Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
вівторок, 24 жовтня 2017 р.04:27
Новини: Економіка

Україні не потрібні іноземні оператори на ринку лотерей

Україні не потрібні іноземні оператори на ринку лотерей

КИЇВ. 28 березня. УНН. Ідея Міністерства фінансів отримати додаткові бюджетні надходження за рахунок легалізації азартних ігор і залучити на цей ринок велику міжнародну компанію-монополіста носить сумнівний характер. Однак на догоду цій ідеї вже постраждав легальний лотерейний бізнес, який був джерелом реального, а не міфічного наповнення державного бюджету, повідомляє УНН з посиланням на “Апостроф”.

Минулого тижня Мінфін повідомив, що в другому кварталі змін в Податковому кодексі, в частині розширення джерел бюджетних надходжень, не буде. Бажання відомства впорядкувати лотерейний бізнес, поряд з відродженням заборонених в 2009 році казино і букмекерської діяльності, і отримувати від них до державного бюджету додаткові кошти, не знайшло належної підтримки в парламенті. No3632 відповідний законопроект "Про детінізації ринку азартних ігор і забезпеченні доходів бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань", відкладений на невизначений час.

Нагадаємо, що даний законопроект, поряд з іншими пропозиціями щодо формування Податкового кодексу на 2016 рік, Кабінет міністрів направив на затвердження в парламент в кінці грудня минулого року - "під ялинку", - розраховуючи на прийняття своїх напрацювань одним пакетом.

Згідно з проектом, передбачалося створення Національної служби в сфері азартних ігор, як центрального органу виконавчої влади. На неї покладалася розробка ліцензійних умов, виконання дозвільної та ліцензійної функції, ведення реєстру. А на ринку лотерей пропонувалося впровадження принципу єдиного оператора, кваліфікаційним вимогам до якого не відповідав жоден чинний український оператор.

Це відразу відзначили незалежні експерти та їхні колеги з Верховної Ради. Але найбільше запитань виникло через нелогічне об'єднання в одному законі казино з державними лотереями. Крім того, вже існуючі законодавчі акти, які, хоч і не були ідеальними, але, все-таки, регламентували роботу лотерейних операторів, а державний бюджет України щорічно отримував від їх діяльності понад 300 млн гривень.

Лотерейні компанії також виступали податковими агентами і перераховували до бюджету додатково ще близько 150 млн гривень податків з виграшів і військовий збір.

Заступник міністра фінансів Олена Макеєва, коментуючи тоді позицію відомства, спробувала пояснити, що правила роботи приватних компаній на лотерейному ринку давно не відповідають державним інтересам, і що вона хоче бачити в Україні міжнародного оператора лотерей з бездоганною репутацією. "Ми бажаємо мати іноземного оператора, тому що у них є культура грального бізнесу", - заявила вона.

За інформацією видання KyivPost, Макєєва дійсно зустрічалася 14 грудня 2015 року з представниками американської гральної корпорації з італійськими коренями IGT Corporation і що проект закону про детінізацію азартних ігор враховував пропозиції американських бізнесменів.

Щоб забезпечити "стерильність" ринку для нового гравця, старих його учасників планомірно "знищували". Були задіяні всі методи адміністративного тиску: від непродовженого ліцензій і значного збільшення розмірів оподаткування, до застосування, з подачі РНБО, тимчасових санкцій за нібито виявлений у лотерейних операторів зв'язок з російським бізнесом.

Крім того, для обґрунтування невідповідності діючих учасників ринку міжнародних стандартів, представники влади активно посилалися на звіт Рахункової палати (РП) "Про результати аналізу стану державного регулювання проведення лотерей і їх впливу на наповнення Державного бюджету України", складений ще в лютому минулого року.

Серед пропозицій СП значилося: "розглянути питання припинення проведення лотерейної діяльності в Україні до врегулювання питання отримання ліцензій на право її здійснення та введення повноцінної державної монополії".

Рахункова палата аргументувала свої висновки тим, що закон "Про державні лотереї в Україні", прийнятий у вересні 2012 року, завдяки якому в бюджет держави все ще продовжують надходити кошти, недосконалий. Його необхідно прискорено замінити іншим. При цьому не змінити або вдосконалити, а саме замінити, що не враховує кращі міжнародні традиції держрегулювання.

Також важливим, на думку СП, було те, що в Україні відсутня система фіскального доступу до реальної фінансової інформації операторів. Завдяки цьому, держава, нібито, не контролювала фінансові потоки на лотерейному ринку, а оператори платили в бюджет стільки, скільки самі хотіли, і коли хотіли.

Насправді, висновки Рахункової палати дуже спірні.

Перше, на що вказують експерти, - це натягнутість фактів, якими оперують автори звіту. Наприклад, якби аудитори виявили глибший інтерес, то дізналися, що Європейська Лотерейна Асоціація (ЄЛА), яка об'єднує лотерейні компанії з 44 країн Європи, неодноразово офіційно підтверджувала, що вітчизняний закон про держлотереї враховує практику європейських країн в регулюванні цієї сфери. Так, він поки недосконалий, але не настільки, щоб його не можна було доопрацювати, погодити положення з іншими законами, підготувати необхідну нормативну базу, що, власне, і планувалося зробити ще в 2012 році, але, чомусь, було проігноровано чиновниками.

Діяльності українських лотерейних компаній також не чужі європейські підходи. Відзначимо, що два вітчизняних оператора - "Українська національна лотерея" та "М.С.Л.", - є членами ЄЛА.

У червні 2013 року один з найбільших операторів українських державних лотерей, компанія "М.С.Л.", отримав від Європейської Лотерейної Асоціації "Сертифікат відповідності стандартам відповідальної гри".

"Даний сертифікат свідчить про те, що лотерейний оператор привів всі свої бізнес-процеси у відповідність з європейськими стандартами культури гри, які захищають інтереси гравців", - пояснив радник президента компанії, а в 2013-15 роках член виконкому ЄЛА, Євген Власенко.

Сертифіковане також міжнародними організаціями обладнання і технології, за якими працює "Українська національна лотерея" (УНЛ). Наприклад, володіння Сертифікатом відповідності стандартам по контролю за безпекою, говорить про те, що ступінь захисту лотерей від помилок, шахрайства або будь-якого несанкціонованого проникнення в систему проведення тиражів, відповідає сучасним вимогам.

"Ми не боїмося продемонструвати весь процес проведення лотереї від початку і до кінця всім скептикам, і робили це вже не раз", - повідомив комерційний директор УНЛ Микола Печенюк.

Крім того, підкреслюють представники вітчизняного лотерейного бізнесу, українські оператори володіють всім набором класичних лотерей в категоріях числових, бінго, друкованих миттєвих лотерей на рівні операторів зарубіжних ринків. "А в розвитку електронних миттєвих лотерей ми випереджаємо Європу", - зазначає Євген Власенко.

Наприклад, миттєва електронна лотерея "Мить успіху", яка проводиться на лотерейних терміналах самообслуговування, є унікальною на ринку Європи. Її особливість полягає в тому, що гравцеві, який має кошти і переповнений почуттям азарту, не дозволяють втратити контроль над собою. Якщо людина проявляє аномальну активність, автоматизований контроль лотерейного оператора за терміналом дозволяє віддалено вимкнути обладнання. На самому терміналі немає купюроприймача, тому гравець не може самостійно вносити гроші для покупки лотерей, йому потрібно звертатися до продавця-консультанта, який також оцінює поведінку і стан гравця.

Фахівець звернув увагу також на ту обставину, що для успішного розвитку лотерейного бізнесу необхідно враховувати високу роль традицій і культурних особливостей конкретної країни. Краще з цим справляються вітчизняні оператори.

"Існуючі в Україні лотереї адаптовані до українського гравця. Цей унікальний досвід накопичувався не одне десятиліття, адже М.С.Л працює в країні понад 45 років. Іноземні компанії можуть привнести досвід, отриманий в Аргентині, або Малайзії Словаччини, але не в Україні, де є свої особливості. Наприклад, "Лото-Забава", "Бінго" ніде в Європі не виявилися такими популярним, як у нас ", - розповів радник президента компанії.

Він пояснив це тим, що гравці в усьому світі консервативні, і що традиції, до яких їх привчали роками, легко не ламаються. Якщо на Заході більше прихильників числових тиражних лотерей, то у нас, ще з часів "Спортлото", люди звикли довіряти публічним розіграшам на провідних телеканалах, де до того ж, в якості призів виставляються не тільки гроші, але і квартири, автомобілі.. Кажуть, що в таких лотереях бояться змінювати навіть зовнішній вигляд барабанів, щоб не знищити момент довіри.

"Іноземній компанії скопіювати все це можна, але навряд чи копія буде вдалою. Наприклад, одна з найбільших європейських компаній, англійський "Камелот", створивши підрозділ для надання консалтингових послуг з розвитку лотерейного бізнесу за межами Великобританії, досягає успіху тільки в англомовних країнах з культурними традиціями, близькими до британських", - зазначив фахівець.

Таким чином, розраховувати на радикальні зміни з приходом міжнародних операторів, не варто.

Де вітчизняна лотерейна індустрія дійсно відстає, так це в освоєнні інтернет-можливостей. Але готовність до цього в операторів є. Та ж "М.С.Л." спільно з компанією NeoGames, широко відомого в світі розробника програмного забезпечення для лотерейного бізнесу, працюють над створенням профілів миттєвих лотерей для гри онлайн за допомогою домашніх комп'ютерів і мобільних пристроїв. Але активне освоєння цього сегмента ринку гальмується відсутністю ефективних рішень по захисту інтернет-простору від "сірих" провайдерів.

Цю проблему ніяка міжнародна компанія не зможе вирішити без допомоги держави.

"Для успішного лотерейного ринку важлива не структура капіталу оператора, а стабільність ринку, прозорість і чіткі правила гри, які дають можливість операторам інвестувати в свою електронну центральну систему, термінали, лотереї таке інше», - вважає Євген Власенко.

Найважливіше, що може сьогодні зробити уряд, і чого чекають від нього ось уже три з половиною роки учасники ринку - це прийняти критерії та умови поновлення ліцензій відповідно до існуючого Закону про державні лотереї. А щоб направити подальший розвиток лотерейної діяльності в цивілізоване і вигідне державі русло, власних ресурсів в країні вистачає, без будь-якої "міжнародної допомоги".

У свою чергу, оператори обіцяють чиновникам забезпечити доступ до своїх центральних програмно-апаратних систем для фіксації всіх лотерейних операцій: обліку ставок, виплати виграшів, формування звітності, оплати податків. Сучасні технічні можливості дозволять все побачити в режимі реального часу. Більш того, казначейство зможе контролювати не тільки загальні обсяги продажів, але і в розрізі точок реалізації, і по окремим лотерейними квитками. Джерело наповнення державного бюджету стане "прозорим", що зніме багато проблемних питань.

Як бачимо, незважаючи на всі складності роботи, оператори не втрачають надії бути почутими. Якщо проблема не у вітчизняних операторів лотерей, а, як казав Жванецький, "в консерваторії", то чи допоможе іноземний оператор?

Джерело: УНН
Теги: лотерея,
Відео
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...