Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Вівторок, 23 липня 2019 12:09
Публікації: Політика
28785

Я.Сухий: рано чи пізно ми прийдемо до виборності губернаторів

Я.Сухий: рано чи пізно ми прийдемо до виборності губернаторів

Політреформу скасовано. А це значить, що відтепер губернатори як повноважні представники Президента знову, після приведення діючого законодавства, відповідно до Конституції 1996 року, отримають максимальні повноваження у регіонах. Як це позначиться на керованості регіонів, чи не призведе це до протистояння мерів та губернаторів, і які плани у коаліції на чолі з ПР щодо реформи місцевого самоврядування ІМК розповів один з старійшин Партії регіонів, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, екс-губернатор Тернопільщини Ярослав Сухий.


- Ярославе Михайловичу, скажіть, будь-ласка, чи задоволені Ви скасуванням політреформи? Чи могла б Ваша діяльність на посаді голови Тернопільської ОДА бути куди успішнішою, якби Ви обійняли її за умов скасування політреформи?

- Якщо чесно, я як колишній губернатор, якщо б зараз обійняв цю посаду, був би радий скасуванню політичної реформи. Бо було незрозуміло, кому цей бідний губернатор має підпорядковуватися.

-Тобто?

- Він нібито підпорядковується Президенту, але за грішми йому все одно доводиться їздити у Кабмін. І погано, що ці питання не вирішуються «автоматом». Чому люди на Тернопільщині повірили, що я щось зможу реально зробити?! Бо подумали, що я зможу легко вибивати гроші. Скажімо, Тернопільській області держава винна багато грошей на ліквідацію наслідків повені. Гроші бюджет виділив, але нічого не було зроблено: доріг немає, мостів немає, школи як стояли без даху, так і стоять. Я сподіваюся, коли буде єдиновладдя, подібні питання губернатору стане простіше вирішувати.

- А яка саме була проблема?

- Губернатори не розуміли: хто і що вирішує. Один посадовець нібито вирішує кадрові питання, але інший – фінансові. До речі, хотів би звернути вашу увагу на те, що ніхто з людей не вийшов протестувати проти зміни Конституції: людям все одно як змінилися повноваження між Парламентом і Президентом. Єдине, що опозиція вирішила скористатися приводом і нагадати про себе, що вона така розумна є.

- Ви вважаєте, що оптимальним варіантом є такий, щоб губернатор був головним у регіоні і йому підпорядковувалися…

- Це ще не кінець. Найкращим варіантом є той, коли губернаторів будуть обирати. Це буде реально самоврядування. Те, що відмінили політреформу не означає, що ми згортаємо реформи. Навпаки, політичні реформи тільки починаються. І перший крок – це реальне самоврядування. Владу на місцях потрібно реально фінансово забезпечувати. Інакше це «пшик». Тимошенко хотіла приймати 13 000 бюджетів, але це «повна дурня». Ви уявляєте, якщо б 13 000 представників приїхали до Мінфіну захищати свій бюджет?

- Тобто, рано чи пізно ми прийдемо до виборності губернаторів?

- Рано чи пізно – так. Звичайно, всі ці питання можна й потрібно буде узгоджувати з Адміністрацією Президента, і держслужбою, аби не допустити ситуації, коли до влади прийде людина, яку до влади пускати проста не можна. В цьому плані обмеження були завжди і вони мають бути й зараз.

- Тобто губернатор має перетворитися з представника Президента на голову області?

- Він має стати таким самим головою області як Президент, якого обрали люди.

- У перспективі, коли можна цього чекати, і від чого це залежить?

- Українська економіка і все суспільно-політичне життя в Європі та в світі отримали прізвисько «наздогнані». Ми відстали у всьому: у пенсійній системі, я вже не кажу про технічне забезпечення… У нас колись були власні заводи радіоприладів…, сьогодні нас навіть Північна Корея, напевно, «взуває»… Чим швидше ми проведемо всі ці власні перестановки, тим швидше підуть потім реформи. Чому? Тому що вони тягнуть за собою прийняття непопулярних рішень. Для того, щоб їх приймати, повинна бути політична сила волі та механізми реалізації, бо інакше, все це «зайві балачки».

- І все-таки - рік, два...?

- Зараз мені важко прогнозувати, зокрема, через дику позицію опозиції. Ми сильна влада, ми дуже зацікавлені в тому, щоб і опозиція була сильною, яка може сказати: «Ви запропонували такий шлях, а він є неправильним через такі причини і може призвести до таких-то наслідків». Хочу вам нагадати, що з 2008 року я щомісяця чотири рази виступав на засіданні Кабміну, тоді опозиційного, і ми два рази на місяць збирали, розробляли та відсилали Тимошенко бюлетені з альтернативними пропозиціями: що потрібно робити. Хочу вам нагадати, що ще у лютому 2008 року прем’єр-міністр опозиційного уряду Віктор Янукович звернувся через усі засоби масової інформації до Тимошенко: «Насувається криза фінансово-банківської системи».

Це потім вона рукотворно перетворилася у нас на виробничу кризу базових галузей народного господарства. Теперішня опозиція цим не займається. Мені її вже навіть шкода… Це криза жанру, відсутність креатину й ідей, які могли б привернути увагу людей. Тому, коли буде нормальна опозиція, що матиме конструктивні пропозиції, в тому числі щодо політичної системи, ми будемо її вдосконалювати. Потрібно пам’ятати, що українська державність має дуже маленький вік.

Це не сотні років шляху через кров, відрубані голови королів, через революції… Триває нормальний процес, просто його потрібно пришвидшити… І хай на нас не ображаються, що ми намагаємося все зробити швидко. У нас немає часу, нас обходять уже на поворотах ті країни, які ми колись рисом годували.

- Але скажіть, якій подальший шлях після рішення Конституційного Суду?

- Подальший шлях виписаний самим Конституційним Судом – привести нормативні документи Кабміну, Верховної Ради, Адміністрації Президента та всіх гілок влади у відповідність з Конституцією 1996 року. Це буде зроблено дуже швидко, дуже гарно та дуже прозоро.

- Отримавши такі самі повноваження, як у Кучми, чи немає ризику знову повернутися до того…?

- А ось тепер подивіться, ось ці всі страшилки…. Я був у «прямому» ефірі з Олександром Олександровичем Морозом і запитав його: «Якщо б не Кучма був Президентом, а Мороз…?». Якщо чесно й об’єктивно, для чого Кучма використовував свої повноваження? Адже Кучмі належить заслуга у побудові цільної, чіткої вертикалі влади згори донизу. Чому постраждав Кучма? Тепер уже зрозуміло, що це була робота спецслужб. Так не буває, що у часі збіглося. Склоки стосовно «кольчуг»… Хвилиночку… Американці в Іраку Саддама Хусейна під землею знайшли… «Кольчуга», я вам заявляю як заступник директора «Мотор-Січі» - військово-промислового комплексу – це дві машини КАМАЗ один комплекс. Шість штук заховали десь в Іраку? Щодо Гонгадзе, як на мене, виникає більше питань, ніж відповідей. Ні з того ні з цього міліціонери у 2000 році, ні у кого Інтернету вдома ще не було…, ніякої «Української правди» ще ніхто в очі не бачив, раптом отримали команду від того, кого в живих немає… Ну зрозуміло ж, що і за цим стоять спецслужби. Зрозуміло, що все робилося для того, щоб врешті-решт розхитати народ, організувати це вуличне безладдя, яке чомусь назвали революцією… Хоча після цієї революції нічого не змінилося ні в економіці, ні в соціальній сфері, ні в нашому зовнішньому вигляді. Тому не потрібно лякати людей Кучмою. Ну що Кучма поганого зробив?

Я Кравченка знав. Не дуже добре, але запитайте у міліціонерів, це був справжній, від крові, від плоті, від пупка – мент. Я не вірю, що він міг дати таку «тупу» команду. Це потрібно дуже «хреново» думати про наших силовиків: якось його так вбили, возили, привезли чомусь на округ Мороза і з ями стирчала рука… Мені пригадуються слова бацька Лукашенка: «Мене звинувачують у тому, що я не хочу зустрітися з деякими лідерами опозиції, я їх вже другий рік шукаю – їх ніде нема, хай прийдуть».

- А що із законом про мови, який відклали? Вирішили не хвилювати суспільство?

- Цей законопроект, у тому вигляді, в якому він написаний, не знаходить підтримки у самій фракції Партії регіонів. Хочу вам сказати, що мій улюблений письменник Ярослав Гашек. Я дуже жалкую, що «Пригоди бравого вояки Швейка» він не дописав. Згадайте, під час Першої Світової війни поручик Лукаш стидався, що він чех і розмовляв німецькою. Тільки зі Швейком він розмовляв чеською. Підпоручик Дуб також розмовляв німецькою, у Празі 97% людей розмовляли німецькою. Буквально за три-чотири роки Прага почала спілкуватися чеською. Справа ось у чому: ми - з цим законопроектом, а опозиція зі свого боку тупо забуває про те, що мова має носіїв. І ми – Партія регіонів - говоримо не про преференції мовні, а про права людини. Я з вами спілкуюся російською, але думаю все одно українською мовою, моя рідна материнська мова - українська. Разом з тим я пишаюся, що знаю ще хоча б російську мову. Бо англійську вивчити лінощі не дозволяють…

Тому законопроект цей потрібно ще раз переглянути уважно, це не проста річ, і я вам скажу чому. Був Борис Ілліч Олійник, глибоко шанований мною академік, народний депутат, голова Українського фонду культури, якому я, ще працюючи на заводі, допомагав і буду допомагати, бо він займається обдарованими дітьми... Він сказав чудові слова: «До питань мови, до питань трагічної спадщини нашої трагічної історії категорично не можна допускати політиків, бо вони як та «свиня запхає ноги у корито і все перепаскудить. І сама не з’їсть, й іншим не дасть». Тому те, що політики у цьому одразу пожвавились – це погано. Цей закон мають розбирати філологи, до того ж не політизовані, соціологи, передбачати наслідки – політологи…

У Запоріжжі, звідки маю депутатство, немає ніяких акцій протесту, у школах все в порядку, діти вчаться українською, вдома розмовляють російською, йде такий білінгвізм. Але затверджувати це на офіційному рівні не можна. Є такий термін у політології, як компромісне умовчання. Тому будемо з цим законом ще працювати. Потрібно послухати всіх, в тому числі й опозицію. Але поки що вона нічого путнього не запропонувала.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
Загрузка...