Хто хоче труїти черкащан під виглядом переробки сміття

ЧЕРКАСИ — КИЇВ. 10 листопада. УНН. Переробка твердих побутових відходів — непроста, але вкрай необхідна справа для кожного великого міста. Адже тут має бути баланс між необхідністю утилізації відходів та безпечністю цього процесу для жителів міста. В Черкасах двоє кандидатів на посаду мера від різних політичних партій намагалися в обхід законодавства та ігноруючи думку міської громади, протягти питання будівництва небезпечного виробництва через вибори міського голови. З першої спроби їм це не вдалося. Відтепер їхні плани пов’язані із другим туром і необізнаністю містян про те, що саме намагаються побудувати в Черкасах двоє політиків-ділків.

Благі наміри Віталія Ільченка

В далеких 70-90-х роках Черкаси були своєрідною столицею хімічного виробництва в СРСР. Тут були розташовані два хімічних гіганти: заводи “Азот” та “Хімволокно”. Тоді про шкоду екології та здоров’ю городян говорити було небезпечно, адже радянське керівництво видавало, що в порядку. Але після розпаду СРСР відкрилися справжні масштаби гуманітарної трагедії. Виявилося, що в місті весь цей час був рекордний по Союзу рівень захворюваності на серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання. Крім того, рівень дитячої захворюваності і смертності в Черкасах був вище середнього по країні. Свідки того часу згадують, що малечі досить часто хворіли на так званий “ацетон”. Сьогодні ми знаємо, що це були наслідки інтоксикації печінки та нирок дітей отруйними хімічними речовинами в повітрі. З тих пір минуло багато часу, Черкаси вже далеко не хімічна столиця. А екологічна ситуація в місті значно покращилася. Рівень небезпечних хімікатів у повітрі не перевищує норму. Але, як виявилося, це влаштовує не всіх, особливо, якщо хочеться заробити грошей, незважаючи на небезпеку здоров’ю людей.

В березні 2019 року компанія “UKRAVIT”, яку контролює представник партії “Слуга народу”, кандидат в мери, Віталій Ільченко, виграла тендер Організації промислового розвитку при ООН і отримала технічну підтримку для створення інфраструктури по утилізації стійких органічних забруднювачів. Планувалося побудувати виробництво, яке мало складатися з лінії переробки морозильних камер та інсинераторної печі. Враховуючи той факт, що високі температури, які необхідні для спалювання фреону, можуть бути придатними для спалювання пестицидів, компанія вирішила розширити проект. Так у пана Ільченка з’явилися плани спалювати токсичні хімічні речовини, які накопичилися на території ТОВ “Фабрика агрохімікатів”. До речі, сам проект з утилізації небезпечних органічних сполук було вирішено реалізувати на території зазначеної фабрики, яка розташована в безпосередній близькості до житлових масивів. Компанія “UKRAVIT” була настільки впевнена в собі, що без погодження проекту з Черкаською міською громадою завезла частину обладнання на територію ТОВ “Фабрика агрохімікатів”.

Маніпуляції з експертизами

24 квітня 2020 року на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля Міністерства енергетики та захисту довкілля з’явилося повідомлення про планову діяльність ТОВ “Фабрика агрохімікатів” під назвою “Реконструкція адміністративно-побутових, складських і виробничих будівель, інженерних споруд, які розташовані в промисловій зоні за адресою м. Черкаси, проїзд Енергобудівельників 8,10”. В якості технічної альтернативи № 2 було вказано варіант утилізації холодильних установок шляхом спалювання в багатоподовій печі Херешоф. Зверніть увагу на той факт, що сам проект з утилізації небезпечних хімікатів відсунуто на другий план, як можливу альтернативу. Тобто, нібито весь проект про реконструкцію будівель і споруд. Зроблено це було не випадково, адже відповідно до Наказу Мінрегіону України, розміщення нових підприємств I-II класу небезпеки (а саме таким є завод із спалювання органічних відходів) в межах населених пунктів заборонено. Отже, якщо мова йде про реконструкцію, то Наказ можна обійти. Можливо, так думав пан Ільченко, рахуючи майбутні прибутки. До речі, під цей планувалося відвести чималу площу 5,6 га. Чому так багато, — стане зрозумілим трохи пізніше.

Цікаво, але повідомлення про вплив на довкілля зовсім не містило інформації про технічні характеристики печі-інсинератора. Зроблено це було також не випадково, адже при згоранні фреонів утворюються вкрай токсичні хлор- та фтор- вміщуючи сполуки. То ж, не зрозуміло, яким чином “UKRAVIT” планувала їхню нейтралізацію. Можливо Віталій Ільченко, який, незважаючи на те, що балотувався на посаду мера Черкас, постійно проживає в Києві, зміг “порішати” в Міністерстві щодо змісту повідомлення про вплив на довкілля. Щоб воно не містило інформації, яка потенційно може насторожити громадськість. Наступним кроком Ільченка була спроба провести громадські слухання щодо майбутнього проекту. Наперед зазначимо, що слухання, які відбулися в Черкаській ОДА, виявилися повністю фейковими. Адже на розгляд питання про розташування в Черкасах небезпечного для містян виробництва не були запрошені ані мер Анатолій Бондаренко, ані депутати міськради, ані представники екологічних організацій. Більше того, виявилося, що мова йде про створення в Черкасах не просто заводу, а технопарку із переробки хімічно небезпечних речовин. Ось для цього, власне, і знадобилося майже шість гектарів землі. Кінцевою метою слухань для Ільченка — було отримати висновок про те, що його небезпечний проект можна будувати в місті, а не за 20 км від нього, як вимагає закон для шкідливих виробництв I-II класу.

Ільченко і Євпак проти громади

Таке відверте ігнорування представником “Слуги народу”, Віталієм Ільченком думки Черкаської міської громади збентежило черкащан. 22 вересня 2020 року на сайті Черкаської міської ради була зареєстрована петиція, в якій жителі Черкас попросили міську владу “не допустити до реалізації проект, який передбачає розміщення на території міста Черкаси інсинератора для спалювання фреону, ядохімікатів та отруйних речовин з Черкаської області та інших областей України”. У відповідь на петицію міська рада підготувала проект рішення про підтримку петиції. Таким чином, міська громада на чолі з мером Анатолієм Бондаренком фактично заблокувала будівництво в Черкасах заводу з переробки фреону та пестицидів, через порушення Ільченком та компанією “UKRAVIT” норм діючого законодавства. Крім того, коли до оцінки небезпечного проекту підключилися реальні, а не фейкові експерти по екології, було з’ясовано, що автори проекту навмисно зазначили в документації розу вітрів, яка не відповідає дійсності. Виявилося, що насправді в нічний час брудні викиди з майбутнього заводу Ільченка мали осідати на житлові квартали Черкас та поверхню Черкаського водосховища.

Політичні та бізнесові плани мешканця Києва, кандидата в мери від партії “Слуга народу” Віталія Ільченка, — зрозумілі. Скоріше за все, він планував, завдяки підтримці центральної влади та адміністративного ресурсу, посісти перше місце на виборах Черкаського міського голови. Відтоді шлях до будівництва небезпечного заводу, який травив би черкащан, було б відкрито. Але на заваді став все той же Анатолій Бондаренко. Незважаючи на протидію центральної влади та силових структур, він впевнено переміг в першому турі виборів. Однак, Ільченко не полишив своїх планів. Майже відразу він оголосив, що в другому турі буде підтримуватиме представника партії “Голос” Віктора Євпака, який на виборчих перегонах посів друге місце. Джерело з найближчого оточення Ільченка стверджує, що перед цим “слуга народу” зустрівся з Євпаком. Скоріше за все, Ільченко зробив Євпаку пропозицію, від якої той не зміг відмовитися. Кажуть, після зустрічі Євпак дуже змінився, звільнив частину людей у своєму штабі. Відтепер там працюють “штабісти” власника “UKRAVIT”, а кандидат від “Голосу” робить все, що йому скаже Віталій Ільченко. Євпак для нього — ідеальний та слухняний мер, такий собі “цап відбувайло”, який зробить все, що йому накажуть. І в першу чергу — затвердить будівництво небезпечного заводу. Чи такого мера і такого цинічного ставлення до життя та здоров’я людей заслужили черкащани?!