Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Публікації: Політика
21960

Куницький тисне на газ

Як та в чиїх інтересах нардеп “Слуги народу” намагається вплинути на ринок газобалонного обладнання для автомобілів (ГБО)

КИЇВ. 18 вересня. УНН. Уже протягом пів року Олександр Куницький разом із колегою по фракції Олександром Дубінським нерідко навідуються до міністра Криклія як у Міністерстві, так і в парламенті. Цікавить їх одне: сертифікація автомобілів із ГБО. Харківський нардеп навіть ініціював відкриття Державним бюро розслідувань кримінального провадження щодо можливих зловживань на цьому посадовцями Мінінфраструктури, пише СлідствоІнфо

“Я тебе скільки разів просив: відміни хрєнь із газом. Люди виють! Як не зрозуміло?”, — кричав у липні народний депутат від “Слуги народу” Олександр Куницький міністру інфраструктури Владиславу Криклію. Так він намагався переконати останнього, що запровадження з кінця 2019 року сертифікації автомобілів із газобалонним обладнанням (ГБО) є корупційною схемою та монополізацією ринку.

Раніше ми вже писали про зацікавленість Куницького, відомого також як відеоблогер під псевдо “zpsanek”, у мережах зарядних станцій для електромобілів. Виявилось, що нардеп небайдужий і до іншої дотичної до автотранспорту сфери.

Як ми дізнались, народний обранець не просто “боровся за справедливість”. Він відстоював інтереси так званої “Української газомоторної асоціації”, особисто відзначаючи це у своїх депутатських зверненнях та запитах.

Ця асоціація доволі специфічна. Її співзасновником є компанія з офшорним корінням, яку імовірно використовували у схемі з перереєстрації автомобілів на підставі фіктивних документів. Очільник цієї організації, мешканець Харкова Степан Ашрафьян тісно пов’язаний (хоч і не афішує цього) з родиною харківських підприємців Костанян, яка розвиває бізнес із продажу, встановлення та обслуговування газобалонного обладнання. Причому не лише на території України — а й у Російській Федерації. Їхній український бізнес потрапляв у поле зору правоохоронців через можливе користування послугами конвертаційних центрів.

Утім, до організацій, на корумпованість яких натякає Куницький, є питання також.

ВИГІДНО. РИЗИКОВАНО

Сергій Трапезенко з Миколаєва придбав автівку на початку серпня 2018 року. І вже за три тижні повіз свій ВАЗ у майстерню, де за 5500 гривень і кілька годин йому встановили газобалонне обладнання. Сергія можна зрозуміти: якщо зараз середня ціна літру бензину А-95 становить трохи більше 23 гривень, дизпалива 22,5, то газу — 12 гривень. Тому не дивно, що ринок газобалонного обладнання в Україні стрімко розвивається. За даними “Консалтингової групи А-95”, із 2015-го по 2019-й річне споживання скрапленого газу в Україні зросло майже удвічі — до понад 2 мільйонів тонн.

Динаміка споживання автогазу в 2015-2019 роках у тисячах тон. Інфографіка “Консалтингової групи А-95”

Невдовзі в дорозі Трапезенка спіткала несподіванка: під капотом його автомобіль загорівся. Він викликав “надзвичайників”, які склали акт, де причиною пожежі назвали витік газу із щойно встановленої системи ГБО. Сергій звернувся до майстра, який установлював систему, з проханням компенсувати йому збитки — однак отримав відмову. І звернувся до суду.

Розглядаючи справу, Заводський райсуд Миколаєва спирався на виданий майстром так званий акт технічної експертизи, який начебто підтверджував безпечність конструкції. Цей документ донедавна мав отримувати кожен, хто встановлює ГБО на своє авто. Видавали акт ті ж станції технічного обслуговування, що й встановлювали систему. За послугу брали кілька сотень гривень.

Втім, наявність документу (а також висновку експерта, який підтвердив, що загоряння трапилось через витік газу) не переконали суддів. Ті вирішили, що встановити винних не вдалося. Лише в апеляції чоловік таки отримав рішення на свою користь: суд змусив установлювача ГБО виплатити 28 тисяч гривень компенсації Трапезенку за пошкодження автівки й 14 тисяч — на покриття судових витрат.

У судовому реєстрі можна знайти ще чимало подібних випадків. Наприклад, із одеситом Володимиром Дубовим, Opel Omega якого влітку 2016-го невдовзі після встановлення ГБО майже повністю згоріла. Чи з киянином Ігорем Гнучним, який у травні того ж 2016 року встановив в одному із сервісних центрів міста ГБО на свою Skoda Octavia. Наприкінці місяця Skoda згоріла у дворі — й суд вирішив стягнути з тих, хто встановив газобалонне обладнання, понад 212 тисяч гривень матеріальної та 5 тисяч гривень моральної шкоди.

На тлі із загорянням обладнаних ГБО автомобілів було вирішено внести зміни до процедури встановлення ГБО. З кінця 2019-го замість актів власники автомобілів мають отримувати сертифікати, які видають незалежні від виконавця робіт компанії. Сервісні центри МВС із січня приймають лише їх.

Вичерпний перелік організацій, які мають право проводити сертифікацію, наведено на сайті Мінінфраструктури. Процедура може тривати цілий день і коштує близько двох-трьох тисяч гривень.

У Міністерстві вважають, що нова вимога дозволить зробити транспорт на газу безпечнішим. Однак саме проти цієї вимоги виступає спілка “Українська газомоторна асоціація”, яка об’єднує, серед інших, компанії-установлювачі ГБО. “Нав’язувана система сертифікації не має будь-якого підґрунтя, чинним законодавством не регламентована, не має будь-якого змістовного наповнення, є штучною надбудовою, яка спрямована виключно на збільшення вартості послуг із оцінки відповідності для споживачів та направлення фінансових потоків через декілька комерційних структур — органів сертифікації, які фактично не надають будь-яких послуг”, — ідеться в заяві асоціації. Також у спілці вважають, що структури, які отримали право видавати сертифікати на ГБО, нібито пов’язані з посадовцями Мінінфраструктури.

В особі нардепа Олександра Куницького “Українська газомоторна асоціація” знайшла собі вірного союзника.

ЛОБІСТСЬКОЮ ДОРОГОЮ

Перше адресоване Мінінфраструктури звернення із приводу сертифікації ГБО Олександр Куницький написав іще наприкінці січня 2020 року, йдеться у відповіді міністерства на наш запит. У документі, який є у нашому розпорядженні, нардеп посилається на лист “Української газомоторної асоціації” за підписом Степана Ашрафьяна.

У своєму зверненні Куницький вказував на недостатню кількість органів сертифікації, яких нібито було три, і просив владнати ситуацію. В Міністерстві йому відповіли, що насправді органів сертифікації 11 (наразі їх 10, перелік можна побачити за лінком вище — Ред.) та вони мають розгалужену систему з близько двох сотень випробувальних пунктів.

У березні нардеп вдруге написав звернення міністру інфраструктури. Вимога була конкретніша й простіша: формально повернути стару систему. В міністерстві йому відповіли, що сертифікація ГБО необхідна, а нововведення українському законодавству не суперечать.

Після цього депутат вирішив перемістити комунікацію з міністром інфраструктури щодо цього питання в публічну площину. Так, 20 березня у Facebook з’явилось відео візиту Олександра Куницького та його колеги по фракції Олександра Дубінського у Міністерство інфраструктури до міністра Криклія. На записі харківський нардеп заявляє про монополізацію ринку сертифікації ГБО компаніями, які начебто пов’язані з чиновниками мінінфраструктури.

Також депутат ініціював відкриття Державним бюро розслідувань кримінального провадження “щодо можливих неправомірних дій посадових осіб Міністерства інфраструктури України під час сертифікації транспортних засобів”. Про це у Facebook сповістив його колега Олександр Дубінський.

Згодом Куницький ще кілька разів підходив на розмову з Криклієм у стінах Верховної Ради, коли останній туди навідувався. Після однієї з таких дискусій депутат розпочав збір підписів про звільнення Криклія з посади.

Julkaissut Alexander Kunitsky Maanantaina 6. heinäkuuta 2020

“Українська газомоторна асоціація” на своїй Facebook-сторінці регулярно дублювала дописи Куницького.

“ВІРНИЙ СОРАТНИК” ІЗ БІЗНЕСОМ У РОСІЇ

Засновником цієї асоціації, відповідно до реєстру громадських об’єднань, є фірма “Лайт Сервіс Україна”. Як ми виявили в судових документах, акт технічної експертизи на авто Сергія Трапезенка, про якого ми розповідали раніше, виданий від імені саме цієї компанії. Її власником в реєстрі вказано юрособу з Сейшельських островів.

До складу цієї асоціації входять кілька компаній, а формально структуру очолює Степан Ашрафьян. Він же з минулого року офіційно володіє знаком проєкту. “Слідство.Інфо” з’ясувало, що Ашрафьян тісно пов’язаний з родиною харківських підприємців Костанян та їхнім бізнесом — який, власне, стосується ГБО.

Очолює сімейство 71-річний мешканець Харкова Ашот Костанян, який має також російське громадянство. В Україні він офіційно володіє компанією “Ефкас-2”, співвласником якої є його син Костянтин. Ця фірма працює під брендом Kosta Gas і спеціалізується на продажі та встановленні ГБО. Костянтин Костанян фігурував як комерційний директор Kosta Gas, а також він нібито є засновником мережі сервісних центрів зі встановлення газобалонного обладнання Pride Gas. Ці дві компанії позиціонують себе як провідні гравці на ринку ГБО в Україні.

Раніше у відеороликах як засновник Pride Gas фігурував брат Костянтина Костаняна Едуард. Як вдалося з’ясувати, разом із батьком Едуард був співвласником двох російських фірм, зареєстрованих у Воронежі — російському обласному центрі в 300 кілометрах від Харкова.

Остання російська фірма, яка належала Едуарду Костаняну, мала співзвучну українській мережі назву “Костагаз”. Її створили 2014 року — втім, улітку 2019-го фірму було ліквідовано.

Українська Kosta Gas 2014 року брала участь у російській виставці газобалонного обладнання GasSuf, яка відбувалася в Москві. Про це компанія сама відзвітувала, у грудні 2014-го опублікувавши фото на своїй Facebook-сторінці. На той час Росія вже окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Судячи зі знімків, у виставці в Москві брав участь Костянтин Костанян.

У розмові зі “Слідством.Інфо” він переконує, що зараз бізнесу в Росії у них немає. Хоча на офіційному сайті компанії Kosta Gas вказано, що фірма здійснює продаж ГБО, зокрема, і в РФ.

Степан Ашрафьян — “друг і вірний соратник” Костянтина Костаняна. Принаймні, так останній писав кілька років тому. На його сторінці в Facebook ми натрапили на спільні з керівником “Української газомоторної асоціації” фото. Примітно, що відразу після розмови журналіста з Костянтином ці знімки зі сторінки зникли.

Але ми встигли їх зафіксувати. Ліворуч — Костянтин Костанян, праворуч Степан Ашрафьян

У коментарі “Слідству.Інфо” Костанян зауважує, що нині зв’язок із Ашрафьяном не підтримує й до діяльності “Української газомоторної асоціації” не причетний. “Колись він у мене працював, роки чотири тому. Ми спокійно розійшлися”, — каже він.

Утім, Ашрафьяна можна помітити на знімках, які публікувала на своїй Facebook-сторінці компанія Kosta Gas. Там він стоїть на фоні плакату та поряд із працівниками Pride Gas. Фото датовані, зокрема квітнем-травнем 2017-го, коли “Українська газомоторна асоціація” створювалася, та січнем 2018 року, коли спільнота вже існувала.

 

Також, як ми помітили, Костанян у минулому публікував у Facebook допис асоціації із закликом влаштувати акцію протесту проти підвищення акцизу на газ. Іще раніше він озвучував тези, співзвучні з риторикою асоціації. Зокрема, закликав бойкотувати ціну на газ, доки вона “не буде адекватною”.

“Ефкас-2”, яка працює під брендом Kosta Gas, фігурує в кількох кримінальних провадженнях. Відповідно до них, ця фірма нібито користувалася послугами конвертаційних центрів. Зауважимо, що зазвичай такі структури, які складаються з низки фіктивних фірм, використовують для ухилення від сплати податків чи відмивання грошей.

Останні ухвали в кримінальних справах, де фігурує “Ефкас-2”, датовані 2017-м роком. Як запевняє Костянтин Костанян, наразі у правоохоронців немає до них жодних питань.

Ми намагалися отримати й коментар Степана Ашрафьяна з приводу зв’язків із бізнесом Костанян, а також відстоювання Олександром Куницьким інтересів асоціації. В телефонній розмові з журналістом чоловік сказав надіслати запитання на електронну пошту — однак на прохання надати її адресу не відповів. Черговий телефонний виклик Ашрафьян скинув.

Олександра Куницького про відстоювання інтересів “Української газомоторної асоціації” ми прагнули розпитати також. Після двох днів марних дзвінків (Куницький не приймав викликів), журналісти “Слідства.Інфо” надіслали йому запитання на WhatsApp. Народний депутат отримав їх у месенджері, але не прочитав.

Можливо, він допоміг би нам перевірити обґрунтованість своїх звинувачень. Так, у розмовах із Криклієм Куницький згадує прізвища Щелкунова й Щедрова. Мовляв, дружина першого контролює одне з ліцензованих для сертифікації підприємств.

Вочевидь, ідеться про керівника директорату з безпеки на транспорті Антона Щелкунова — однак його дружина, відповідно до декларації, жодного бізнесу не має. Хоча у 2017-му році підлеглий Щелкунова отримував зарплату в компанії “Укр-Тест-Стандарт”, що тепер займається сертифікацією ГБО. Того ж року він перейшов на роботу в Державну службу із безпеки на транспорті.

Стосовно прізвища “Щедров” міністр Криклій відповів, що лише чув його. Особи з таким прізвищем серед працівників Мінінфраструктури ми не знайшли. Водночас чоловік, якого звати Ігор Щедров, раніше був власником “Укр-Тест-Стандарту”.

Ми надіслали запит у Міністерство інфраструктури з проханням прокоментувати ймовірний вплив керівника директорату міністерства на органи сертифікації. На момент публікації відповіді не отримали.

ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ: ПОКИ ЩО БЕЗ ПРАВИЛ

Чи можна вважати історію з Куницьким, “Українською газомоторною асоціацією” та Мінінфраструктури випадком лобізму? Експерт у сфері взаємодії з органами влади Денис Базілевич відповів нам так:

“Сам депутат лобіювати не може нічого. Абсолютно. Стаючи депутатом, він перестає бути лобістом, навіть якщо був лобістом до цього, — сказав він. — Але, з іншого боку, хто видає запит на діяльність депутата? Наскільки етично депутат ставиться до інших ініціатив? Чи прислухається до інших точок зору?”

Депутати мають бути арбітрами і враховувати у своїй діяльності позиції різних сторін, переконаний експерт. Утім, в Україні ці процеси непублічні, тому за кого “грає” парламентар, відстежити важко.

На думку Базілевича, рішенням у цій ситуації могло би стати запровадження реєстру лобістів. Подібні існують, зокрема, в ЄС та США. “Популярний та прогресивний реєстр лобістів є в Брюсселі, Єврокомісії. Там, якщо ти лобіст (а це будь-яка фізична особа, яка взаємодіє з чиновниками), ти повинен заявити про себе в реєстрі: хто ти такий, яку компанію представляєш, який у тебе бюджет, які в тебе комітети, комісії, — каже чоловік. — Тоді з тобою працюють. А якщо в цьому реєстрі тебе немає, чиновник не має права з тобою зустрітися”.

За словами експерта, таку ж модель хотіли запровадити в Україні, однак законопроєкт, який це враховує, досі не ухвалено.

Якби в Україні існував такий реєстр, то, як зауважує Базілевич, будь-яка громадська ініціатива, яка звертається до депутата, повинна була б у ньому зареєструватися: “Розповісти про себе: хто вони, чиї інтереси представляють. Який у них бюджет, які в них сектори лобіювання, які бенефіціари. Ця інформація була би публічною — і люди усе б розуміли”.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram