Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Публікації: Політика
84885

Рік з COVID-19: як Україні вдалося пережити епідемію краще ЄС

Рік з COVID-19: як Україні вдалося пережити епідемію краще ЄС

КИЇВ. 26 лютого. УНН. 3 березня буде рік, як в Україні офіційно стали фіксувати випадки смертельного вірусу COVID-19. Україна не перша країна в ланцюжку пандемії, але на відміну від багатьох їй вдалося пережити перший рік краще за інших. Як так вийшло, УНН згадував разом з лікарями і всесвітньо відомим епідеміологом.

Перше, що потрібно відзначити: Україна явно не була готова до будь-яких епідемій. Якраз напередодні були зруйновані всі санепідемслужби країни, тому відслідковувати і контролювати коронавірус, як і проводити протиепідемічні заходи по суті не було кому. Шкідництво пов'язують з колишнім в.о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун і навіть називають його навмисним. Чи так це - точно не скаже ніхто, але факт залишається фактом - Україна зустріла пандемію в умовах страшної розрухи системи охорони здоров'я.

Напевно тому єдиним правильним рішенням влади спочатку епідемії було ввести повний карантин. За цей час планувалося не тільки розірвати ланцюжок передачі вірусу, а й підготувати країну до пандемії: забезпечити лікарні мінімальним запасом того, що необхідно для виживання людей. Всі рішення влади тоді, як і зараз, піддавалися суворій критиці як з боку громадськості, так і опозиції. Але це нормально, говорить міжнародний експерт в сфері охорони здоров'я та епідеміології, професор, доктор медичних наук, і президент компанії DiaPrep System Inc. (США) Михайло Фаворов.

"Бути міністром охорони здоров'я в період пандемії - це робота камікадзе. Ніколи жоден міністр не пережив жодного серйозного спалаху інфекції позитивно, тому що завжди міністр буде винен, що б там не було. Система охорони здоров'я в Україні не була готова до пандемії, що трапилася, а раз система не готова, то окремі особистості мало що вирішують. Ніхто не може змінити систему в той час, коли йде пандемія. Тому я щиро співпереживаю міністру Максиму Степанову, співчуваю йому, це дуже складна позиція, і я вважаю, що він пройшов її дуже пристойно, тому що Україна показала дуже пристойні дані", - сказав він.

За словами Фаворова, він аналізував як розвивалася пандемія в світі, в великих країнах, і він упевнений, що є докази, що "Україна виглядає пристойніше, ніж багато європейських країн". Найважча ситуація з порівнянних за кількістю населення країн була в Бельгії. Там, на сьогоднішній день загинуло близько 20 (18.9) людей на 100 000 наседенія - це пояснюється багатьма об'єктивними факторами, наприклад, там висока щільність населення і, що особливо важливо, населення похилого віку, яке найбільш схильне до ускладнень і смерті від COVID-19. В Україні показник смертності становив 5.8, що в 3.3 рази менше, ніж в Бельгії. Така відмінність більш ніж значна при проведенні епідеміологічного аналізу.

"Україна зробила все, що рекомендувала ВООЗ. Вона відносно добре пройшла епідемію, і в цьому є заслуга уряду. Але не тільки це визначило розвиток епідемії в країні. Необхідно враховувати вік, щільність населення та інші природні чинники", - пояснює Фаворов.

Українців рятували на руїнах системи охорони здоров'я і руках самовідданих лікарів 

"Велику роль зіграли в цьому лікарі. А ще міністерство охорони здоров'я і міністр, що не продовжили руйнувати санепідемсістему, яку зруйнували попередні. Але вони не встигли повністю реалізувати другу хвилю медреформи (також рішення команди Уляни Супрун - ред) і завдяки цьому ми змогли зберегти кількість ліжок, до яких сьогодні надшвидкими темпами приєднують кисень. У Європі, наприклад, дуже маленький фонд ліжок. Вони два-три дні лежать і все, далі амбулаторно. Тому їм доводилося розгортати госпіталі на стадіонах. Допомогло українцям і те, що наші критерії госпіталізації все-таки трохи відрізняються від європейських. Але головне, в Україні був спочатку свій протокол лікування, саме тому така летальність.

Ми вдячні Міністерству охорони здоров'я, що воно підтримує професіоналів, які працюють в цій сфері. Мені дуже приємно, що вже і в ЄС визнають, що у нас краща ситуація", - розповідає Лариса Мороз, член "Всеукраїнської асоціації інфекціоністів".

Без самовіддачі лікарів і підтримки міністерства Україна б мала значно гірші позиції, вважає лікар-інфекціоніст Ігор Гайдук.

"Я б на перше місце поставив це в заслугу лікарів, які мають прямий контакт з хворими. Від їх старання, праці та уваги залежить кінцева доля людей.

Ну і звичайно організація, допомога в цьому і своєчасність - це заслуга міністра охорони здоров'я та його відомства. Вони дійсно наростили кількість ліжок з кисневими концентраторами, стараються. Тому і такі показники.

Але розслаблятися не варто, це не кінець. Треба мобілізуватися і продовжувати в тому ж дусі", - підкреслив лікар.

Символічно, але саме до умовної річниці COVID-19 в Україну привезли довгоочікувану вакцину.

Перші поставки - це так звана "оксфордська вакцина" - розробка Оксфордського університету і AstraZeneca, виробництва Індії. 23 лютого вантажний борт з 500 тис. вакцин приземлився в Україні, повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

У суспільстві зараз активно дискутують на тему ефективності тієї чи іншої вакцини. Але як говорить міжнародний епідеміолог Михайло Фаворов, на це питання можна буде відповісти тільки через пару років. Зараз же головне питання кожної країни - мати свою вакцину.

"Я про це говорив і з Президентом України: кожна країна повинна мати свою вакцину в період пандемії. Якщо у вас немає своєї вакцини, то ви вічно будете мати проблеми з її отриманням. Для України потрібно грубо кажучи (абсолютно середня стельова цифра) 30 мільйонів доз. Ви розумієте, це величезна кількість, яку потрібно зробити і доставити", - підкреслив Фаворов.

Він також додав, що сьогоднішні вакцини ефективні тільки до цього штаму коронавірусу. Але він як грип - мутує, йде від антитіл і з кожним роком буде видозмінюватися, залишаючись при цьому з нами надовго.

"Епідемія грипу в 1919 році була такою ж як COVID-19 зараз. Епідемія закінчилася, але вірус нікуди не подівся", - нагадав Фаворов.

Як змінилася система охорони здоров'я України за рік

Пандемія COVID-19 розкрила проблеми світової системи охорони здоров'я. Жодна країна не була готова до цього. Жодна система не довела свою ефективність, будь вона страховою чи ні. Виявилося, що Україні потрібно не 3500 койко-місць з киснем, як було на початку епідемії, а 60 000 і більше. Погіршило ситуацію і те, що в 2016 році колишня в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, яка покинула Україну під час епідемії, скасувала чинний наказ про нормативну кількість койко-місць в лікарнях, що фактично призвело до їх скорочення. Весь цей рік "замінована" система охорони здоров'я України трималася, скоріше, на ентузіазмі людей і допомозі благодійників. Бізнес України, від малого до великого, з найперших днів став скидатися на термінову закупівлю дефіцитних апаратів ШВЛ і захисних костюмів для медиків, чим також надав суттєву підтримку. Тим часом МОЗ збільшувало кількість лабораторій для тестування, койко-місць з киснем, закуповувало тести, обладнання, препарати, засоби захисту для лікарів - все те, щоб вижити.

Джерело: УНН