Кожен киянин може запропонувати свою програму для розвитку міста та міська влада зобов’язана буде її профінансувати, якщо програма переможе у відборі. Як повідомили у мерії програму партиципаторного бюджету (бюджету участі) продовжили.
«Ці роботи (пропозиції – ред.) ще тільки приймаються до 1 грудня, тобто термін їх прийняття подовжено. За вже поданими проектам інформація обробляється комісіями», - повідомили у прес-службі КМДА.
Нагадаємо, у Києві затверджено положення про громадський бюджет (бюджет участі) та його параметри. Суть бюджету участі полягає в тому, що будь-яка особа, яка офіційно проживає або працює у Києві, може зареєструвати власний проект покращення міської інфраструктури. Максимальний бюджет проекту – 1 млн грн. Далі проект розглядається спеціальною комісією на предмет відповідності його найменування та ідеї змісту, законодавству, реалістичності й достатності бюджету. Комісій загалом буде 10 – за кількістю районів. Кожна створюватиметься відповідною райдержадміністрацією. Шість членів комісії – працівники РДА, п’ять – представники громадськості. Подані проекти комісії мали оцінити та прийняти рішення щодо їх відповідності вимогам з 24 до 30 жовтня 2016 року.
Допущені до конкурсу проекти публікуються на сайті та розміщуються для розгляду у пунктах супроводу. Після публікації проекту розпочинається процес голосування – також у паперовій та електронній формі.
Після завершення кінцевого терміну електронна система автоматично рахує віддані голоси та формує списки переможців. Протягом 2017 року структурні підрозділи КМДА зобов’язані реалізувати проекти-переможці та відзвітуватися про виконану роботу та витрачені кошти.
Нагадаємо, бюджети участі вже діяли у ряді українських міст, зокрема Полтаві, Івано-Франківську, Чернівцях та ін. Такий бюджет є частиною впровадження децентралізації, розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
Як повідомляв УНН, експерт з місцевого самоврядування та державного управління Руслан Плющ вважає, що місцеві бюджети загалом мають формуватися на підставі програмно-цільового методу.
“Програмно-цільове формування це відхід від бюджетів „проїдання“. Так, треба вкладати у реконструкцію шкіл, садочки, культурних установ, але пріоритетними повинні бути програми розвитку громади. І ось тут метод цільового бюджетування стає при нагоді. Завдяки цьому можна робити прогнози у середньостроковій перспективі, оптимально розподіляти кошти. Важливим аспектом є питання функціонування бюджетних установ, які повинні перейти від простого існування до якісного надання послуг”, — вважає експерт.
Р.Плющ наголосив, що перехід до програмно-цільового методу формування місцевих бюджетів повинен бути одним з пріоритетів реформи децентралізації. Крім того, такий метод дозволить посилити прозорість використання коштів.