“Обвинувальний акт стосовно двох посадовців ДП „Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України“ (далі — ДП „УПП УЗ“), через дії яких „Укрзалізниця“ незаконно переплатила 26,7 млн грн під час закупівлі метизної продукції, 4 вересня 2018 року скеровано до суду”, — йдеться у повідомленні.
Як з’ясували детективи НАБУ, в.о. керівника ДП “УПП УЗ” та начальник відділу шпальної продукції цього ж держпідприємства, будучи обізнаними про українського виробника метизної продукції, знехтували своїм обов’язком провести відкриті конкурсні торги та придбати продукцію за найменшою ціною. Натомість, вони здійснили закупівлю всупереч Закону України “Про здійснення державних закупівель”. Внаслідок цього продукція була поставлена від чотирьох посередників, а “Укрзалізниця” переплатила на їхню користь 26,7 млн грн, що підтверджено відповідними судовими експертизами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокуратура передала до суду справу на головного інженера УЗ
Посередники купували метизну продукцію у виробників, а потім з націнкою понад 40% поставляли її на адресу ДП “УПП УЗ”. Причому, за даними слідства, керівництво останнього було обізнаним із цією схемою закупівлі. Адже продукція від заводів-виробників постачалась безпосередньо до колійних станцій “Укрзалізниці”, а між посередниками і ДП “УПП УЗ” відбувались виключно документальні операції.
За версією детективів Національного бюро, така схема свідомо реалізована її учасниками та спрямована на заволодіння грошовими коштами “Укрзалізниці” в особливо великих розмірах.
У березні 2017 року посадовцям ДП “УПП УЗ” повідомлено про підозру у зловживанні владою або службовим становищем на користь третіх осіб, всупереч інтересам державного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364 КК України).
У грудні 2017 року підозрюваним та їх захисникам відкрито матеріали справи для ознайомлення.
На підставі доказів, зібраних в межах кримінального провадження, Національне бюро в жовтні 2017 року оскаржило укладений службовими особами ДП “УПП УЗ” договір як недійсний. Аргументованість цієї позиції підтвердив Верховний Суд у червні 2018 року.