Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Ми знаємо все і навіть більше
Публікації: Політика
75015

Чи буде жити “Східне партнерство”? Стефанішина розповіла, чому саміт у Брюсселі перевищив очікування України

Чи буде жити “Східне партнерство”? Стефанішина розповіла, чому саміт у Брюсселі перевищив очікування України

Ольга Стефанішина

Це був найбільш політичний саміт з початку існування Східного партнерства

КИЇВ. 17 грудня. УНН. У середу, 15 грудня, у Брюсселі пройшов довгоочікуваний шостий саміт Східного партнерства. Як казав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, за результатами цього заходу ініціатива або вийде на новий виток розвитку, або “помре”. Про те, чи вдалося зберегти життя СхП та чим цьогорічний захід відрізнявся від усіх попередніх, в інтерв’ю УНН розповіла віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка повернулася з Брюсселю.

- Які Ваші враження від саміту? Чи вважаєте, що це був успіх, чи були нюанси, які можна було б покращити?

Я б відокремила два основних моменти за результатами саміту. Перше – це був найбільш політичний саміт з початку існування ініціативи “Східне партнерство”, тому що завжди за результатами таких дискусій приймалися в основному якісь технічні рішення, які підживлювали існування цієї ініціативи. Цьогорічний саміт мав абсолютно інший характер, він був дійсно політичним, обговорювалися глобальні питання, питання розбудови систем стійкості держави, оборонного, безпекового співробітництва, питання економічного співробітництва. Велика увага приділялась питанням демократичних трансформацій у регіоні.

Другий момент – це вперше, коли на саміті лідери в межах Східного партнерства обговорювали безпекові питання. Напередодні саміту відбулися консультації президента Європейської ради з лідерами Вірменії та Азербайджану, які домовились про формування спільного плану гуманітарного врегулювання. Окрім того, окремо під час саміту обговорювалося питання ескалації Російською Федерацією ситуації на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, мілітаризація Чорного моря, а також дії білоруської так званої “влади” разом з російською щодо використання громадян інших країн як зброї через створення штучних міграційних криз.

Тобто, це було обговорення у досить відвертому форматі. У якийсь момент це був дуже закритий формат – лише розмови на рівні лідерів. І фактично на цьому рівні така відверта дискусія відбувалася вперше з часу існування самої ініціативи.

Я одразу хочу зазначити, що на самому саміті представників влади Білорусі не було, тому що так звана “влада” не визнається демократичним світом. Водночас напередодні самого саміту представники білоруської опозиції, громадянського суспільства, перебували в Брюсселі, і з ними зустрічалися лідери ЄС.

- Щодо фінального комюніке саміту маю невеличке уточнення. Так, лідери ЄС визнали “Асоційоване тріо” з Україною, як ми і хотіли. Але там не було конкретики щодо нашої євроінтеграції, перспективи членства. Можливо, ми розчаровані через це?

У декларації саміту Східного партнерства такі самі формулювання, як у двосторонній декларації саміту Україна-ЄС. Нових, скажімо так, позицій не з’явилося.

Водночас, усі країни Європейського Союзу визнають європейські прагнення України, Грузії і Молдови, і визнають те, що наші країни об’єдналися задля руху у цьому напрямку. Дуже важливо, що цей саміт відбувається в кінці року. Головуючою країною під час саміту була Словенія. Зі Словенією Президент Володимир Зеленський вчора (15 грудня - ред.) підписав декларацію про підтримку членства в Європейському Союзі. А вже з початку 2022 року головування в Раді ЄС перебирає на себе Французька Республіка, яка пообіцяла за пів року свого головування представити план реформи ЄС. І вже тоді, я сподіваюсь, ми зможемо розраховувати на більш амбітні формулювання. Поки що рухаємося в межах такого регіонального формату.

Україна наполягала, щоб формат “Асоційованого тріо” був врахований у декларації. Країни підтримали цю позицію. Так само ми наполягали на відображенні спільних безпекових викликів, створених агресією Російської Федерації. Ця позиція також була підтримана.

Окрім того, для нас важливо, що в межах виконання Угоди про асоціацію Європейська комісія представила великий інвестиційний план, суттєва частина якого (2,3 млрд євро передбачено в плані на всі країни Східного партнерства - ред.) буде направлена на підтримку реформ в Україні та фактично зшивання України з ЄС через розбудову інфраструктури, доріг, залізничного сполучення, а також через підтримку малого і середнього бізнесу.

- До речі, про ці 2,3 млрд євро – чи відомо вже, яка частина буде направлена в Україну? Тому що, наскільки я розумію, це на всі 6 країн (СхП).

Так, це на 6 країн. Я можу підтвердити, що як мінімум третина цих коштів вже зорієнтована на п’ять флагманських ініціатив, по яких ведеться робота в Україні. Я її координую. Разом із тим, великий пакет інвестиційної підтримки на 7 років передбачає можливість акумуляції до 17 млрд євро і фактично залежить від усіх країн, зокрема України, наскільки активно ми будемо залучати ці ресурси.

- Про які саме напрямки ми говоримо?

У межах цього саміту ми говорили про п’ять напрямків пріоритизації відповідних коштів ЄС. Це питання логістики і interconnectivity - сполучення. Європейський Союз анонсував розбудову власного "Шовкового шляху". Україна є пріоритетною країною у цьому напрямку. Тому розбудова прикордонно-митної інфраструктури – дороги, залізниця, авіаційне сполучення – це все фактично пріоритети, які створюють простір для того, щоб у нас не було бар’єрів у торгівлі.

Другий напрямок – це питання "зеленої трансформації", енергоефективності. Європейський Союз спрямовує додатково до коштів, які передбачені в бюджеті, 100 млн євро на програму енергоефективності в Україні, розвиток відновлюваних джерел енергії. Зокрема, це енергоефективне утеплення житлових будинків.

Третій напрямок – це підтримка близько 100 тисяч малих та середніх підприємців, які відповідно працюють у сфері, дія якої охоплюється Угодою про асоціацію.

Окремий блок питань – це підтримка тисяч маленьких сільських господарств, які орієнтовані на європейський ринок і виробництво продукції європейської якості.

І п'ятий напрямок - прискорення цифрової трансформації, що передбачає модернізацію загальнодоступної ІТ-інфраструктури (сервери, центри обробки даних тощо).

Це такі флагманські ініціативи, по яких ми працюємо зараз.

Разом з тим, вчора (15 грудня - ред.) Президент озвучив ще більш амбітні плани в руслі початку масштабної термомодернізації, яка, за нашими розрахунками, коштуватиме приблизно 300 млрд грн, а також запропонував більш амбітну програму розбудови логістичних ланцюгів постачання продукції до Європейського Союзу, і з ЄС до України.

- Коли ми зможемо почати роботу на цих напрямках із залученням зазначених коштів ЄС?

Ми фактично завершуємо зараз технічні процедури по узгодженню самих угод про фінансування. І, залежно від готовності кожної з п’яти флагманських ініціатив, вони всі будуть розпочаті у 2022 році, деякі – раніше (це перший квартал 2022 року), деякі – пізніше. Усі будуть розпочаті протягом 2022 року.

- Міністр закордонних справ, пан Кулеба, раніше казав, що за результатами саміту СхП партнерство або вийде на новий етап розвитку, або помре. За результатами саміту, чи бачите Ви перспективу модернізації цього формату?

У нас дійсно були достатньо стримані очікування від цьогорічного саміту Східного партнерства. Ми знаємо, що Європейський Союз достатньо тривалий час готувався до нього і вкладав достатньо багато і ресурсів, і політичного змісту в цей саміт.

Водночас, у нас не було завищених очікувань. Для нас було важливо, щоб у ході саміту Східного партнерства Україна як лідер регіону, як лідер самої цієї ініціативи, побачила в пріоритетах Східного партнерства ті напрямки, які є пріоритетними і у двосторонніх відносинах.

Разом із тим, саме саміт, який завершився вчора (15 грудня - ред.), дійсно став майданчиком для діалогу країн, з якими можливий такий діалог, і зокрема зустрічі на рівні лідерів – це була перша фізична зустріч у такому форматі за президентсва Володимира Зеленського. Тому, скажімо так, цьогорічний саміт трошки перевищив наші очікування.

Водночас, у нас, звичайно, немає ілюзій, що платформа політики Східного партнерства стане саме тим майданчиком, який дозволить Україні досягти членства в Європейському Союзі. Я глибоко переконана, що це відбудеться у межах двостороннього діалогу, і саме в такому діалозі буде ухвалене рішення щодо членства України в ЄС.

Я дуже розраховую на концепцію майбутнього Європи, яку представить Еммануель Макрон і Франція наприкінці свого головування в ЄС у 2022 році.

- Напередодні з’явилась інформація, що низка країн ЄС не хочуть швидко деталізувати можливі санкції проти Росії через її агресивну поведінку щодо України. Можливо, Ви під час перебування у Брюсселі відчули певні стримані позиції в цьому напрямку з боку деяких представників блоку.

Дійсно, такі дискусії були. Президент України разом з іншими лідерами, присутніми на саміті, більше ніж 3 години обговорювали питання стримування агресії і безпеки у регіоні. Я лише можу транслювати позицію Президента, який сказав, що ми маємо усвідомлювати, що санкції повинні мати стримуючий, а не реактивний характер, і упереджувати будь-яку агресію, стримувати такого агресора, як Російська Федерація, від ескалації і просування у напрямку військового конфлікту. Позиція України тут однозначна: будь-який сценарій, який стосується посилення санкційної політики, має розглядатися як превентивний, а не реактивний захід.

На цьому ми наполягали, ми працювали з різними країни під час саміту. Можу підтвердити, що більшість країн Європейського Союзу підтримують посилення санкційної політики.

Окрім того, у нещодавній розмові президента США і президента Російської Федерації, за нашою інформацією, президент Байден чітко озвучив всі можливі сценарії розвитку подій залежно від того, наскільки агресивною буде політика РФ. Президент України також чітко сказав, що незалежно від індивідуальної позиції країн, Україна має лише один сценарій у випадку військової ескалації – це надання військової відсічі агресору. І звичайно, ми готові до цього.

- Ви сказали про “більшість” країн, але я так розумію, що консенсусу немає.

Я можу сказати так, що всі країни Європейського Союзу підтримують санкційну політику. Водночас, рівень жорсткості цих санкцій варіюється у різних країнах. Зокрема, у країнах, де потужно діє російська пропаганда. Це, якщо говорити за виключенням, не наші країни-сусіди, не балтійські країни і не нордичні країни.

Окрім того, ми не маємо забувати, що наразі в Німеччині лише сформована нова коаліція, призначений новий канцлер, сформований коаліційний уряд, тому ця позиція ще формується. Але ми закликали до того, що ми не маємо створювати можливість для хитань у нашій позиції, адже ми стоїмо на порозі можливої агресії, тому має бути готовність до впровадження санкцій.

- Наостанок. Які висновки з саміту ми для себе зробили і якими будуть наші подальші кроки у напрямку європейської інтеграції?

Я б тут охопила і сьогоднішню зустріч (16 грудня - ред.) Президента України з Генеральним секретарем НАТО. На пресконференції риторика Генерального секретаря була надзвичайно чітка, і вона дещо відрізнялася від попередньої офіційної комунікації. На зустрічі ми говорили сьогодні (16 грудня - ред.) і про те, що у першій половині наступного року НАТО представить стратегічну концепцію на наступні 10 років, і про саміт у Мадриді. Окрім того, ми говорили про розширення співробітництва з НАТО, для якого Україна є партнером з розширеними можливостями, а також про використання інструментів приєднання до структур НАТО, де це можливо.

Фактично, загальний контекст дводенного візиту полягає у тому, що Україна дійсно є країною, яка говорить з Європою, з лідерами НАТО та ЄС, однією мовою. Президент України абсолютно вільно мав можливість доносити свою позицію. Він був почутий. Понад те, Україна є тією країною, яка веде цивілізований діалог, яку чують, і це, мабуть, найкраще тло для формування спільних позицій щодо майбутнього Європи, розширення ЄС і НАТО. Я впевнена, що без України ці рішення ухвалюватися не будуть.

Другий важливий елемент – позиція Президента і влади в цілому полягає в тому, що жодних рішень щодо територіальної цілісності України та мирного врегулювання не може ухвалюватися без України незалежно від того, на якому майданчику відбувається ця дискусія.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram