Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Неділя, 29 березня 2020 11:18
Публікації: Кримінал та НП
84750

Не Стерненком єдиним: кому з підозрюваних у вбивствах полегшив життя новий Офіс Генпрокурора

Не Стерненком єдиним: кому з підозрюваних у вбивствах полегшив життя новий Офіс Генпрокурора

На цьому тижні рівно півроку як Руслан Рябошапка указом Президента Володимира Зеленського призначений Генеральним прокурором України. І якщо відчутних результатів його діяльності на посту особливо ніхто не відчув, то бездіяльність Рябошапки і його колег - виявилась вельми вигідною для окремої касти фігурантів справ, зокрема підозрюваних в гучних убивствах.

Для того, щоб коротко охарактеризувати діяльність “відреформованного” Офісу Генпрокурора, ми проаналізували декілька резонансних кримінальних проваджень, за якими стежимо вже не перший день і які стосуються особливо тяжких злочинів — убивств. Ми також спробували розібратися, чому заступників Генпрокурора стали називати “вільна каса” навіть всередині партії “Слуга народу”, а також з’ясували що такого значимого зробив Офіс Генпрокурора за останній місяць.

“Продавець посад в ГПУ Вітя Чумак заявив, що офіс генпрокурора спростував відставку Рябошапки. Хочу нагадати Віті „вільна каса“ Чумаку, що спростування ваше нікого ... (не хвилює — ред.). Генпрокурора відправляє у відставку президент і Рада”, — висловився буквально днями у Facebook “Слуга народу” Олександр Дубінський.

Ми точно не знаємо, що мав на увазі Дубінський називаючи заступника Генпрокурора “вільна каса”, але нижче описана ситуація з підконтрольною Чумаку кримінальною справою наштовхує на подібну констатацію факту.

Справа Скрипки

У березні минулого року військова прокуратура завершила досудове розслідування кримінального провадження за підозрою Сергія Скрипки в підготовці потрійного вбивства: учасника Самооборони Майдану в Черкаській області, голови сільради Лящовки Черкаської області та її чоловіка.

Скрипка обіцяв заплатити вбивці 40 тисяч доларів. Але план Скрипки вчасно перехопили силовики.

Співробітники спецслужб також зафіксували розмову між Скрипкою і кілером. Останній не приховуючи своєї зацікавленості в результаті злочину, уточнював, чи закопаний вже труп:

— Скрипка: Ну, він небіжчик? Він закопаний вже?
— Кілер: Так
— Скрипка: Добре. Так у нас з тобою п’ятнашка з мене? За цього двадцять п’ять.

Уже в ході слідства з’ясується, що жертв Скрипки набагато більше — він і його сім’я буквально “затероризували” все село, вимагаючи від місцевих жителів їхні земельні паї. Ті, хто був не згоден зі Скрипками назначалися “другосортними”. Їх будинки відключали від водопостачання, а їх дітям забороняли ходити в місцеві садочки та їсти продукти нарівні з дітьми “працівників Скрипок”.

З моменту свого затримання Скрипка перебував у СІЗО. В цей час його “бойовий товариш”, народний депутат минулого скликання від “Блоку Петра Порошенка” Валерій Карпунцов безрезультатно штурмував суди в пошуках можливості звільнити кума.

Але тоді прокурори знаходили аргументи для того, щоб підозрюваний в організації потрійного вбивства все ж не опинився на волі. Позицію прокурорів підтримували суди першої інстанції, апеляції і присяжні.

Все змінилося, коли на посаду головного військового прокурора прийшов Віктор Чумак. Скрипка, по не випадковому збігу обставин, швидко опинився вдома, в елітному селищі під Києвом Конча-Заспі.

Сприяла цьому і зміна прокурорів у справі, яку організував Чумак 11 лютого цього року, і фактор однопартійності Чумака та Карпунцова — обидва колишні члени партії “Блок Петра Порошенка” і партії “Удар”.

Заміна прокурорів сталася за день до суду, де визначався запобіжний захід Скрипці. Замість прокурорів у справі, які відстоювали його арешт на протязі двох років, в справу зайшли нові прокурори Чумака, які не володіють обставинами справи.

Про те, що все було не просто так говорить і той факт, що прокурори Чумака не подали апеляцію, тобто погодилися з виходом підозрюваного в організації вбивств Скрипки з СІЗО, попри озвучені в суді ризики його втечі. П’ятиденний термін такого оскарження закінчився ще минулого тижня. Тому відмовка, що не встигли подати — подамо, в цей раз вже не пройде.

Чи була це послуга другу, комерційна угода, банальна бездіяльність або злочинне зловживання владою з боку Чумака — сказати складно. У всякому разі, це явно не в “плюс” Володимиру Зеленському, який несе політичну відповідальність за весь той оркестр, який грає зараз в Офісі Генпрокурора в цілому і за кожну “скрипку” в окремо.

Детальніше про “терор” Скрипки на відео.

Справа Стерненко

Мабуть, найгучніше і найбільш безглузде кримінальне провадження, куди репутаційно “вляпався” сам Генпрокурор Руслан Рябошапка. Маневруючи між різними групами впливу і уникаючи прийняття правової позиції, Рябошапка звинувачується і в тому, що особисто розмовляв з підозрюваним у вбивстві Сергієм Стерненко, після чого справа зійшла “на гальма”.

Ще у вересні депутат партії “Слуга народу” Олександр Дубінський повідомляв, що підозра Стерненко в замаху на вбивство двох осіб та умисне вбивство готове і знаходиться на підписанні у Рябошапки.

“За моїми даними, Нацполіція підписала текст підозри вбивці на ім’я Сергій Стерненко. А також клопотала про безальтернативний запобіжний захід — арешт. Підозра вже тиждень перебуває на узгодженні у генпрокурора Руслана Рябошапки. Прошу генпрокурора публічно повідомити про причини зволікання з підписанням підозри і арештом убивці”, — зажадав тоді нардеп.

Але з того часу нічого по суті не помінялося. Сам же Стерненко стверджує, що напав не він, а на нього. І вжиті ним заходи — вбивство — було необхідною обороною.

Справа Шеремета

Вперлась в прокурорів і справа вбивства журналіста Павла Шеремета. В кінці січня Рябошапка повідомив, що йому не вистачає додаткових доказів для передачі справи в суд, тому прокурори дали доручення слідству зібрати докази невинності підозрюваних.

“Ми запропонували (слідству, — ред.) зібрати додаткові докази, були надані указівки, що саме треба зробити. Зокрема, ми акцентували роботу слідства на тому, що потрібно перевірити і докази сторони захисту, що підтверджують невинність осіб, яким зараз повідомлено про підозру”, — сказав Рябошапка.

Досягнення Офісу Генпрокурора

На сайті Офісу Генпрокурора серед досягнень за лютий вказані:

• нагляд за поверненням до бюджету 2,5 млн грн з боку ТОВ,
• кримінальне переслідування народного депутата за “кнопкодавство”,
• часткова участь у виявленні на території України контрафактних анаболіків (спільно зі слідчими Франції, Словаччини, Польщі),
• оприлюднення підозри двом співробітникам розвідпідрозділів РФ, які перебувають в Криму,
• направлення до суду справи за обвинуваченням слідчого в переслідуванні “майданівців”,
• оприлюднення підозри колишньому керівництву банка “Михайлівський”,
• направлення справи до суду щодо заволодіння 5 га землі в Харкові тощо.

З-поміж істотного, прокурори Офісу Генпрокурора відстояли арешт 143 об’єктів нерухомості колишнього голови Вищого Господарського суду України (ймовірно, мова про Віктора Татькова) і відправили до суду справу судмедексперта Давида Валіахметова, який допомагав “хворіти” підозрюваному у вбивствах і замахах Олександру Шепелєву.

Нагадаємо, недостовірні висновки експерта Валіахметова захист Шепелєва використовував в судах для спроби зміни йому запобіжного заходу.

Також Офіс Генпрокурора пообіцяв повернути звільненого підозрюваного у вбивстві 2-річної дитини назад в СІЗО.

Все інше — це скоріш, події регіонального масштабу.

Про довіру до прокуратури і Президента

Тим часом довіра людей до Офісу Генпрокурора ось-ось зійде нанівець. За останніми даними соціологічного центру Разумкова, рівень недовіри до прокуратури склав 68%. Повністю довіряють цьому органу всього 2,6%.

Це, як не дивно, позначається і на довірі до Президента Зеленському, який сам же і довірив (тавтологія не випадкова — ред.) Руслану Рябошапці керувати цим органом. З того ж соцдослідження, більш ніж половина опитаних впевнені, що країна розвивається у неправильному напрямку.

У своєму недавньому посту в Facebook заступник Генпрокурора Віктор Чумак поскаржився, що журналісти не цікавляться новинами Офісу Генпрокурора. Однак, нагадаємо, що новий Офіс Генпрокурора в свою чергу став приховувати від журналістів навіть публічну інформацію.

Наприклад, там відмовили в наданні інформації про наявність кримінального провадження проти “україно-американської фарммафіі”, фігурантами якої є американська компанія Boston Scientific і українська компанія “Амаркорд”, яка належить родичам колишнього голови Верховної Ради Олександра Мороза.

УНН оскаржив відмову в наданні інформації Руслану Рябошапки і чекає на відповідь Генпрокурора.

Також УНН готовий надати можливість Генпрокурору або прес-службі Офісу Генпрокурора прокоментувати “буксирування” зазначених вище резонансних справ, зокрема пояснити звільнення з-під варти підозрюваного в організації вбивств Скрипки і умисний пропуск подачі апеляції на таке рішення.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram