Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Ми знаємо все і навіть більше
Публікації: Економіка
116835

Токенізація світу. Легалізація віртуальних активів: модний тренд чи перспективне майбутнє

Токенізація світу. Легалізація віртуальних активів: модний тренд чи перспективне майбутнє

NFT-токен Nyan Cat

Незважаючи на початковий скепсис багатьох інвесторів, ринок невзаємозамінних токенов (NFT) в цьому році рекордно зріс. Розповідаємо про токени на прикладі тістечок. 

КИЇВ. 23 жовтня. УНН. Згідно зі звітом блокчейн-аналітичної фірми DappRadar, за три квартали торгівля токенами NFT зросла до 10,7 мільярда доларів, що на 700% більше, ніж в минулому році. А багато предметів колекціонування NFT щотижня продаються за сотні тисяч, і навіть мільйони доларів. Однак технологію токена використовують практично у всіх сферах життя людини, а багато країн, в тому числі і Україна, вже почали процес легалізації цієї технології на законодавчому рівні. Чому навколо токена такий ажіотаж, і що це: тимчасовий тренд або довгостроковій перспектива, розбирався УНН.

Реальні активи в цифрові

Невзаємозамінні токени - це один з молодих і високоризикових секторів кріпторинка. Говорячи простою мовою, токени - це цифрові віртуальні одиниці, які може випускати будь-хто, і саме творець свого токена визначає її початкову вартість.

Токени діють на основі відомої технології блокчейн, на якій базується криптовалюта, завдяки цьому токен неможливо зламати або вкрасти.

Вони випускаються певними особами, в їх цінності вкладаються товари і різні послуги, і токени можуть носити будь-яку назву. Такий процес називається - токенізація, тобто кожен реальний актив трансформується в цифровий токен. Можна токенізувати практично все: предмети мистецтва, цінні папери, акції підприємств, нерухомість, різну продукцію і навіть консультації. Токени знаходяться в електронних гаманцях своїх творців. Вони передаються на умовах, поставлених їх творцями.

Наприклад, власниця кондитерської створює електронну облікову систему в якій вона імітує цифрове зобов'язання на тістечка (токени). Маючи хорошу репутацію власниця кондитерської може здійснювати попередній продаж своєї продукції, реалізовуючи токени на торгових майданчиках в інтернеті. У такому випадку будь-який власник токена може прийти в кондитерську і обміняти один токен на одне тістечко.

Токени можна купувати онлайн через торговельні мережі такі як біржі і обмінники, або в особистих угодах де покупець і продавець домовляються особисто. Сам процес торгівлі токенами ідентичний торгівлі криптовалютою. Більш того, емітенти Ред: особа, від імені якої випущені токени) часто вбудовують в веб-сторінки своїх проектів можливість покупки токенів через традиційні електронні засоби платежу. Токенізація знайшла свою популярність саме завдяки тому, що прискорює процеси торгівлі і дозволяє набагато швидше укладати угоди, прибираючи з ланцюжка бюрократію, так як вся необхідна інформація занесена в смарт-контракт. Також, якщо раніше здійснення угод часто вимагало особистої присутності в банку або на біржі, то завдяки смарт-контрактами продавати і купувати активи можна де завгодно і коли завгодно.

"В цілому весь світ токенізується, діджіталізується, багато процесів йдуть в цифру і все більше приватний і державний сектор використовує технологію блокчейн, а NFT технологія якраз дозволяє токенізувати будь-який товар або предмет, тобто перевести його в блокчейн. Тимчасова тенденція і вплив моди? Думаю, що це природний процес нашого розвитку, так як раніше ми не могли уявити, що ми зможемо платити безготівково, телефоном, сьогодні для нас це норма. Це ж чекає токенізацію, для багатьох це поки незрозуміло, але ця технологія буде проявлятися все частіше", - говорить Юлія Барабаш, керуючий партнер юркомпанії SBSB Fintech Lawyers.

Цього року токени особливо на слуху в першу чергу завдяки великим угодам у сфері мистецтва. Наприклад, в кінці серпня невідомий покупець придбав NFT-токен з зображенням коричневого каменю за 1,3 млн доларів. У вересні унікальну цифрову копію картини Леонардо да Вінчі "Мадонна Літта" з колекції Ермітажу продали на аукціоні за 150,5 тисячі доларів, що в 15 разів дорожче за стартову ціну.

Більшість інвесторів, не рекомендують робити ставку на NFT при формуванні інвестиційного портфеля, адже досі залишається неясною перспектива вторинного ринку для багатьох дорогих токенів, особливо прив'язаних до предметів мистецтва. Джованні Сальветті, інвестиційний банкір вважає такі інвестиціями тимчасовими.

"Вважаю квінтесенцією моди. Як інвестиції я думаю, що в кращому випадку, це може бути дуже короткострокова спекуляція", - говорить він.

Віртуальна легалізація

З огляду на зростання капіталізації ринку криптовалют, регулюючі органи різних країн: уряди, Центральні банки та інші органи влади створюють все більше законів і підзаконних актів, які стосуються цифрових активів і регулюють їх діяльність в країні.

До цього процесу почала долучатися і Україна. 8 вересня під другому читанні 276 парламентаріїв проголосували за законопроект №3637, який легалізує віртуальні активи і дозволить використовувати криптовалюта для здійснення розрахункових операцій.

У проголосованій редакції займатися ринком віртуальних активів повинно було Міністерство цифровий трансформації. Всі послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів в Україні, повинні проходити державну реєстрацію та звітувати у відповідності до стандартів, які розробить Мінціфри. Потім міністерство повинно створити Державний реєстр постачальників таких послуг. Зараз їх оборот в Україні становить 1 млрд гривень в день, які по суті знаходяться в тіні.

Закон закладає в тому числі правові передумови для того, щоб у українців, особливо тих, хто займається бізнесом була можливість реальні активи токенізіровать. Це дозволить залучати додаткове фінансування. Наприклад, агрокомпанія або фермер хоче залучити капітал для майбутнього врожаю. Він може випустити токени, які будуть забезпечені майбутнім урожаєм. Підприємець декларує, що продає майбутній урожай, наприклад, одна тонна врожаю дорівнює одному токену, вказує ціну і виставляє на продаж.

Тобто в найближчій перспективі, токен буде існувати у вигляді повноцінного ліквідного інструменту, який зможе служити предметом договору купівлі-продажу. У свою чергу, покупець токена має право отримати від бізнесмена обумовлений обсяг товару або послуги по досягненню якоїсь дати, або зможе перепродати токен в разі потреби в грошах.

Однак 5 жовтня Президент України Володимир Зеленський ветував закон і повернув його в Раду зі своїми пропозиціями. Співавтор законопроекту, голова підкомітету ВРУ з питань антикорупційної політики в сфері цифрових інновацій і публічних даних Олексій Жмеренецкій розповідає УНН, що основна причина гальмування закону - питання хто буде регулювати цей ринок. Президент пропонує відмовитися від нового держоргану і віддати регулювання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР).

"Нацкомісія спочатку не погоджувалася з деякими положеннями цього закону, вважаючи, що вони повинні бути регуляторами. Представники Нацкомісії прийшли в офіс Президента, принесли аналітику, яка, нібито, показує, що якщо Нацкомісії не буде регулятором, то це створить можливість для зловживань, а створення спеціального органу при Мінцифрі потягне великі витрати з державного бюджету. Тому з огляду на аргументи Нацкомісії президент поклав їх в основу пропозицій свого вето. У Мінцифрі вказують, що створення органу при міністерстві, не коштувало була б більше, ніж департамент в Нацкомісії, якого теж немає, і який потрібно створювати з нуля", - розповідає Жмеренецкій.

У Міністерстві цифровий трансформації також побоюються, що жорстке регулювання Нацкомісії тільки зашкодить молодій галузі. "Щоб нова галузь, тим більше така специфічна, функціонувала і розвивалась динамічніше в Україні, потрібно більш слабке регулювання, така собі "регуляторна пісочниця", як раз це міг би забезпечити новий орган при міністерстві, а Нацкомісія може задушити все на старті", - розповідають в Мінцифрі.

Спори через великі витрат на створення нового органу виглядають ще комічніше, якщо врахувати, що ніхто конкретної цифри не знає, адже депутати не подавали розрахунки зі створення і фінансування нового органу, а це порушує вимоги Бюджетного кодексу.

Також президент вважає, що закон не забезпечує зрозумілих і прозорих умов для учасників ринку віртуальних активів і інвесторів. У профільному комітеті УНН розповіли, що крайній термін розгляду пропозицій Президента в парламентській залі до 5 листопада. За цей час закон повинен пройти комітет цифровий трансформації, потім він буде винесений в зал на голосування в повному обсязі або з доповненнями.

Після того, як всі "косяки" закону будуть виправлені і Зеленський його підпише, залишиться ще кілька важливих кроків. Остаточно запрацює ринок після того, як будуть розроблені і внесені зміни до Податкового кодексу. Ініціатори закону передбачають, що на це піде мінімум рік, щоб в майбутньому уникнути юридичної колізії.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram