Цитата:
“Сьогодні вітчизняний інформаційний простір зазнає безпрецедентного впливу. Україна зіткнулася зі спробами системного нагнітання паніки, поширенням фейкової інформації та викривленням реального стану речей. Усе це в комплексі — ніщо інше, як чергова потужна хвиля гібридної війни”, — йдеться в повідомленні.
"Служба безпеки у межах своєї компетенції постійно аналізує різні сценарії розвитку подій – є чіткий план дій на кожен із них. Разом із керівництвом держави, представниками виконавчої та законодавчої влади, іншими правоохоронними та безпековими органами влади ми готові реагувати на ситуацію не тільки тоді, коли виникне така необхідність, а заздалегідь. І вже робимо це", - сказано у заяві СБУ.
Деталі
Так, у СБУ зазначили, що мотиви нинішнього інформаційного нагнітання — посіяти тривогу в українському суспільстві, підірвати віру в здатність держави захистити своїх громадян, розхитати єдність.
“СБУ фіксує такі прояви гібридної війни в соціальних мережах, окремих ЗМІ, в поширенні деякими політиками наративів країни-агресора тощо. Не лише фіксує, а активно їм протидіє. Це відображається у рішеннях РНБО, кількості нейтралізованих кібератак, ліквідації численних ботоферм, викритті агентурних мереж іноземних спецслужб та недопущенні диверсій і терактів. Всім нам варто зберігати спокій та холодний розум, не піддаватися на провокації. Паніка й дестабілізація грають на користь тільки ворогам, а не Україні”, — додали у СБУ.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли у п’ятницю Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.