КИЇВ. 19 лютого. УНН. Сьогодні, 19 лютого, на планеті відзначається Всесвітній день китів. Свято символізує буйство життя в морях і океанах, і те, як важливо вберегти їх мешканців від винищення і вилову. УНН вирішив розібратися, чи вдалося запобігти зникненню китоподібних і як з ними поводяться зараз, зокрема, і в Україні.
Морське царство завжди цікавило і хвилювало людей, як і китобійний промисел, який існував ще тисячі років тому. Одні з перших зображень процесу полювання на китів були створені ще 4 тисячі років тому в Норвегії. І тільки в 1986 році Міжнародна китова комісія ввела заборону на китовий промисел.
Однак ситуація змінилася не скрізь, кити і багато інших морських ссавців продовжують залишатися бажаним уловом для браконьєрів.
Японія, Норвегія і Ісландія щорічно добувають близько 1,5 тисячі особин китів, незважаючи на заборону комерційного лову.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Японія до кінця 2019 року планує виловити 227 китів в комерційних цілях
Цілі даного промислу — зрозумілі: м’ясо, китовий вус, жир, але найціннішим для мисливців вважалася і вважається амбра — особлива речовина, яка утворюється в кишечнику кашалотів. Вона використовується в парфумерії, щоб додати ароматам стійкість. Відомо, що раніше шматки амбри продавалися на вагу золота, а, з огляду на те, що вага їх досягала часом дюжини кілограмів, популяція китів опинилася під загрозою.
Попри все це і завдяки забороні на китовий промисел, в морях досі ще можна зустріти найбільшого в світі, рідкісного синього кита, фінвала і сейвала, красивого кита-горбаня, японського та гренландського китів, клюворила і малого полосатика, а також всіляких дельфінів, косаток, морських свиней, білугу, кашалота. Більшість цих видів дуже рідкісні та зникаючі, тому занесені до Червоної Книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Однак проблема зникнення деяких видів залишається актуальною, як вважають у Всесвітньому фонді дикої природи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під мостом в Лондоні викинуло кита
За їхньою інформацією, щорічно понад 300 тисяч китоподібних заплутуються і гинуть в рибальських мережах, таких як зяброві мережі. Тільки в Перу щорічно так гинуть близько 15-20 тисяч дельфінів і морських свиней.
Але не краща ситуація і в Україні, так як в Чорному і Азовському морях щорічно гине кілька тисяч дельфінів і азовок саме через рибальські сітки, найімовірніше — довоєнного періоду.
Крім рибальських сіток, морські мешканці регулярно відчувають стрес через викиди нафтопродуктів, аварії суден, сміттєві плями і зміни клімату в цілому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Канаді врятували полярного кита, який заплутався в мережах
Не варто забувати і про вилов в комерційних цілях ссавців для дельфінаріїв і великих акваріумів.
У небезпеці через нерозумну діяльність людини знаходяться дельфіни, морські котики, тюлені. І незважаючи на те, що суперечки щодо гуманності дельфінаріїв йдуть вже не один рік, вчені продовжують розвінчувати міфи про нормальність і навіть корисність перебування останніх в дельфінаріях.
Так, акцентується увага на тому, що під час шоу дельфіни зовсім не посміхаються і не веселяться, а дана форма рота — просто анатомічно властива дельфінам. У свою чергу, білухи щурять очі, не тому що вони добрі і їм подобається, що з ними відбувається, а тому що їх розріз очей — саме такий.
Відповідно, глядачеві шоу ніколи не зрозуміти, що насправді відчувають ссавці, добре їм або погано, підходяща у них вода і їжа, чи нормально з ними поводяться.
Саме тому, зараз як ніколи популярні рухи, що закликають не використовувати морських ссавців і тварин в розважальних цілях, таких як дельфінарії, зоопарки, контактні зоопарки, а також фото та прогулянки з або на диких тварин.
УНН нагадує, що на риб і тварин завжди можна подивитися в природному середовищі існування, щоб по-справжньому задоволеними залишилися всі.