Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Публікації: Суспільство
119775

Майже 50% тих, хто приїхав у нічний клуб на власному авто, потім сідають за кермо напідпитку – продюсер “Надзвичайне.LIVE”

Майже 50% тих, хто приїхав у нічний клуб на власному авто, потім сідають за кермо напідпитку – продюсер “Надзвичайне.LIVE”

Олексій Павловський

Про безрозсудливу поведінку на дорогах та місію журналістики поговорили з Олексієм Павловським

КИЇВ. 6 вересня. УНН. Алкоголь, нехтування правилами дорожнього руху та елементарними правилами безпеки — причини щоденних трагедій на українських дорогах. Більшості з них можна було б уникнути, і журналісти щоденно інформують українців про ці трагедії не для того, аби глядачі та читачі могли “посмакувати” деталі, а для того, аби вони замислилися.

Продюсер інформаційного проекту на телеканалі LIVE — “Надзвичайне.LIVE” — Олексій Павловський — той, хто вже багато років докладає зусиль для боротьби із злочинністю та злочинною недбалістю українців. Наразі він у лавах журналістів висвітлює найстрашніші події, що відбуваються в Україні. Хтось скаже, що це гонитва за популярністю. Та Олексій Павловський вважає, що робить суспільно корисну справу. Чому це так, та як журналісти-надзвичайники роблять світ безпечнішим, він розповів в інтерв’ю УНН.

— Олексій Павловський. Один із засновників проекту “Пітбуль Київ”, Ви були радником офісу реформ ексголови Національної поліції України при Хатії Деканоїдзе, зараз Ви — продюсер інформаційного проекту на телеканалі LIVE — “Надзвичайне.LIVE”. Це всі Ваші досягнення у професіональній сфері, чи щось не додали?

Я очолював громадську організацію “Національна платформа безпеки руху”. Вона працювала з 2016 року, там ми активно втілювали проекти, спрямовані на підвищення безпеки дорожнього руху... Ми впроваджували механізми взаємодії поліції та суспільства. Ми створювали чати в месенджерах, куди додавали жителів мікрорайонів та співробітників поліції відповідних батальйонів, залежно від району. Таким чином, у киян була можливість прямої комунікації зі співробітниками. Це давало змогу, наприклад, швидко затримати “закладчиків” або перевірити підозрілих осіб у під’їздах. Згодом — запровадили проект “Пітбуль Київ”, головною метою та завданням якого були рейди з боротьби з нетверезими за кермом. Якщо коротко про проект: ми з учасниками руху на власних авто їхали під нічні заклади та слідкували, у якому стані водії сідають за кермо. Якщо бачили водіїв напідпитку, одразу інформували про це поліцію. Скажу більше, за моєю особистою статистикою, приблизно 50% водіїв, які приїхали в нічний заклад, потім все ж таки сідали за кермо в стані алкогольного сп’яніння. Щодо планів на найближче майбутнє, скажу — не за горами більш плідна та тісна співпраця з правоохоронними органами, але у якому форматі — поки що секрет.

— Яких реформ, на Вашу думку, не вистачає Україні, які реально впровадити за короткий термін?

По-перше, зауважу, що будь-яку якісно впроваджену реформу неможливо зробити за короткий час. Тому реформа поліції в Україні триває. Багато чого цінного та фундаментального вже зроблено. Досить успішні кейси від МВС — це реформа ДАІ у патрульну поліцію, а також створення такої посади, як поліцейський офіцер громади. Це можна порівняти з шерифами в США. Тобто, правоохоронець несе відповідальність за безпеку певної громади. Навіть камери фото/відеофіксації на дорогах, на мою думку, це теж успішно виконана реформа від МВС. Вони, до речі, завжди були, але не працювали довгий час. Тому, всупереч суспільній думці, сказати, що нічого не зроблено — не можна. Будь-які впровадження — це наслідок довгострокової колективної роботи. Багато зроблено, багато заплановано, процес триває. Є чудова китайська мудрість: Шлях у тисячу миль починається з одного кроку.

— Що стало поштовхом для Вас обрати саме сферу правоохоронних органів, мрія з дитинства?

У дитинстві, я, напевно, як більшість хлопчаків, мріяв, що буду водієм автобуса, пожежником або водієм таксі. І у досить молодому віці, після закінчення університету, поштовхом до перенесення центру уваги став трагічний випадок. У мене загинув товариш через п’яного водія. Він їхав з другом за кермом автомобіля. У якийсь момент у нього задзвонив мобільний телефон, товариш зупинився на узбіччі, щоб поговорити. І в цей момент елітне авто на швидкості більше ніж 150 кілометрів на годину в’їхало в автомобіль мого товариша. Він загинув миттєво. Пасажира, який був з ним в автомобілі, забрала “швидка” у тяжкому стані. А хлопці, через яких сталася ДТП, намагалися втекти. Але їм це не дали зробити свідки пригоди. Як потім встановило слідство, хлопці їхали з нічного закладу, у якому вживали спиртне.

— Зараз Ваш телевізійний проект лише набирає обертів. У чому відмінність від будь-яких інших інформаційних продуктів із такою ж тематикою?

По-перше, я завдяки своєму досвіду маю багато корисних контактів та зв’язків. Ба більше, я прихильник взаємодії із глядачем. Багато інформації про події, фото та відео з місця ми отримуємо від очевидців. У нас налаштована робота штату таким чином, що наші знімальні групи закривають 24 години на добу, патрулюючи у місті, а редактори цілодобово координуються з нашими партнерами в регіонах. Таким чином ми отримуємо ексклюзивний контент, оскільки поки інші сплять — ми працюємо. Завжди. І у свята, і у вихідні. А далі вже — тонкощі роботи редакції, але це вже конфіденційна інформація. Плюс до цього, ми створюємо формати взаємодії, зараз глядач може взяти новину з будь-якого джерела.

Ми стаємо очима і вухами патрульних, рятувальників, показуємо, як вони працюють, і я скажу — це справді важко, на скільки б мережі не були наповнені гнівними коментарями на адресу тих же поліцейських — не можна їх зневажати. У них насправді велика місія... На жаль, суспільство це не цінує. Тому для мене основна мотивація — показати суспільству механізми співпраці. Що робити, якщо хтось став свідком. Як запобігти найпоширенішим негараздам — грабежам, махінаціям, навіть пожежам та, звичайно ж, ДТП. Мій ранок починається не з кави, а зі стрічки нічних подій у чаті. І щодня одне й те саме. Перебігав через 6-8 смуг і потрапив під колеса. Або перевищив швидкість, машину повело і влетів у зустрічну автівку. І з огляду на це — щоранку думаєш, я готовий у тисячний раз розповідати глядачам, як вберегти себе — поки воно не відкладеться.

— Яка подія запам’яталася найбільше, вразила?

Якщо взяти з нещодавнього — пам’ятаю жахливу ДТП. Я зі своїх джерел отримав інформацію про аварію. У цей момент був поруч з місцем пригоди. Приїхав я раніше за патрульних. І побачив моторошну картину. У перевернутому та понівеченому автомобілі двоє людей, хлопець — водій — та дівчина. Обидва кричать від болю та благають про допомогу. Вибратися самотужки вони не можуть. Салон автомобіля весь у крові, усе розкидано, дим та людські крики. Потім, коли приїхали медики та рятувальники, за допомогою спеціального обладнання дістали людей із авто та госпіталізували, я звернув увагу, що в автомобілі було декілька відкритих пляшок алкоголю, і для мене все стало зрозуміло. Шкода безвідповідальних людей, які, скоріш за все, залишаться інвалідами після тих подій.

— Яка Ваша основна мета у професії?

Якщо говорити про стратегічні плани, основна мета — це зробити найпопулярніший телевізійний проект про надзвичайні події в Україні. Зараз у мене активно триває масштабна і кропітка робота, як з редакцією, так і з налагодження зв’язків. Ну і звісно, є особисті плани, змінювати наше місто та нашу країну. Завдяки технологіям та законодавству зробити життя більш безпечним. Створити таку систему, щоб на дорогах не гинули люди, щоб у спальних районах міст була можливість спокійно прогулюватися ввечері в парку, без страху, що хтось може відібрати мобільний телефон. Зробити суспільство відповідальним та донести, що телефонувати в поліцію, якщо ви бачите правопорушення, — це нормально.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram