Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Дякуємо лікарям, які рятують країну!
Публікації: Політика
171975

Головні нестиковки Бюджету України 2022: навіщо уряд закладає завідомо нереалістичні показники

Головні нестиковки Бюджету України 2022: навіщо уряд закладає завідомо нереалістичні показники

Розбиралися, чи закладені в проект головного кошторису держави на наступний рік свідомо показники, які неможливо виконати

КИЇВ. 17 вересня. УНН. Кабінет Міністрів затвердив і передав до парламенту проект державного бюджету на 2022 рік, який зареєстрували під №6000. Уряд називає цей проект - проектом розвитку, а не проїдання. А міністр фінансів Сергій Марченко вважає законопроект бюджетом інвестицій в людину, країну, майбутнє. УНН розбирався наскільки реалістичні закладені ключові показники в бюджеті і як вони можуть змінитися до першого читання.

Невиправданий оптимізм

Бюджет України на наступний рік вперше базується на трирічній бюджетній декларації, яка містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та інші цілі державної політики.

Примітно, що в цьому році класичні бюджетні "зашквари", як то великі витрати на Офіс президента або роздутий дефіцит, в проекті не з'явилися. Наприклад, на роботу Офісу президента Мінфін пропонує виділити в наступному році 1,08 млрд гривень, це на 14,86% менше, ніж в цьому році. Витрати на парламент пропонується скоротити на 7,63% - до 2,6 млрд гривень. За словами опитаних політиків, не останню роль в цьому зіграли і переговори з МВФ, і минулорічні скандали. Вперше за багато років і МВС не тільки не отримало більше грошей, але і "втратило" 69 млн в порівнянні з бюджетом-2021.

Однак економісти звертають увагу, що багато соціальних показників нереалістичні і можуть сильно змінитися до першого читання. Також Міністерство фінансів включило в проект бюджету потенційні надходження в розмірі понад 30 млрд гривень від законопроекту №5600 (зміни до Податкового кодексу для збалансування бюджетних надходжень), який зараз готують до другого читання, без них, нібито, не профінансують авіабудування і будівництво лікарень.

"У тексті бюджету-2022 вперше немає грошей на "інфраструктурні субвенції" - традиційний інструмент для отримання лояльності і голосів депутатів-мажоритарників. Можна було б порадіти, але ні. Побачите, вони з'являться на етапі депутатських поправок і першого голосування за бюджет, орієнтовно ближче до 20 жовтня. На цей раз влада придумала дуже цікаву схему. Виділення цих грошей прямо пов'язане з голосуванням у другому читанні податкового законопроекту №5600. До цього ж законопроекту прив'язані і багато інфраструктурних проектів, і частина витрат на соціально-культурну сферу, а також анонсований прем'єр-міністром інноваційний перепис населення. Ось і виходить: не голосуєш за №5600 - можеш не розраховувати в своєму регіоні ні на добудову аеропорту, ні на "велике будівництво" шкіл, лікарень чи установ культури. Так ось схема в кращих традиціях бендерівського "вранці гроші - увечері стільці", - розповідає Ярослав Железняк, перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

За словами нардепа, з неприємних сюрпризів, які є вже зараз - ті сфери, які повинні отримати пріоритет у збільшенні фінансування, насправді лпинилися на узбіччі розподілу державних коштів. Наприклад, витрати на медицину заклали на рівні тільки 193,7 млрд гривень.

"З хороших слайдів про бюджет на сайті Мінфіну видно, що ще плюс 4 млрд планується виділити в разі прийняття законопроекту №5600 за вищеописаною схемою. Втім, в будь-якому випадку, це лише 3,8% ВВП, хоча Бюджетний кодекс вимагає фінансувати охорону здоров'я не менше 5% ВВП. І це під час пандемії, яка ще не закінчилася", - говорить Железняк.

Оксана Дмитрієва, член комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування каже, що до другого читання медсектор можуть дофінансувати.

"Що стосується бюджету для медичного сектору, мені подобається що він збільшився, і можливо навіть вийдемо з ростом до другого читання. Так само плюс, що на трансплантацію збільшили фінансування. Спочатку було 112 млн, в минулому році 500 млн, а на наступний рік практично 800 млн гривень. Ми стали скорочувати фінансування наших пацієнтів за кордон, і перенаправляти ці гроші в нашу медицину. Але головне завдання - підняти медикам зарплати", - говорить вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медики: на тлі сплеску COVID-19 НСЗУ продовжує ігнорувати виплати "ковідних" пакетів лікарням

У проекті передбачені гроші для мінімальної заробітної плати для лікарів на рівні 20 тисяч гривень, 13,5 тисячі гривень - для середніх медичних працівників. Середньомісячна зарплата українців закладена на рівні 15 258 гривень, а в кінці року середня зарплата, за прогнозами уряду, становитиме понад 17,5 тисячі гривень. Економісти кажуть, що таке суттєве підвищення зарплати без зростання економіки тільки виллється в високу інфляцію, яка вже б'є показники в цьому році. Та ж історія з освітою, витрати на яку зросли всього на 18 млрд, а зарплати педагогів виростуть менше, ніж нинішня інфляція.

"Макропоказники, на базі яких робився розрахунок бюджету на наступний рік, якраз бюджетної частини, вони істотно некоректні. Те що сьогодні декларується урядом не має ніякого відношення до реальності. Це означає, що між першим і другим читанням почнуться анекдоти як привести хоч до якоїсь реальності макропоказники. Вони закладають досить істотний дефіцит державного бюджету - 188 млрд грн. На мій погляд, це завищений показник і завищені можливості для того, щоб мати можливість профінансувати його Україні", - говорить економіст Борис Кушнірук.

Також економісти нарікають на прогноз номінального ВВП на 2022 рік, який, фактично, був узятий з даних, які уряд розраховував ще в 2020-му році. Який абсолютно не відповідає тим процесам, які спостерігалися в 2021-му році. Тому дані виглядають вкрай заниженими з точки зору того, який номінальний ВВП повинен бути.

Що стосується приватизації в Україні, то в минулі роки стало недоброю традицією вписувати занадто оптимістичні очікування в бюджет. Фонд державного майна України відзвітував про отримані 4,5 млрд гривень від великої і малої приватизації протягом останніх двох років.

У бюджеті на 2022 рік заплановані доходи від приватизації скоротили до 8 млрд гривень. Також в березні цього року парламент розблокував велику приватизацію після коронавірусної перерви, а влада декларує підготовку відразу декількох великих об'єктів на продаж.

"На приватизацію цього разу вони виділили трохи, за умови, що вони її реально хочуть провести. Досить продати кілька об'єктів", - говорить Кушнірук. Йдеться, в першу чергу, про "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК), яка видобуває титанову руду і пов'язана з Фірташем. Стартова ціна підприємства - 3,7 млрд гривень, проте кінцева вартість може досягти 9 млрд грн.

Курс гривні до долара заклали на рівні 28,6 - 28,7 гривні за долар. "Те, що уряд у проекті бюджету на наступний рік закладає курс майже 29 гривень, насправді дуже погано для громадян і бізнесу, тому що, згідно з нинішнім курсом, який менше 27 гривень за долар, це означає, що уряд закладає на наступний рік практично 10% девальвацію гривні. А це дуже поганий сигнал для суспільства і для бізнесу", - вважає економіст Андрій Новак. Однак цей показник може бути помилковим, як показує досвід цього року, коли на 2021 рік заклали 29,1 гривні за долар, а в обмінниках він навіть не перевищує 27 гривень.

"Те, що у Кабміну погано з прогнозуванням можна побачити вже за поточним бюджетом на цей рік. Наприклад, показник експорту на цей рік, коли готувався бюджет, очікувалося, що виросте на 2,8%, за сім місяців цього року він зріс на 31%, трохи не вгадали, в десять разів. Проект потрібно допрацьовувати, особливо макропоказники, уряду потрібно точно знати, де будуть брати гроші на всі красиві цифри", - резюмує Кушнірук.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram