Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Пʼятниця, 24 листопада 2017 11:44
Публікації: Політика

Кількість українців у тюрмах РФ росте день у день - Лутковська

Кількість українців у тюрмах РФ росте день у день - Лутковська

Валерія Лутковська

КИЇВ. 20 жовтня. УНН. Кількість заяв від родичів про те, що громадянин України виїжджає на заробітки до РФ і опиняється там за гратами, постійно збільшується, тож досить важко сказати, скільки українців на сьогоднішній день  утримується під вартою у Росії. При цьому в українських тюрмах наразі перебуває більше 300 росіян. Про це, а також про спілкування з уповноваженою з прав людини Російської Федерації Тетяною Москальковою, про гауптвахти для військовослужбовців, дотримання прав людини у закладах пенітенціарної системи та інше розповіла в інтерв'ю УНН Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська.

- Відомо, що відбувалися переговори щодо обміну в'язнями - громадянами РФ, які знаходяться в тюрмах в Україні, і українцями, які знаходяться в тюрмах Росії. Але переговори зірвалися. Чи вони зараз продовжуються і яка ситуація?

- Нічого не можу сказати і прокоментувати у зв’язку з тим, що ці переговори проходять на іншому політичному рівні, не на моєму.

- Щодо Криму. Чи були Ви у кримських татар, які утримуються в тюрмах в Криму і у яких умовах вони утримуються?

- Власне, моя пропозиція Тетяні Москальковій (уповноваженій з прав людини в РФ - ред.) відвідати Україну і громадян РФ на території України базувалася на тому позитивному досвіді, який у нас був, коли у грудні 2016 року я мала можливість поспілкуватися з Ахтемом Чийгозом, з Мустафою Дегерменджі, з Алі Асановим, які тоді утримувалися в Сімферопольському слідчому ізоляторі і пані Т.Москалькова мала можливість відвідати миколаївський слідчий ізолятор для того, щоб поспілкуватись із двома громадянами – вони були і громадянами України, і громадянами РФ. Тому такий досвід був, був досить позитивним і дуже розраховую на те, що ми продовжимо ці кроки. Якщо ми один раз таке зробили, то це означає, що ми вже більше довіряємо одна одній і ми можемо це продовжити і з наступними випадками, коли будуть такі відвідування.

- Ільмі Умерову кримський суд визначив покарання у вигляді колонії поселення. Чи зверталися ви з запитом на відвідування його там для перевірки умов його утримання?

- Так. Я зверталася не тільки стосовно того, щоб перевірити умови, але я зверталася до пані Тетяни з проханням втрутитися в межах її мандату у цю ситуацію, у зв’язку з тим, що виїзд Ільмі Умерова потенційний з території Криму з метою відбування покарання міг настільки зашкодити його здоров'ю, що це мало б непоправні наслідки. Відповідно з такої гуманітарної точки зору я дуже просила втрутитись її в ситуацію у межах мандату. Поки що, на жаль, відповіді немає.

- Чи є офіційні дані про те, скільки українців знаходиться в тюрмах РФ і скільки росіян перебуває в українських тюрмах?

- Стосовно громадян РФ, які знаходяться в тюрмах України, ми дійсно маємо таку інформацію. Це трохи більше 300 осіб, (які відбувають покарання – ред.) за різні злочини. Тобто я в цьому випадку жодним чином не скажу, що це тільки якісь політичні події. А щодо (кількості – ред.) громадян України, які знаходяться на території РФ, сказати досить важко, тому що у нас постійно збільшується кількість заяв від родичів про те, що громадянин України виїжджає на заробітки, частіше за все кур’єром, на територію РФ і в якийсь момент опиняються під вартою у зв’язку з тим, що він перевозив або суміші, які є заборонені згідно з законодавством РФ, або у нього знаходили якісь наркотичні засоби, наприклад, коли людина перевозила холодильники. Тому кількість українців під вартою на території РФ збільшується з кожним днем.

- Я так розумію, аналогічна ситуація і з кримськими татарами?

- Так, ситуація така ж, у зв’язку з тим, що постійно проводяться обшуки, затримання і, скажемо так, тиск за допомогою кримінального права на кримських татар. Відповідно так само збільшується кількість цих людей, які опиняються під вартою.

- Знаю, що після подій в Одеському СІЗО там проводилася перевірка. А чи перевіряли інші заклади пенітенціарної системи і яка там ситуація?

- Справа в тому, що ми не перевіряємо. Це не перевірка як така в нашому розумінні, ми проводимо моніторинг, але такий моніторинг пенітенціарної системи України проводиться постійно. Це одна із задач, яка стоїть перед мною як керівником національного превентивного механізму в Україні.

Відповідно й створений департамент національного превентивного механізму, де є підрозділ, який займається виключно пенітенціарною системою. Є інші підрозділи, які займаються системою інших правоохоронних органів, є підрозділ, який займається соціальними місцями несвободи, тому що такі також існують, а також тими місцями несвободи, які входять в систему Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти і науки. Крім того, у нас є близько 200 моніторів, які є представниками громадянського суспільства, які пройшли спеціальні тренінги і які навчені, яким чином проводити і що бачити конкретно під час моніторингів у пенітенціарній системі або, наприклад, в дитячих закладах. І такі моніторинги проводяться постійно протягом року, мабуть, навіть і зараз, я не впевнена, тому що не завжди знаю, де знаходяться співробітники секретаріату, але не виключаю того, що навіть зараз проходить моніторинг чергової установи пенітенціарної системи.

- До речі, у яких закладах пенітенціарної системи найчастіше порушують права ув’язнених, затриманих?

- Ви маєте на увазі заклади МОН, МОЗ, пенітенціарної системи?

- Так.

- Є різні рівні прав і є різна тривалість порушень. Можна говорити про те, що порушуються права людини, наприклад, в геріатричних закладах (заклади, які займаються лікуванням хвороб старечого віку – ред.). Людина там перебуває досить тривалий час, а якщо там неналежні умови, якщо людина має не дуже хороше здоров'я, людина не може самостійно рухатися, вона постійно лежить, то тривалий час негуманного ставлення до цієї людини може призвести до дуже тяжких наслідків. Говорити, що це найчастіше порушення, я не стану, але це теж порушення, яке дуже впливає на людську гідність і ми це досить часто бачимо.

У пенітенціарній системі є так само велика кількість проблем, які пов’язані з одного боку з тим, що ми отримали установи слідчих ізоляторів, наприклад, яким вже 300 і більше років. Зробити там нормальні людські умови перебування досить складно, їх не можливо відремонтувати і привести у відповідність до європейських стандартів. Так, треба вирішувати систему комплексно, я з цим питанням погоджуюсь, але як вирішити цю проблему, це питання вже до Міністерства юстиції, яке на сьогоднішній день відповідає за пенітенціарні заклади.

Є проблеми, які пов’язані з взаємовідносинами адміністрації пенітенціарної системи  і тими, хто утримується в цих установах. Це теж величезна проблема, яка існує і яку необхідно вирішувати. Тому що ми кожен раз, коли проводимо реформу, ми кожен раз пропонуємо змінити, скажемо так, зовнішній вигляд, ліквідувати ДПтСУ і перевести всіх співробітників на роботу до Мін'юсту – хороша ідея, але ця ідея жодним чином не вирішує філософію системи. Філософія системи на сьогоднішній день виключно каральна і відповідно взаємовідносини між адміністрацією і ув’язненим базується з урахуванням цієї системи. Якби у нас була система інша, система була перевиховати людину і випустити в суспільство нормального члена цього суспільства, то були б і інші відносини. Але, на жаль, реформа в цій частині абсолютно не передбачена. І навіть у нових положеннях, у нових законодавчих актах, які мають зараз розглядатися в парламенті, питання ресоціалізації засуджених навіть не розглядається взагалі як таке.

- Чи плануєте виходити з ініціативою, наприклад, до Мін'юсту, щоб врегулювати це питання?

- Я думаю, що не з Мін'юстом, а скоріше з комітетом, який займається цим питанням у парламенті. Адже саме там відбувається експертне обговорення тих пропозицій, які надіслав Мін'юст, яке проводиться спільно з представниками громадськості, яка дуже зацікавлена в тому, щоб пенітенціарна система стала з людським обличчям.

- Хотіла ще поцікавитися станом гауптвахт. Чи проводили перевірку там? Яка там насправді ситуація і в яких умовах утримуються військовослужбовці?

- Гауптвахти, так само як і інші місця несвободи, так само як заклади пенітенціарної системи, знаходиться під моніторингом, ми постійно там знаходимось і є спеціальний відділ, який цим питанням займається. Ситуація різна, в залежності від того, коли побудована гауптвахта і наскільки вона відповідає сьогодні стандартам, які встановлені. Як тільки знаходимо такі, в яких умови є неприпустимі, ми відповідно звертаємося до Міністерства оборони з проханням терміново вжити заходів у зв’язку з тим, що перебувати там не можливо. Що стосується військовослужбовців, то тут виникає трохи інша проблема, власне, за вирішенням в тому числі.

На сьогоднішній день є норма, яка передбачає, що якщо затриманий військовослужбовець, він має перебувати не в слідчому ізоляторі, а на гауптвахті під контролем командира військової частини. Але практика склалася таким чином, що якщо ви зайдете, наприклад, у слідчий ізолятор не так далеко від зони проведення АТО, ви знайдете велику кількість військовослужбовців, які перебувають на попередньому затриманні у слідчому ізоляторі. Добре це чи погано – величезне питання. Але я об'єктивний розумію, що готовності гауптвахт в такій кількості ще й з належними умовами на сьогоднішній день в зоні АТО немає. А рішення суду про те, що особа має бути затримана, є і, відповідно, його треба виконувати. Тому це питання, яке ми також обговорюємо з Міністерством оборони стосовно того, як бути і яким чином уніфікувати ситуацію з військовослужбовцями, які затримані, де вони мають перебувати в цей час і які умови найголовніше мають бути щодо них.

- Зауваження Омбудсмена виконуються пенітенціарною системою, Міністерством оборони?

- Ми намагаємось кожен раз за результатами кожного моніторингового візиту сформулювати рекомендації і направити до того органу, який відповідає за умови в конкретному закладі. Тут існує декілька рівнів бажання почути рекомендації. Тому що є рекомендації, які, зрозуміло, передбачають додаткове фінансування, коли мова, наприклад, йде про те, що необхідно відремонтувати камери, тому що в них грибок, недостатньо площі на кількість ув’язнених і т.д. Це неможливо зробити протягом одного дня і ми це чудово розуміємо. Такі рекомендації даються, але це підстава для Міністерства юстиції звернутися до Міністерства фінансів, до уряду з проханням надати або додаткові гроші, або передбачити у наступному році...

Є певні рекомендації, які не стосуються якихось фінансових витрат. Наприклад, коли в геріатричному пансіонаті лежачі хворі, які не можуть самостійно вийти на вулицю, знаходяться на другому поверсі, а ті, які можуть пересуватися, знаходяться на першому поверсі. Це не правильно. Це означає, що ті, хто на другому поверсі, ніколи не побачать сонячного світла і це означає, що треба просто елементарно змінити місця перебування людей на поверхах. Як тільки вони (лежачі хворі – ред.) опиняться на першому поверсі, їх навіть санітарка зможе вивезти і вони зможуть посидіти на сонечку і подивитися на блакитне небо. Це не потребує великої кількості грошей. Відповідно, така рекомендація, мені здається, повинна бути виконана значно швидше. Тому коли ми проводимо ad hoc візити, повторні візити у місця, де ми вже побували, ми якраз і дивимося на те, чи виконані наші такі рекомендації.

Але при цьому ми маємо розуміти, що існує різний рівень відповідальності за певні місця несвободи. Якщо міністерство юстиції відповідає за всю пенітенціарну систему, то, наприклад, в системі соціальних місць несвободи є певні місця несвободи, які знаходяться в компетенції місцевих органів влади, а політику визначає, наприклад, Міністерство соціальної політики. Відповідно, якщо місцеві органи влади не виконують свої повноваження, то ми звертаємось до Міністерства соціальної політики, щоб змінити політику щодо цих місць несвободи.

Джерело: УНН
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...