Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Субота, 21 січня 2017 13:16
youtube
Публікації: Суспільство

Усіма правдами і неправдами доводиться шукати знеболення для смертельно хворого - священик

Усіма правдами і неправдами доводиться шукати знеболення для смертельно хворого - священик

Проблема невиліковних хворих замовчується, бо наші люди звикли терпіти біль. Позиція Церкви з цього питання полягає у тому, що Господь приходить до людини, аби полегшити її муки, зцілити. Відповідно, необхідно використовувати всі засоби, які є доступні на даний момент для того, аби полегшити страждання і біль людини, яка цього потребує. Про це в ексклюзивному інтерв’ю УНН зазначив священик, керівник відділу соціальних питань Патріаршої Курії УГКЦ Андрій Нагірняк.

- Проблема паліативної медицини комплексна, та містить в собі, зокрема, і духовну складову також. Яка позиція Церкви щодо питання знеболення? Чи треба полегшувати страждання смертельно хворих пацієнтів?

- Проблема паліативних хворих частково замовчується, тому що наші люди звикли терпіти, звикли, що все має бути складно, все має бути майже неможливо, що треба пройти через максимум випробувань і страждань…

Насправді, очевидно, що випробувань і страждань у нашому житті є достатньо, але це не означає, що треба їх збільшувати і що не треба докладати зусиль, щоб зменшити ці страждання.

Якщо йдеться про позицію Церкви, християнську позицію зокрема, то йдеться про те, що сам Господь Ісус Христос прийшов для того, щоб полегшити страждання, тобто він приходить як той, хто хоче полегшити життєву ситуацію людини, яка є в потребі, яка в якомусь горі або стражданні.

Тобто, ми бачимо скільки разів він приходить до хворих людей, і він їх зцілює, чи він втішає вдовицю і воскрешає її сина, чи він каже прийдіть до мене стомлені, обтяжені, страждущі і я облегшу вас.

Тобто, Господь каже, що його ціллю є перемінити наші страждання, полегшити наші страждання, і тому ми мусимо розуміти, що ми як суспільство і зокрема, як віруючі люди, маємо зробити все, щоб допомогти людині пережити певні випробування і страждання зокрема шляхом полегшення цих страждань, тобто надаючи різноманітну комплексну допомогу і щодо фізичного, і щодо психічного, і щодо духовного здоров’я. Ми розуміємо, що здоров’я - це є дуже комплексне поняття, і воно включає в себе всі сфери.. не лише медичну, а й психологічну і духовну... І при цьому ми розуміємо, що потрібно в усіх цих сферах використовувати певні засоби, які є доступні на даний момент для того, аби полегшити випробування і страждання тієї людини, котра зараз перебуває в складній ситуації.

- Чи відомо Вам, наскільки серйозною є проблема із доступом паліативних хворих до знеболюючих препаратів?

Оскільки я безпосередньо залучений до питання розвитку паліативної допомоги в Україні, знаю, що стан із доступом до знеболення є цілковито незадовільним, знаю, що, насправді, отримати знеболення для людей, які терплять біль, зокрема, через онкологічні захворювання, досить складно.

Тобто, багатьом людям, і мені самому, як священнослужителю, доводилося із тим мати справу, оскільки я відвідую хвору людину, яка є онкологічно хворою, і вона терпить страшенні муки, і вона не має можливості елементарного доступу до знеболення.

Доводиться усіма правдами і неправдами шукати якісь шляхи для того, аби хтось погодився виписати рецепт, а хтось погодився на цей рецепт відпустити ліки.

Насправді, це ситуація, коли ми не лише не робимо елементарні кроки назустріч людині, яка страждає, а навпаки ставимо додаткові перешкоди. І ця ситуація, очевидно, має багато причин і є багато нюансів, які можуть змінити ситуацію.

Вже, насправді, є змінена частково законодавча база, є підзаконні акти, які спрощують цю процедуру. Але дуже часто наша бюрократична машина діє таким чином, що краще перестрахуватися, нехай собі там хтось терпить, головне, щоб часом мене потім не звинуватили у якомусь службовому недбальстві.

А насправді, підзаконні акти спрощують цю процедуру доступу до знеболення тепер. Багато лікарів про це не знає, багато функціонерів із медицини про це не знають і відповідно головні лікарі чи начмеди не знають про цю ситуацію, далі продовжують діяти за старими схемами, які вимагали особливу звітність за це все. Лікарям також не доводять це до відома, і самі лікарі перестраховують себе і не збираються переходити на нові форми відпуску знеболюючих. Тобто, насправді це, великою мірою, проблема нашої медицини, як системи.

І ці закони, очевидно, вони не є досконалі, їх фактично вдалось трохи вдосконалити 3 роки тому, але система насправді дуже консервативна до якихось змін. І консервативна в даному випадку в негативному розумінні.

Це призводить до таких наслідків, що у нас значна частина людей вмирає у страшних болях. Те, що люди не можуть померти у ситуації певного примирення і певного, принаймні, фізичного комфорту – це є жахлива ситуація.

- Як можна змінити ситуацію?

Залучення різних суспільних інституцій, аби перемінити певну суспільну свідомість, і відповідно тоді під цим впливом міняти свідомість медичної сфери охорони здоров’я.

Тобто, зокрема, є різноманітні проекти, які реалізовуються різними громадськими організаціями. По просвіті, скажімо, сфери охорони здоров’я у напрямку доступу до знеболення.

- Останнім часом можна почути заяви деяких правоохоронців про те, що препарати проти знеболення мало не основна причина наркоманії в країні. Як бути тут?

Насправді треба просто подивитися справжню статистику. І те, що я знаю зі статистики, що якщо і є певний відсоток, а точніше доля 1% зловживань, то, на жаль, бажання ліквідувати оцю долю 1% призводить до сотень, а то і десятків тисяч страждань людей, які вмирають у муках.

Думаю, що тут треба дуже чітко зважувати: що ми ставимо собі за ціль? Доступ до знеболення? Тоді чи ми розуміємо, як і наскільки воно це чи не може спровокувати поширення наркотиків, наркоманії?

Треба провести елементарне соціологічне дослідження, і вони показують, принаймні із тих, що я знаю, що такої кореляції серйозної немає. А будь-яка заборона (ліків для знеболення зі вмістом наркотичних речовин, - ред.) - це призведе до збільшення наркоманії. І, насправді, наші всі наркотрафіки – вони зовсім іншими шляхами прокладені. А людина, яка потребує, буде позбавлена знеболення. Тобто, не за тим бігаємо, не за тим ганяємо…

Джерело: УНН
Loading...
Loading...
SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...