіпермаркетів "Епіцентр". АМКУ визнає, що компанія займає домінуюче становище на ринку, але порушень при цьому не бачить.

"Попри значну кількість гравців на даному регіональному ринку (Київ - ред.), ринкова влада (у 2017 році - ред.) належала одному об'єкту господарювання ТОВ "ЕпіцентрК" і ТОВ "Нова Лінія". При цьому, наявність ринкової влади не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Поки в діях (ГК "Епіцентр" - ред.) Комітет не виявив ознак порушень", - йшлося у звіті АМКУ у минулому році.

Виходить, що критерій частки на ринку не такий вже й абсолютний для визначення монополіста. Іншими словами, навіть велика частка на ринку (35% і більше) не завжди буде означати монополію, виходячи з трактування АМКУ у справі "Епіцентру".

Якщо ж АМКУ передумає і буде визначати монополістів через призму їх частки, то такими можуть бути визнані компанії Олега Бахматюка "Авангард" (виробник яєць), Бориса Кауфмана "Мегаполіс" (дистрибуція тютюнових виробів), Андрія Веревського і Віталія Хомутинніка "Кернел" (виробництво соняшникової олії), Петра Порошенка "Рошен", Віктора Пінчука "Інтерпайп" (виробництво нафтогазових труб) і так далі.

Аналізуючи спробу Зеленського побороти монополістів, не варто забувати, що і сам він є активним користувачем продукції тих самих монополістів. У всякому разі, зарубіжних. Світ давно і, схоже, поки безрезультатно бореться з такими монополістами як Facebook і Google.

Минулого року Google навіть звинуватили у домінуванні на ринку і порушення антимонопольного законодавства, оштрафувавши на 5 мільярдів доларів. Але чи стала від цього його частка менше і як це вплинуло на призначений для користувача попит - питання риторичне. Та сама історія і з Facebook. Соціальна мережа залишається не тільки найбільшою у світі, але і допомагає деяким активним її користувачам ставати Президентами.

Джерело: УНН

В тексті згадуються

Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram