Цитата
“Перша теза, яку я скажу — наприклад, якщо ми орієнтуємось на європейську спільноту, на Сполучені Штати, як на високорозвинені економіки, перша теза яка у них існує — це сплата податків! Несплата податків для них найтяжчий злочин”, — каже економіст.
“Друга моя теза — я все ж таки вбачаю, що Кабінет міністрів України в особі Міністерства економіки (дозвольте трошки покритикую своїх колег) — вони йдуть стандартним шляхом. Вони перекладають відповідальність або ризики за економіку, яка тяжко розвивається, на бізнес і на суспільство”, — зазначив він.
Деталі
Фахівець зазначив, що на його думку, у 2017 році влада здійснила помилку, відмовившись від регулювання націнки на соціально чутливі продукти харчування для найбільш незахищених верств населення, що призвело до суттєвого зростання цін на них і вдарило по кишенях українців.
“Але, знову ж таки, ми повертаємось до механізму обмеження націнки роздрібними мережами, на обмеження рентабельності виробниками цих продуктів.
Але при цьому давайте задаймось питанням, а що сама держава зробила для вирішення цього питання?
Чому держава не сказала: хлопці і дівчата, тут ми обмежуємо вашу націнку в 10%, обмежуємо вашу рентабельність, і при цьому зі сторони держави на ці продукти наприклад робимо нульову ставку оподаткування. В принципі це те, що є на сьогодні в тій самій Європі”, — зазначає Гарбарук.
З його слів, ще один інструмент, який можна було б запропонувати — це цільова державна підтримка для виробників саме цих товарів.
“Має бути шлях назустріч один одному! А просто перекладання тягощів економічного розвитку на бізнес і на суспільство — я вважаю це не достатній інструмент, і він точно не буде ефективним”, — вважає експерт.
У підсумку, на думку Ігоря Гарбарука, для досягнення успіху, кожен має починати з себе.
“Не може бути такого, щоб існувала система подвійних стандартів: хтось в повній мірі має платити податки, хтось має забезпечити роботу міліції, вчителів, пожежників, всіх служб, діяльність яких має забезпечити держава, а я буду собі тихо сидіти і не платити податки... Як би це не було тяжко, ми маємо поступово до цього (сплати податків — ред.) прийти на рівні суспільства”, — підсумував він.
Контекст
Верховна Рада 30 листопада ухвалила закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (№ 5600).
Автори вважають, що документ удосконалює низку положень Податкового кодексу, що стосуються питань податкового адміністрування, податку на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизного й екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
За розрахунками Мінфіну, ухвалення та реалізація положень закону сприятимуть додатковим надходженням до бюджетів у розмірі близько 50 млрд грн на рік.
Представники опозиції вважають, що документ спрямований на латання дірок у бюджеті за рахунок збирання додаткових податків з населення.