Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
понеділок, 24 липня 2017 р.07:06
Новини: Політика

Варшава красномовно продемонструвала Києву, що не буде миритися з героїзацією ОУН-УПА - В.Медведчук

КИЇВ. 5 листопада. УНН. Каменем спотикання на шляху розвитку добросусідських відносин між Києвом та Варшавою стало голосування у стінах ВР за закон про героїзацію учасників ОУН-УПА. Про це у своєму блозі написав лідер "Українського вибору" Віктор Медведчук, передає УНН.

"Прийняті українським парламентом закон, який, крім іншого, прославляє УПА, - це ляпас для Польщі та президента Броніслава Коморовського", - заявили представники партії "Союз демократичних лівих". Втім, не приховував свого розчарування і сам президент Польщі: "Нещастя цього закону полягає в тому, що він унеможливлює польсько-український історичний діалог, без якого немає примирення і вирішення важливих питань", - зазначив В.Медведчук.

Політик також зазначив, що подальший розвиток подій стало закономірним наслідком недалекоглядної політики Києва. Перемога представників "ПіС" на президентських і парламентських виборах (експерти вважають, що присутність Броніслава Коморовського до ВР у день голосування за закон про героїзацію ОУН-УПА могло серйозно підірвати його рейтинг), зростаючий скепсис щодо української влади серед політичних лідерів Третьої Речі Посполитої, ескалація напруженості у відносинах між Києвом і Варшавою, а потім і зазвучала з новою силою тема "Волинської різанини" і тема реституції, яка стала активно використовуватися певними політичними силами в Польщі.

"У Польщі набирає популярність "Реституція Кресів" - організація, заявила, що має намір відстоювати інтереси поляків, предки яких були депортовані з території Західної України. І хоча офіційна Варшава залишається осторонь від цих процесів, однак заяви представника "ПіС" сенатора Яна Жарина змушують задуматися про те, як розвиватимуться подальші відносини між нашими країнами. З одного боку, політик засуджує те, що Україна виправдовує і підтримує "організацію геноциду ОУН-УПА та їх військові структури", з іншого - вважає, що основним завданням польської влади повинні стати збереження і захист польського спадщини за кордоном, у тому числі в Східних Кресах - землях, які в даний час є частиною України. "Без Львова, міста, який завжди був вірний Польщі, не існує польського народу. Сьогодні це очевидно, хоча наші політики воліють про це не згадувати ", - підкреслює Ян Жарінов", - зазначив В.Медведчук.

Лідер "Українського вибору" зазначив, що свого часу і з боку України, і з боку Польщі було докладено чимало зусиль для того, щоб згладити наслідки етнополітичного конфлікту, щоб представники обох держав змогли визнати факти, вписані кров'ю в історію наших країн. Так, встановлення історичної правди і відновлення справедливості вимагають від усіх нас засудження подій тих років. Ми повинні засудити знищення і мирних поляків українськими націонал-радикальними організаціями на Волині, і мирного українського населення в результаті так званих "акцій відплати за Волинь" і "превентивних акцій", які здійснювали польські збройні формування. Історики розійшлися в думках, що саме стало приводом до Волинської трагедії. Але це їх завдання - збирати факти, встановлювати точну кількість жертв і з'ясовувати причини кривавої різанини. У політиків ж завдання інше - налагодити діалог і знайти конструктивне рішення, здатне остаточно примирити два народи. Тому що необхідно не тільки засудження, але і прощення.

Саме в такому дусі, на думку В.Медведчука, велася робота Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща (я представляв українську сторону, а представником Польщі був Марек Сівець - глава Бюро національної безпеки). Спільними зусиллями ми намагалися вибудувати діалог, який допоміг би побачити шляхи до єднання двох народів. З метою знайти компромісні рішення проводилися круглі столи за участю науковців, журналістів, істориків, політиків і громадських діячів. Польське і українське духовенство неодноразово проводило спільні молебні пам'яті жертв трагічних подій 1943 року. А президенти України і Польщі Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський взяли участь у церемонії відкриття на Волині, в селі Павлівка (стара назва - Порицьк), пам'ятника українсько-польському примиренню "Пам'ять - Скорбота - Єднання", де було проголошено спільну заяву "Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині ". Лідери Польщі та України заклали в підніжжя пам'ятника капсулу з текстом заяви.

Хочу процитувати кілька рядків з цієї заяви, в якому сторони визнали, що "засуджують дії, що призвели до злочинів і вигнання українського та польського цивільного населення": "Настав час звільнитися від болісного минулого! Нехай прощення - дароване й отримане - розіллється, немов цілющий бальзам, у кожному серці ".

Протягом багатьох років Київ і Варшава працювали над тим, щоб знайти компроміс, налагодити діалог, пробачити і попросити вибачення. Вдалося зробити чимало, проте активізація націонал-радикалів по обидва боки українсько-польського кордону загрожує звести нанівець всі зусилля, все, що вже зроблено для досягнення взаєморозуміння між нашими народами.
Героїзація воїнів ОУН-УПА, вшанування націонал-патріотів, потурання радикальним угрупованням призвело до того, що тема "Волинської трагедії" і питання, кому належить ця земля, знову стають каменем спотикання у розвитку українсько-польських відносин.

"Сьогодні Києву та Варшаві необхідно діяти узгоджено і конструктивно. Не сіяти ворожнечу, не провокувати протистояння, а засудити спроби націоналістичних рухів звести рахунки, взяти реванш. Нам потрібно відновити діалог, і тут може стати в нагоді досвід взаємодії, який був накопичений з 2003 року. Зараз як ніколи актуальна формула "пробачити і попросити вибачення", вже не раз довела свою ефективність, про що свідчить світова історія", - резюмував політик.

Джерело: УНН
Відео
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...