Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Публікації: Політика
280320

Політична криза, жорсткий карантин, протести: чого українцям чекати цієї осені

Політична криза, жорсткий карантин, протести: чого українцям чекати цієї осені

Чи чекають на українців важкі часи?

КИЇВ. 1 вересня. УНН. Гаряча осінь почалася влітку, а восени буде ще гаряче! Саме так політичні аналітики описують останні події в країні і майбутній новий політичний сезон. Осінь — традиційна пора, коли невдоволення громадян соціальною та економічною політикою керівництва країни виливаються у протести. УНН розбирався, з якими подіями і викликами українці можуть зіткнутися цієї осені.

Дельта-локдаун

Велика ймовірність того, що цієї осені буде спалах захворюваності через Дельта-штам коронавірусу, що може привести до жорсткого карантину або навіть до повного локдауну. До такого сценарію вже готуються, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, які ведуть підготовчу роботу з початку літа: забезпечують лікарні киснем, впорядковують всі ті лікарняні відділення, які були виведені з ковід хворих.

“Виходити потрібно тільки з даних завантаженості ліжок хворих ковідом. І якщо навіть за останній тиждень ми бачили приріст по госпіталізації плюс 18% відсотків, то звичайно прогнозовано ситуація буде погіршуватися. Це пов’язано з недостатнім рівнем вакцинації, охоплення груп ризику, нагадаю, що він не більше 7%, а це нічого за великим рахунком, тому ми будемо бачити зростання госпіталізації і відповідно велике навантаження на систему охорони здоров’я. Я думаю РНБО піде на жорсткий локдаун знову”, — розповідає епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін.

Також владі належить вирішити питання з фінансуванням, яке сьогодні на недостатньому рівні через що медикам затримують зарплати, а деяких скорочують. За різними оцінками, на осінню хвилю коронавірусу, вітчизняній медсистемі знадобиться від 5 до 10 мільярдів гривень.

“Мені моя знайома, завідуюча інфекційним відділенням, каже: ми зрозуміли, що інфекціоністи це тимчасові працівники: потрібні були — взяли, платили з боку Національної служби здоров’я по ковідним пакетам, як тільки ситуація змінилася в кращу сторону, вже інфекціоністи не потрібні. І якраз це відбувалося влітку, коли їх відрізали від фінансування, а деяких навіть звільняли”, — розповідає Александрін.

Епідеміологи стверджують, найближчим часом повністю зупинити коронавірус не вдасться. Якщо подивитися на інші країни з високим рівнем охоплення населення щепленнями, як, наприклад, Ізраїль або Велика Британія, то там росте захворюваність за рахунок штаму “Дельта”. І завдання вакцинації для країни — мінімізувати кількість важких випадків хвороби.

“МОЗ говорить не про пом’якшення для вакцинованих в разі жорсткого локдауну. Будуть уводитися карантинні обмеження, але для певних сфер економіки вони дозволять працювати навіть в червоному рівні епідеміологічної небезпеки в разі. Наприклад, кінотеатри зможуть працювати, якщо колектив кінотеатру буде вакцинований і люди, які будуть приходити туди, будуть показувати COVID-сертифікат. І таких сфер багато. У Франції, в Німеччині сьогодні опрацьовуються різні варіанти. Нам простіше, ми можемо брати досвід країн ЄС та США — подивитися, що працює, що не працює, щоб вибрати оптимальний варіант”, — розповідав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Міністерство охорони здоров’я і місцева влада намагаються стимулювати кампанію з вакцинації, обіцяючи вакцинованих певні привілеї і заохочення. Наприклад, школи не закриватимуть на карантин, якщо більше 80% педагогів вакцинували. Міністерство навіть ініціювало конкурс для шкіл, вчителі яких отримали дві дози вакцини. Серед призів планується розіграш комп’ютерів і роутерів. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків пообіцяв вакцинованим вчителям премію, а мер Дніпра Борис Філатов пообіцяв, що жителям міста буде надано безкоштовний проїзд в міському електротранспорті і метро, а також безкоштовне кіно.

“Я думаю ця осінь буде відрізнятися від минулої у двох моментах. Перший, що штам “Дельта” все таки більш заразний, і потрібно стимулювати населення вакцинуватися. Друге, що передача вірусу відбувається крапельно-повітряним шляхом, тому потрібні відповідні дії. Наприклад, в США в минулому році почався будівельний бум і модернізація старих приміщень: вентиляційних систем, з контролю СО2, температури, вологості приміщення. Тому сьогодні від влади потрібно переформатування з “великого будiвництва” в здоров’я нації.

Політична криза і протести

З приходом до влади Володимира Зеленського, чи не кожен політичний сезон починається з розмов про плани правлячої команди замінити когось із міністрів або членів команди. Президент неодноразово повторював, що буде міняти міністрів та інших політиків, до тих пір, поки не побачить обіцяні результати. Тому фінальне слово з будь-яких ротацій залишається за Офісом президента.

За інформацією УНН, до п’яти міністрів цієї осені можуть покинути своє крісло. Найбільш хиткі позиції у міністра соціальної політики Марини Лазебної, посилити її положення може хвиля протестів через зростання всіх тарифів і слабка соціальна політика, про що ми неодноразово розповідали.

Також непросте становище у міністра оборони Андрія Тарана і віцепрем’єра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Не залишається сумнівів, що відбудеться остаточний розрив між президентом і спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим.

“Зеленський відмовиться від послуг Разумкова. Якщо за ним була б якась частина команди, можна було б говорити про розкол на дві частини і т.д. Але він один. І в команді президента теж немає великої підтримки, тому мені здається його доля вирішена. Його можна досить безболісно зняти з посади, і він залишиться звичайним депутатом, піде у вільне політичне плавання, а на його місце посадять навіть не Руслана Стефанчука, а швидше за все Олександра Корнієнко”, — вважає політолог Вадим Карасьов.

За словами опитаних експертів в оточенні президента великих змін чекати не варто, в тому числі Андрія Єрмака, роботою якого Зеленський залишається задоволений. Також буде триматися курс на зміцнення президентської вертикалі, його команди і РНБО.

Політичний експерт, керівник соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко вважає що ОП не уникнути невдоволень населення цієї осені.

“Влада звикла діяти в стилі вічного експромту і красивої картинки. Але експромти не можуть тривати нескінченно. Оточення президента в розгубленості, тому що не знають, як управляти країною і економікою далі. „Зверху“ не здатні вирішувати глобальні проблеми, а „знизу“ з боку суспільства — накопичується втома. Будь-який ексцес може стати тригером дестабілізації. Це можуть бути тарифи, невдалі політичні рішення, інцидент за участю силовиків, який спровокує протести”, — говорить він.

Вадим Карасьов не вважає, що варто очікувати масового невдоволення. За його словами, набагато більшим буде вплив зовнішнього фактора, то що відбувається в світі — хаотизации геополітики і зовнішньополітичного контексту.

Політичні аналітики пояснюють, що українці вкрай рідко виходять масово на вулиці через економічні фактори, тому якщо і прогнозувати протести і заворушення, то такою причиною може стати рішення по Донбасу. Наприклад, імплементація Формули Штайнмайера, про яку Україні активно нагадувала Німеччина цього літа. Підтверджують УНН це і у Нацкорпусі, де обіцяють повторити сценарій 2019 року, коли вулиця гостро відреагувала на обіцянку України впровадити “формулу” в законодавство.

“Ми готові тиснути на владу, щоб вона відстоювала інтереси українського народу, а не Москви чи Берліна. У 2014 році ми отримали військову допомогу від США на 86,9 млн доларів і від ЄС на 15,7 млн євро — це смішні суми для держави, яка знаходиться в гарячій фазі ведення військових дій. Більш того — Україна потрапила під фактичне збройне ембарго в 2014 році. Тоді як нам була більше потрібна зброя і новітнє військове обладнання. Тому наша влада має повне право не приймати диктат Заходу і його вимоги до поступок РФ, — каже лідер Нацкорпусу Андрій Білецький. — Ми — суверенна держава і з нами повинні вести себе, як з суверенною державою. Керівництво країни вже давно мало б пояснити нашим західним партнерам, що Україна ніколи не відступить від принципів територіальної і суверенної цілісності на всій території країни”.

Однак політичні аналітики сумніваються в тому, що Захід, особливо в особі Німеччини продовжить тиснути на Україну в імплементації “формули”. На їхню думку, це було б можливим, якби в Україні не була повністю усунена від активної політичної діяльності опозиція, а з іншого боку зберігала б своє становище Ангела Меркель.

“Німці підуть на вибори, а потім вони будуть зайняті створенням коаліції. Незрозуміло, хто канцлер, хто міністр закордонних справ, хто віцеканцлер. Тому німці випадають з активної дипломатії. Чи зможе продавити це Макрон? Не впевнений. Тому її реалізацію я не дуже бачу. Націоналісти, Нацкорпус і інші, не є небезпечними президенту. Але ті, кого ми побачили на параді, Марші ветеранів 24 серпня, досить значна колона медаленосців, людей, які пройшли війну, багатотисячна аудиторія ось це являє якщо не небезпеку, то серйозний ризик для команди. Саме тому для формули Штайнмайера не вистачає політичних умов сьогодні”, — резюмує Карасьов.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram