Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Субота, 25 січня 2020 21:44
Публікації: Економіка
88485

Витратна "економія": через перехресне субсидування українці переплачують за все

Витратна "економія": через перехресне субсидування українці переплачують за все

КИЇВ. 9 січня. УНН. Дешева електроенергія для населення обходиться національній економіці занадто дорого. В Україні електрика дешева для побутових споживачів і дорога для промислових підприємств. Ніде в Європі немає такої моделі з однієї простої причини: вона вбиває ринок.

Нагадаємо, з 1 липня, на вимогу міжнародних партнерів, в Україні стартувала реформа енергоринку. Однак реформа, як і багато чого, виявилася формальністю - ринку електроенергії в Україні як не було, так і немає. Проблема в популізмі: жодна влада досі не наважується поставити економічну перспективу вище власного рейтингу. Об'єктивно необхідне підвищення тарифів для населення відкладають, щоб не втратити довірливого до передвиборчих обіцянок виборця.

Що по чому?

Будь-який тариф повинен відображати реальну вартість ресурсів. Необгрунтовано занижений тариф веде до перекосу ринку, ручного регулювання і маніпуляцій. За даними Євростату, жителі країн ЄС в середньому витрачають 24% свого доходу на "комуналку", українці - 13%. Комунальні витрати жителів ЄС забирають найбільшу частину сімейного бюджету, а українці витрачають більше на продукти, ніж на "комуналку". Якщо ж виділити з комунальних витрат українців тільки електроенергію, то вийде, що на мобільний зв'язок ми витрачаємо більше. У країнах ЄС розмір тарифів на електроенергію регулюється самим ринком і витратами на генерацію. В Україні ж тариф "завмер" в 2017 році після поетапного збільшення з 2015 року. Ринкова вартість комунальних послуг для населення - вимога МВФ, яку Україна досі не виконала. Як повідомляв Держстат, в середньому українці платять 1,25 грн за кВт*год. Це найнижчий тариф в Європі. Справа тут, звичайно, не в турботі про добробут громадян: заощадивши сотню гривень на кожній платіжці, ми в рази переплачуємо за споживання товарів, послуг, в тому числі комунальних. Чому так відбувається?

Перехресне субсидування

У більшості країн промислові підприємства платять за електроенергію менше населення. Перевірена модель, яка, крім іншого, стимулює розвиток виробництва. В Україні могло і повинно бути точно так же, якби не прижилася практика: дивитися на кращих і робити навпаки. У нас на промисловість поклали зобов'язання компенсувати різницю в заниженому тарифі, яку не доплачують побутові споживачі. Так зване перехресне субсидування. Його відміна - ще одне невиконане Україною вимогу ЄС. В результаті страждають державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго", змушені продавати більшу частину електроенергії за символічною ціною. Страждають великі промислові підприємства - примусовими субсидіями з них "вимивають" фінансовий ресурс. Щоб компенсувати втрати, бізнес, зрозуміло, закладає витрати в кінцеву вартість товарів і послуг. В результаті українці переплачують буквально за все: київські ціни не поступаються європейським, хоча рівень життя в Україні і країнах ЄС неможна порівняти. Крім того, в такій моделі повно корупційних ризиків. Глава "Укренерго" Всеволод Ковальчук вірно помітив: в українських реаліях будь-які спотворення створюють можливості для корупції. "Постачальники, що надають універсальну послугу населенню, для цих цілей дуже дешево купують електроенергію у "Гарантованого покупця". Якщо вони одночасно поставляють ще й промспоживачам, то для цих клієнтів повинні купувати електроенергію вже на вільному ринку. Але коли у тебе є доступ до дуже дешевого товару, виникає спокуса перепродати і промисловості електроенергію, закуплену за низькою ціною. А різницю - привласнити або поділити разом з клієнтом", - пояснив Ковальчук. За таким же символічним тарифами платять впливові жителі передмістя Києва. Утримання замку Ахметова обходиться непропорційно дешево, в порівнянні зі звичайною двушкой. Виходить, олігархів субсидують нарівні зі звичайними громадянами.

Незважаючи на очевидні "прогалини", за останні роки уряд і НКРЕКУ нічого не зробили, щоб усунути перехресне субсидування. Зрівняти тариф для побутового та промислового споживача - хворобливий, але прагматичний крок, який збільшив би конкуренцію і в підсумку знизив вартість електроенергії. "Це точно пожвавить ринок електроенергії, підвищить на ньому конкуренцію, тому що той же "Енергоатом" буде всю електроенергію продавати на ринку. Відповідно, істотно знизить ціни на оптовому ринку", - вважає глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Адекватні компенсатори

Навіть в нинішньому розмірі тарифи відчутно б'ють по гаманцю більшості українців. У зв'язку з цим ринково обумовлені тарифи на електроенергію - не єдина проблема, яку держава зобов'язана вирішити. Важливо подбати про тих, хто платити за новими тарифами не зможе. Механізмів чимало - адресні субсидії, гранти або пільгові кредити на програми з підвищення енергоефективності домоволодінь. Наприклад, в країнах ЄС соціально незахищених споживачів підтримують за рахунок збору, який стягується з конкретних енергоносіїв. Довгостроковий шлях до здешевлення ресурсів - заміщення традиційної генерації альтернативної. У минулому році Україна посіла восьме місце в світі з інвестицій в поновлювані джерела енергії (ВДЕ), піднявшись в рейтингу Bloomberg разом на 55 позицій. В експлуатацію введено в цілому більше 4 гігават "зелених" електростанцій. За прогнозами експертів, тренд збережеться, і в 2020 році частка поновлюваних джерел в загальній генерації досягне як мінімум 11%.

Розвиток "зеленої" енергетики - незаперечний тренд останніх десятиліть навіть для країн з надмірними запасами традиційних енергоресурсів. Наприклад, в Х'юстоні - центрі видобутку нафти в США - 89% споживання припадає на поновлювані джерела. У Німеччині в 2019 році вперше сонячна і вітрова енергетика перевищили вугільну генерацію: частка ВДЕ досягла 46%.

Крім цього, "зелена" енергетика не вимагає серйозних вкладень, на відміну від вугледобувних підприємств, що балансують на межі рентабельності. Додаткову генерацію міг би забезпечити атом, проте більшість з 15 розташованих в Україні енергоблоків досягли граничного терміну експлуатації і потребують серйозної модернізації. За умови достатнього фінансування вони прослужать максимум 20-30 років. Але такого фінансування немає і в найближчому майбутньому не буде. Безпечний виведення з ладу зношених реакторів обійдеться ще дорожче - по мільярду доларів на кожен. Наслідки латання дірок і зовсім непередбачувані. Наприклад, 30-річний енергоблок № 1 Рівненської АЕС вийшов з ладу вже через місяць після продовження терміну експлуатації ще на 20 років. Аналогічна спроба повернути до життя другий енергоблок була визнана такою, що суперечить Конвенції Еспоо. Порушити правила і терміни експлуатації обладнання АЕС - найгірше, що можна зробити. Занадто висока ймовірність нової техногенної катастрофи.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram

Loading...
Loading...