Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Ми знаємо все і навіть більше
Публікації: Економіка
44310

І.Лисов: ми хочемо ввести персональну відповідальність за будівництво

І.Лисов: ми хочемо ввести персональну відповідальність за будівництво

Початок 2011 року став черговим випробовуванням влади на міцність. Суспільне обурення викликало прийняття Верховною Радою у другому читанні Проекту Закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо скорочення дозвільних процедур у будівництві). Тим більше, що «автором» цього законопроекту є Кабмін Азарова, який встиг заслужити «всенародну любов», особливо після прийняття Податкового кодексу у вересні. Але численних акцій спротиву вдалось уникнути. Все обмежилось 150-ма мітингувальниками на Банковій, які вимагали від Президента накласти вето на закон, та акцією спротиву деяких представників ЗМІ (щоправда серед них були досить авторитетні журналісти. – Авт.). Зараз все це завмерло. З часу останньої згадки про спротив минуло більше тижня. Але ні про накладення вето, ні про підписання Президентом законопроекту нічого не повідомляється. Намагаючись зрозуміти ситуацію щодо резонансного законопроекту, IMK поспілкувався із заступником голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і жит

- Ігорю Володимировичу, поясніть наскільки суттєве буде спрощення?

- Отже, тепер не може такого бути, що після того, як ти виграв право на будівництво під час аукціону чи інвестиційного конкурсу, чиновник тобі відмовив. Це, звичайно, створить в Україні набагато тепліший інвестиційний клімат. Бо у того, хто вкладає гроші, буде впевненість, що він зможе довести справу до логічного завершення.

Крім того, спрощено процедуру експертизи. Тобто об'єкти першої-другої категорій - це нежитлові приміщення нескладних конструкцій, житлові будинки, які не мають великих конструктивних особливостей, - взагалі не потребуватимуть експертизи. Якщо виграв, робиш проект детального планування, реєструєш документ в органах Держбудконтролю, береш декларацію і можеш розпочинати підготовчі роботи.

Розчищаєш майданчик, відповідно до акта, прибираєш насадження, знімаєш шар ґрунту, робиш усю геологію. І потім тобі дають документ на початок будівництва, але він має термін – від початку до кінця. І якщо ти не вклався у строки, - плати штрафні санкції.

- Тобто, умовно кажучи, якщо раніше собачу будку не можна було побудувати без експертизи...?

- .... То зараз це все спрощується. Але об’єкти четвертої-п’ятої категорій, де є масові скупчення людей: великі торговельні центри, концертні зали чи об'єкти, які несуть техногенне навантаження, - всі будуть проходити державну експертизу. Тобто це об'єкти, які відносять до категорій, на які держава повинна звернути особливу увагу. І вони будуть проходити експертизу у повному обсязі.

Таким чином ми, по-перше, скорочуємо термін з початку до кінця; по-друге, є персональна відповідальність архітектора, конструктора чи інвестора - щоб він почав і закінчив те, що запланував і затвердив. Бо сьогодні у нас понад 30 тис. об’єктів – «собачих будок», які не зареєстровані, тому що люди почали..., плюнули і тихенько чекають. А звідси і коливання у статистиці.

- Тобто Ви стверджуєте, що після прийняття цього законопроекту, техногенні об’єкти будуть взагалі без експертизи, а для інших – їх кількість буде скорочено?

- Зрозумійте, що не може бути, коли 12 підрозділів – міністерств, відомств - займаються експертизою проекту.

- Кількість днів скорочено?

- Кількість днів для першої-третьої категорій скорочено. Це масове будівництво – те, що цікавить усіх. І об’єкти особливі – вони, зазвичай, ідуть як державне замовлення. Отже, там і без того процедура скорочена, бо є бюджетний рік. Якщо ти запланував на рік гроші, але їх не використав, то вони просто 31-го числа «пішли», їх немає.

Ти можеш попросити наступного року, але тебе запитають: слухай, шановний, там були гроші, ти їх не використав, і навіщо тобі давати? Мабуть, ти не на своєму місці? Тобто буде персональна відповідальність державного службовця.

- І зараз, я так розумію, з’явиться конкретна людина, яка відповідатиме: прийнято чи не прийнято той чи інший об’єкт?

- Архітектор проекту повинен чітко дотримуватися вимог документа, який захистив. Він несе відповідальність від початку до кінця. І якщо він щось не так зробив - це судове рішення, це його персональна відповідальність, кримінальна відповідальність.

А не так, як зараз, коли він документацію, умовно кажучи, «скинув» замовнику і пішов собі. І в нього ніякої відповідальності. Крім того, всі об'єкти будуть під контролем архітектурно-будівельним.

І такого не буде, що взяв землю і чекаєш, коли стане краще. Ти взяв землю, а значить - конкретне навантаження. І змінити план детального планування ти вже не можеш. Якщо там написано, що повинен бути садочок, - ти не можеш збудувати житловий будинок.

- А хіба раніше можна було, вигравши конкурс на будівництво дитсадочка, зводити багатоповерхівку?

- Так. Не було проблем. Бери «шматок» землі, підмов кого треба, що садочок не потрібен, печатку постав – і все. Будуєш все, що заманеться.

Ось так перегинали... Отже, ми довго до цього йшли, наполегливо працювали. Але, бачите, який супротив деяких людей, - принциповий. Кажу: прочитай закон нормально, зрозумій сам для себе, де логіка від початку до кінця. Від 1-го до 31-го, там прописано кожен крок: хто повинен що робити, за ким і як.

Не вдалося зараз провести підсилення відповідальності через Держбудконтроль, підвищення штрафів - це нормально, пізніше буде зроблено. Не вдалося Земельний кодекс «зламати», тому що там теж багато нюансів – це також нормально. Найголовніше, що статтю 17 - про генеральний план - провели, це вже дуже серйозний, суттєвий крок.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на канал новин УНН у Telegram