Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Четвер, 08 грудня 2016 22:08
youtube
Ексклюзив: Політика

Залучення іноземних партнерів у газовий сектор підвищить довіру до України - В.Кістіон

Залучення іноземних партнерів у газовий сектор підвищить довіру до України - В.Кістіон

Володимир Кістіон

Україна, приєднавшись до Третього енергетичного пакету, стала на шлях кардинально нових для нашої держави змін та реформ у газовому секторі. Їх мета полягає у демонополізації ринку, розділенні повноважень «Нафтогазу» та, у кінцевому результаті, у здешевленні газу для населення. Оскільки за умов появи в Україні нових газових гравців, прозора та чесна конкуренція між ними, сприятиме тому, що споживач отримає право вибору постачальника

КИЇВ. 21 листопада. УНН. Експерти, на сьогодні, різняться у своїх оцінках успішності уряду на шляху газової реформи. Одні з них наголошують на тому, що темпи змін мають бути швидшими, інші ж – відзначають послідовність дій КМУ та висловлюють впевненість у позитивних результатах.

Захід тим часом, дуже прискіпливо слідкує за тим, як Україна виконує взяті на себе зобов’язання та вболіває за роздержавлення цього сектору.

Вичікувальну позицію, зі свого боку, займають інвестори, визнаючи при цьому, привабливість українського газового ринку.

Про те, чи за планом йде реформування, та коли очікувати відчутних для населення змін, УНН дізнавався у віце-прем'єр-міністра України Володимира Кістіона.

- Пане Володимире, для початку, надайте власну оцінку реформуванню газового ринку в Україні? Якими темпами воно рухається та коли, за Вашими прогнозами, населення все ж зможе обирати собі постачальника газу?

- Реформа газового ринку була розпочата ще минулого року, коли було прийнято Закон України “Про ринок природного газу”, кодекс газотранспортної системи, кодекс газорозподільних систем, кодекс газосховищ тощо.

Один із принципових і актуальних на даний час аспектів газової реформи – це реформа НАК “Нафтогаз України” і, в тому числі, відокремлення діяльності з транспортування газу, тобто, так званий анбандлінг.

Наприкінці вересня, за дорученням Прем’єра, було створено робочу групу з питань прискорення реформи корпоративного управління НАК “Нафтогаз України”, яку очолюю я. В число учасників групи входять наші міжнародні партнери, представники заінтересованих державних органів влади, а також представники “Нафтогазу”, “Укртрансгазу” тощо.

Ми майже щотижнево проводимо робочі наради. Як результат цієї роботи, до цього часу (по суті, протягом двох місяців) було актуалізовано план реструктуризації НАК “Нафтогаз України”, тобто, уточнено завдання і поставлено реальні терміни реалізації реформи. Також відповідними рішеннями Уряду було утворено нового оператора газотранспортної системи України – ПАТ “Магістральні газопроводи України” та прийнято його Статут.

Як бачите, з вересня робота над реформуванням газового ринку, зокрема, у питанні анбандлінгу, йде досить швидкими темпами. Поки що в планові показники ми вкладаємося, впевнений, що й надалі будемо працювати в цьому ж темпі.

Щодо питання про можливість обрання населенням собі постачальника газу: на сьогоднішній день законодавчі передумови для вільного вибору споживачами постачальника газу вже створені. Проте, щоб це право могло бути реалізовано, необхідно створення конкурентного ринку постачальників газу, що неможливо буде забезпечити без функціонування незалежного оператора ГТС, яке сприятиме розвитку газового ринку та конкуренції між постачальниками.

- Деякі експерти констатують, що позиція Уряду з приводу реформування газового ринку є більш послідовною та принциповою, аніж позиція менеджменту “Нафтогазу”. Чи відчуваєте супротив “Нафтогазу” у проведенні реформ?

- 100% акцій компанії НАК “Нафтогаз України” належать державі, яка в особі Кабінету Міністрів здійснює повноваження вищого органу управління НАК. Тому у питаннях реформування ПАТ “НАК “Нафтогаз України” визначальною є позиція саме уряду, яка ґрунтується на наших зобов’язання у рамках Третього енергетичного пакету ЄС і узгоджена з нашими закордонними партнерами.

Крім того, зауважу, що представники НАК “Нафтогаз України” входять в число учасників робочої групи.

Моя роль, як Віце-прем’єр-міністра, в цьому випадку полягає в тому, щоб створити умови для досягнення консенсусних рішень, які узгоджені з усіма зацікавленими сторонами. Як ви бачите, процес йде, тому можу зробити припущення, що я зі своїм завданням поки справляюся.

- За словами голови Укратрансгазу І.Прокопіва, процес виведення ГТС з управління “Нафтогазу”, можна було б пришвидшити, якби уряд пішов не шляхом утворення нового оператора (“Магістральні газопроводи”), а шляхом передачі управляння ГТС МЕРТу (як це було зроблено, але згодом скасовано). Прокоментуйте, будь ласка, чи це дійсно так?

- Утворення нового незалежного оператора ГТС має цілком логічне підґрунтя і відповідає нашим міжнародним зобов’язанням.

Створення ПАТ “Магістральні газопроводи України” є найбільш легітимним шляхом виведення газотранспортної системи з управління “Нафтогазу”, як це передбачено вимогами Третього енергопакету ЄС. Це буде абсолютно нова юридична особа, створена “з чистого аркушу”, де будуть впроваджені кращі традиції корпоративного управління в європейських країнах.

Зауважу, що передача ПАТ “Укртрансгаз” під управління Мінекономрозвитку не виводило газотранспортного оператора з-під сфери впливу НАК “Нафтогаз” (НАК залишався власником 100 % акцій “УТГ”), що суперечить вимогам щодо незалежного оператора ГТС.

- Чому, на Вашу думку, виникла така ситуація, коли з одного боку ЄС наголошує на необхідності розширення функцій “Нафтогазу”, а з іншого боку ЄС у особі ЄБРР висловився проти передачі "Укртрансгазу" в управління МЕРТу?

- Позиція ЄС є однозначною: акцент робиться на виконанні Україною досягнутих на міжнародному рівні домовленостей, зокрема щодо забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи. Разом з тим, передача функцій управління ПАТ “Укртрансгаз” МЕРТу йшла врозріз з міжнародними зобов’язаннями нашої держави. Як зазначалось, передача управління ПАТ “Укртрансгаз” МЕРТ не скасовує того, що ПАТ “Укртрансгаз” є дочірньою компанією НАК “Нафтогаз України”, який володіє повним пакетом акцій УТГ. Таке рішення МЕРТ не відповідало вимогам Третього енергетичного пакету та Закону України “Про ринок природного газу”, а тому викликало негативну реакцію ЄС.

Слід зазначити, що питання взаємовідносин НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз” у перехідний період є надзвичайно актуальним. Зараз ми працюємо із членами наглядової ради НАК “Нафтогаз України” (більшість з яких, зауважу, є незалежними), аби налагодити взаємовідносини між компаніями з метою недопущення зловживань з боку правління НАК “Нафтогаз України” як вищого органу управління “УТГ” та, в свою чергу, з боку ПАТ “Укртрансгаз”, яке на сьогоднішній день все ще підконтрольне НАК “Нафтогаз України”. За результатами неодноразових зустрічей було напрацьовано проекти змін до статутів компаній, що плануються бути внесені найближчим часом на розгляд Кабміну. Запропоновані зміни передбачають розширення повноважень наглядової ради НАК “Нафтогаз” на вирішення ключових питань діяльності ПАТ “Укртрансгаз” (попереднє погодження внесення змін до статуту, збільшення чи зменшення статутного фонду, призначення керівника та членів виконавчого органу тощо), що дозволить досягнути балансу у відносинах між компаніями.

- Чи можливе та за яких умов в Україні започаткування державно–приватного партнерства у сфері газовидобутку?

 - Так, започаткування державно–приватного партнерства (ДПП) у сфері газовидобутку в Україні можливе і бажане, однак за лише за таких умов: по-перше, партнер повинен бути реальним інвестором із значним досвідом видобутку газу, по-друге, ключовою умовою є те, що партнер-приватна компанія бере на себе частину ризиків (технічних, геологічних, операційних тощо) та сама за це отримує частину винагороди за збільшення видобутку газу, по-третє, має бути дотримана максимальна прозорість механізму залучення партнерів держави та публічність процесу.

Також, у першу чергу, партнери повинні залучатися на об'єкти, які зараз не забезпечують значний видобуток газу для населення або родовища які не розглядаються як пріоритетні для видобутку газу для населення. Основний пріоритет у будь-якій сфері, в тому числі, і в сфері газовидобутку – максимальна вигода для держави України та народу України.

Важливо, щоб нові приклади державно–приватного партнерства у сфері газовидобутку не паразитували на діяльності вже існуючих стабільних активів держави, як це було за сумнозвісними корупційними схемами договорів Спільної Діяльності, тобто, коли в об'єкт вже були вкладені гроші української держави та зняті значні ризики – такі об'єкти повинні експлуатуватися державою, а приватний партнер повинен інвестувати в розробку нових проектів. Отже ДПП має право на життя, але у вигляді венчурних інвестицій у ризиковані проекти. Всесвітня практика залучення інвестицій свідчить, що венчурні партнери залучаються саме на проекти з певним ступенем ризику.

- Як Ви ставитеся до позиції керівництва “Укргазвидобування” вкладати у розробку нових газових родовищ державні кошти (тобто кошти платників податків), а не здійснювати газорозвідку за рахунок приватних інвестицій, зважаючи на те, що розвідка газових родовищ є ризикованою (заплановані об’єми газу можна знайти, а можна і не знайти)?

- Хочу одразу зазначити, що обігові кошти державного підприємства не є фінансовим ресурсом, отриманим безпосередньо з державного бюджету. Це є гроші, які ДП заробляє в результаті ведення своєї підприємницької діяльності, успіх якої залежить від рівня професійності менеджменту. Як, власне, і у недержавних підприємств.

Тому питання вкладення коштів у розвідку газових родовищ має вирішуватися із здоровим прагматизмом. Менеджмент будь-якої компанії, державної чи приватної форми власності, повинен бути достатньо кваліфікований, і при прийнятті рішень має зважувати всі ризики, які можуть виникати. Від ризиків і помилок не застрахований ніхто.

Тому питання полягає не в тому, державне підприємство чи приватний інвестор буде вкладати кошти у газорозвідку, а в тому, наскільки фаховим є менеджмент компанії, і наскільки він зуміє, за рахунок своєї професійності, убезпечити бізнес від ризиків та збитків.

- Чи повинна Україна залучати іноземні інвестиції до вітчизняного газовидобування?

- Залучення іноземних партнерів є стратегічним пріоритетом та логічним кроком будь-якої країни, яка розвивається. Нагадаю, що інвестиції у газовидобувну галузь сприятливо позначаються і на діяльності пов’язаних з нею галузей. Наприклад, 1 млрд. грн інвестицій у галузь спричиняє зростання ВВП на 2-3 млрд грн та понад 1 тис. робочих місць.

Іноземні партнери мають доступ до значних обсягів більш дешевшого фінансового капіталу – тобто можуть залучати кошти у великих обсягах та за нижчою вартістю, саме тому ці компанії можуть брати на себе більш значні ризики та можуть інвестувати в більш ризикові проекти ніж українські компанії. Тому залучення інвестицій має економічне обґрунтування. Варто зазначити, що на даний момент багато іноземних компаній мають значні вільні кошти для інвестицій

Також важливо розуміти, що залучення іноземних партнерів – це не лише залучення грошових інвестицій, але й залучення нових технологій та талантів. Така сукупність не лише призведе до прямої фінансової вигоди, але й матиме синергетичний ефект шляхом підвищення довіри інвесторів до України.

- Яку форму співпраці держави та інвестора і на яких етапах вважаєте найбільш прийнятною та ефективною?

- Партнерство може приймати різні форми: як існуючі, на кшталт Спільної діяльності (такою була співпраця з компанією Shell), Угод про розподіл продукції, Спільне підприємство, так і нові, які є популярними в міжнародній практиці – наприклад, PEC (Production enhancement contract – контракт з підвищення видобутку). Ці форми відрізняються ступенем контролю за активами, які є об’єктом партнерства та формою отримання прибутку.

Ефективність конкретної форми необхідно оцінювати з точки зору рівня захисту інтересів держави та максимізації прибутку для держави.

- Як ставитеся до ініціативи нардепів дозволити приватизацію “Украгазвидобування”?

- Зараз це питання точно не на часі.

- Постанова КМУ, щодо нового оператора ГТС “Магістральні газопроводи” поки що не містить інформації щодо передачі 49% акцій новоутвореного оператора приватному інвестору. Чому? І в яких документах це буде передбачено?

Відповідно до постанови Кабміну про створення нового оператора газотранспортної системи власником 100% акцій ПАТ “МГУ” на сьогоднішній день є держава. На цьому процес анбандлінга триває, і нам необхідно здійснити масу заходів, аби забезпечити початок діяльності нового оператора газотранспортної системи. Багато із запланованих заходів мають бути вчинені на державному рівні. Лише після реалізації всіх запланованих завдань можливо буде переходити до інших питань.

- Чи можете розповісти про існування, якщо такі є, потенційних домовленостей Уряду з іноземними партнерами України щодо інвестицій у сфері газовидобутку?

Відомо, що УГВ отримало зацікавленість іноземних партнерів в інвестування в збільшення видобутку газу на умовах УРП та PEC (Production enhancement contract – контракт з підвищення видобутку). Мова йде як про видобувні так і про міжнародні сервісні компанії - наразі ведуться переговори з приводу конкретної форми та умов співробітництва. Але в будь-якому, важливо, що коли дійде до опрацювання конкретних пропозицій по конкретним проектах, процес стане публічним та прозорим.

Джерело: УНН
Loading...
Loading...
SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...