Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Пʼятниця, 22 листопада 2019 08:11
Публікації: Політика
89925

Визначаючись з питанням люстрації КС має зважати на висновок ЄСПЛ - співробітник РЄ Павло Пушкар

Визначаючись з питанням люстрації КС має зважати на висновок ЄСПЛ - співробітник РЄ Павло Пушкар

КИЇВ. 1 листопада. УНН. Два тижні тому, 17 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі “Полях та інші проти України” щодо люстрованих екс-чиновників. ЄСПЛ визнав люстрацію такою, що порушує права службових осіб, які були люстровані, і право на приватне життя.

Натомість, питання конституційності ЗУ “Про очищення влади” з 2015 року перебуває на розгляді у Конституційному суді Україні (КСУ). Рішення Суду з цього приводу очікують вже найближчим часом. Про практику та досвід виконання Україною рішень ЄСПЛ, а також про перспективи оскаржень до ЄСПЛ позовів від решти люстрованих в Україні чиновників у бліц-інтерв’ю УНН розповів начальник відділу виконання рішень Європейського Суду з прав людини, Генерального департаменту з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.

— ЄСПЛ виніс рішення у справі “Полях та інші проти України” щодо люстрованих екс-чиновників. Чи є воно остаточним та якою є подальша процедура його виконання Україною?

— Насамперед слід зазначити, що рішення у цій справі, постановлене палатою у складі 7 суддів 17 жовтня 2019 року, ще не є остаточним, тобто не є юридично обов’язковим для виконання державою з точки зору статті 46 Конвенції, за якою держави-відповідачі зобов’язані виконати будь-яке остаточне рішення по справах, в яких вони є сторонами.

Рішення набуде чинності за умови його неоскарження сторонами та за відсутності рішення самого ЄСПЛ передати його на розгляд Великої палати Суду. За відсутності оскарження рішення ЄСПЛ набувають статусу остаточних та підлягають виконанню, після спливу 3-х місяців з дати проголошення рішення. За умови набуття чинності таким рішенням держава зобов’язана вжити заходів загального та індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ. Власне, за будь-яким рішенням Суду, де визнається порушення Конвенції, держава зобов’язана запропонувати план заходів на виконання такого рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гельсінська спілка закликала КСУ визначитися з конституційністю закону “Про очищення влади”

— Українське суспільство чекає на рішення КСУ щодо конституційності ЗУ “Про очищення влади” з 2015 року. Чи обмежує українське законодавство строки розгляду конституційного провадження судом? Якщо так, то в якій мірі?

— Питання строків конституційного провадження регулюються самим Законом “Про Конституційний Суд”, зокрема положеннями статті 75 цього Закону. У практиці ЄСПЛ, з точки зору розумних строків провадження по будь-яких справах, які розглядаються в Європейському Суді з прав людини, тривалість розгляду справи в конституційному суді може братися до уваги для визначення загального строку провадження та його відповідності вимогам Конвенції, навіть якщо сам конституційний суд не може постановити рішення по суті, але його рішення може вплинути на результати розгляду справи в судах загальної юрисдикції.

Слід підкреслити, що обов’язок розглянути справу протягом розумного строку не є однаковим для конституційного суду та судів загальної юрисдикції. Про це чітко говорить практика ЄСПЛ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄСПЛ вважає, що КСУ значно перевищив терміни розгляду закону про люстрацію

— У своєму рішенні, ЄСПЛ вказав на затягування розгляду люстраційного провадження збоку КСУ. Тож чи зобовязаний Конституційнй суд на це реагувати? І чи є рішення ЄСПЛ взагалі обовязковими для КС?

— Загалом практика КС показує, що він досить часто в ході своїх проваджень посилається на практику ЄСПЛ (про це зокрема зазначає в своїх рішеннях і Комітет Міністрів Ради Європи), яка відповідно до статті 17 Закону України про “Виконання рішень ЄСПЛ та застосування практики ЄСПЛ” є джерелом права, зокрема для судів загальної юрисдикції. Конституційний Суд посилається на Конвенцію як на загальноєвропейський нормативний документ, що має конституційний статус і, таким чином Конституційний Суд тлумачить норми Конституції, враховуючи приписи Конвенції та практику Суду, як частини єдиної правової системи, використовуючи спільну методологію та синхронізуючи правові підходи до такого тлумачення, враховуючи спільну мету — забезпечення захисту прав людини.

Такий підхід називається в практиці Конституційного Суду “дружнім ставленням” до норм міжнародного права. Це теоретичний, доктринальний аспект підходу до посилання на практику Європейського Суду з прав людини.

Крім того, щодо самої природи рішень ЄСПЛ, то вони є обов’язковими для держави в цілому, враховуючи приписи статті 46 Конвенції та відповідні норми Конституції України (зокрема, статті 9 та 55 Конституції), оскільки розкривають та деталізують міжнародні зобов’язання України по дотриманню прав людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт пояснив, чому закон про люстрацію порушує презумпцію невинуватості

— Виходячи з цього, чи можемо ми прогнозувати, що КСУ може визнати неконституційними окремі положення люстраційного закону, як це зробив ЄСПЛ?

— Яким чином діятиме Конституційний Суд у цьому провадженні спрогнозувати важко і в таких прогнозах на даному етапі власне немає необхідності, враховуючи триваючий процес розгляду справи в КСУ та неостаточний статус самого рішення ЄСПЛ.

Щодо перспективи інших справ, треба дочекатися набрання рішенням статусу остаточного та наступних кроків держави, як реакції на це рішення, знову ж таки якщо таке рішення набуде статусу остаточного та виконуваного.

— Яка практика виконання Україною рішень ЄСПЛ в цілому?

— На сьогодні Україна посідає третє місце по кількості справ, що знаходяться на контролі щодо виконання в Комітеті Міністрів Ради Європи, в процедурі посиленого нагляду. Така кількість відображає і загальну кількість заяв на розгляді в Європейському Суді.

Загальна кількість рішень — більше 560, але більшість із цих рішень стосуються приблизно 120 проблем, з яких близько 50 — це складні системно-структурні проблеми в правовій системі України, ідентифіковані рішеннями Європейського Суду, що стосуються базової невідповідності вимогам Конвенції функціонування правової та судової системи України.

Ці проблема вимагають вжиття заходів загального характеру — прийняття законів, інституційних та інших практичних змін. В зв’язку з тривалим невирішенням деяких із цих питань, до Європейського Суду подаються повторювані скарги з таких же правових питань, вже визначених в рішеннях Європейського Суду, як таких що стосуються системно-структурних проблем, і відповідно, приймаються подібні за юридичним змістом рішення.

Таким чином створюючи свого роду “замкнене коло”, розірвати яке може лише держава шляхом вжиття активних та належних дій, прийняттям реформ, повного та швидкого виправлення проблем системно-структурного характеру, тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люстрація показала некомпетентність влади та була приречена на неефективність

— Як довго, на практиці, Україна може затягувати із виконаннями рішень ЄСПЛ? Наведіть кілька найбільш резонансних прикладів.

— Найяскравішим прикладом може слугувати невирішення проблеми невиконання рішень національних судів постановлених проти держави — це питання не вирішується державою майже протягом 20 років. До Європейського Суду продовжують надходити нові скарги та власне не забезпечується реалізація інших прав громадян, які мали б бути вирішені шляхом судового захисту та виконанням судових рішень. Крім того залишаються невирішеними і вимоги заходів загального характеру у справі “Бурмич та інші проти України”.

Іншими прикладами тривалого невиконання рішень ЄСПЛ (10-15 років) можуть бути справи, що стосуються наступних проблем: надмірної тривалості судового провадження (“Світлана Науменко проти України”, “Меріт проти України”), неналежних умов тримання під вартою та відсутність належної медичної допомоги (“Невмержицький проти України”, “Яковенко проти України”), відсутність належного правового регулювання в питання організації мирних зібрань (“Вєрєнцов проти України”) та інші.

Звичайно, не можна сказати, що держава взагалі не вживає заходів для виконання рішень ЄСПЛ, є і позитивні приклади, і справи, нагляд за виконанням яких був закритий. Особливо в питаннях заходів індивідуального характеру. Втім, в багатьох справах, де були визнані системні та структурні порушення, зусилля держави можна було б подвоїти та краще скоординувати.

— Чи доречно законодавчо врегулювати питання тривалого невиконання Україною рішень ЄСПЛ?

— Має бути вдосконалена сама система реагування держави на рішення Європейського Суду. Крім того, ця система має бути приведена у відповідність до вимог сьогодення та тих проблем, які стоять перед Україною, з точки зору міжнародної відповідальності держави, а також з стратегією євроінтеграції України.

Нагадаємо, як писав УНН, ЄСПЛ ухвалив рішення на користь п’яти українських люстрованих чиновників.

Суд у справі “Полях та інші проти України” одноголосно постановив, що мали місце:

  • порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції про права людини у зв’язку з тривалістю розгляду по національних справах перших трьох заявників;
  • порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції щодо всіх п’яти заявників.

При цьому, у квітні на розгляді в Європейському суді з прав людини перебувало не менше 122 скарг проти України щодо люстрації.

Крім того, про неконституційність люстрації в Україні тричі заявляла Венеціанська комісія.

Згідно з прогнозами директора з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, КСУ, швидше за все, скасує частину положень українського “люстраційного” закону.

Схожої думки і заслужений юрист України, нардеп ВРУ IV-VI скликань Юрій Кармазін.

На переконання Марини Ставнійчук, ЗУ “Про очищення влади” не відповідає Конституції України, і у питанні його розгляду КСУ мав би давно поставити крапку.

Натомість, є чимало прибічників української люстрації, які переконані у тому, що документ не повинен втратити свою дію по відношенню, принаймні, до топ-чиновників часів президентства Януковича. “... дійсно, у законі треба передивитися історії, які б могли убезпечити від того, щоб під загальну гребінку попадали люди, котрі не були причетні. Але, знову ж таки, скасовувати цей закон зараз дуже небезпечно”, — вважає Мустафа Найєм.

Конституційний суд України, своєю чергою, продовжує розгляд питання конституційності ЗУ “Про очищення влади” в закритому режимі, і може винести своє рішення з цього приводу вже найближчим часом.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram