Боррель зазначив, що Росія погрожує Україні та ставить під питання архітектуру безпеки Європи. І що цього тижня у Бресті (Франція) зустрічаються міністри закордонних справ та оборони ЄС.
Цитата:
"Під час неформальних зустрічей міністрів закордонних справ та оборони цього тижня в Бресті ми будемо працювати над конкретною роллю та внеском ЄС. Нам потрібно прийти з чіткими позиціями щодо того, чого ми хочемо досягти у цих дискусіях про архітектуру європейської безпеки, і, більше того, з чіткими діями та вкладами. Для досягнення цієї мети ми, європейці, маємо об'єднатися та сформулювати свою відповідь на випадок, якщо Росія виконає свої погрози Україні чи ширшому порядку європейської безпеки", - зазначив голова дипломатії ЄС.
"Щодо суті, то, звичайно, можна обговорити з Росією механізми безпеки в Європі та способи їх покращення.
Перше завдання полягає в тому, щоб повернутися до загальних принципів архітектури безпеки, що випливають з Гельсінкської хартії, Паризької хартії, угоди між НАТО та Росією або Віденського документа ОБСЄ щодо заходів зміцнення довіри.
По-друге, створення більш ефективного механізму врегулювання криз з Росією, у чому ЄС має великий досвід. За наявності доброї волі можна досягти прогресу у цій галузі.
По-третє, це створення постійних та оперативних механізмів запобігання конфліктам і заходам щодо зміцнення довіри, щоб поведінка всіх сторін не була неправильно витлумачена, особливо щодо військових маневрів", - зазначив Боррель.
Деталі
Блог очільника дипломатії ЄС був опублікований у той час, як у європейських столицях та містах проходять переговори РФ зі США, а також у меах НАТО та ОБСЄ щодо "гарантій безпеки", яких вимагає Москва.
Боррель зазначив, що Росія звернулася до США і НАТО з пропозиціями про майбутнє безпеки в Європі, які "суперечать принципам європейської архітектури безпеки". Вони супроводжуються нарощуванням військової міці на кордоні України та відкритою загрозою з боку Росії розпочати військові дії, якщо ці вимоги не будуть виконані, зазначив він.
"Амбіції російської влади - кинути виклик політичному порядку та порядку в галузі безпеки, що виник після холодної війни. Москва хоче повернутися до установчого акту НАТО-Росія від 1997 року, який супроводжував розширення НАТО за рахунок Центральної та Східної Європи; Паризької хартії 1990 р., яка кодифікувала принципи європейської безпеки після закінчення холодної війни", – зазначив Боррель.
За його словами, є три принципи, які Росія раніше прийняла, а тепер ставить під сумнів. І що кидаючи виклик фундаментальному принципу щодо права кожної держави вільно обирати, належати чи не належати до якоїсь міжнародної організації та чи бути учасником договорів чи альянсів, як це визнано Паризькою хартією, "Москва діє як ревізіоністська держава". "В очах Росії ця заборона поширюватиметься не лише на країни колишнього Радянського Союзу, а й на країни-члени ЄС, такі як Швеція чи Фінляндія", - вважає Боррель.
"Друге і третє — незастосування сили та повага до територіальної цілісності всіх держав. Росія порушує ці три фундаментальні принципи в Україні, як уже зробила в Грузії. І Росія не просто робить заяви, а й супроводжує це посиленням військового тиску на кордоні з Україною та загрозою Києву новою інтервенції, якщо її вимоги не будуть виконані у повному обсязі", – додав голова дипломатії ЄС.
Окрім того, вважає він, Росія хоче зобразити Європейський Союз як недоречний та наполягати на стратегічному розриві зв'язку між Сполученими Штатами та Європою. "Вона також домагається нашого визнання її вирішального впливу на Україну та Білорусь, не кажучи вже про Центральну Азію. Той факт, що Центральна Азія входить до заявленого периметра безпеки Росії, підтверджує, що питання про НАТО є приводом, оскільки жодна центральноазіатська держава не є кандидатом у члени НАТО", - додав Боррель.
Але такі її цілі, наголосив єврочиновник, явно неприйнятні. "Але чому ми все одно маємо обговорювати це з Москвою? По-перше, тому що мовчання ніколи не допоможе. Цього тижня відбулася перша серія дискусій: у понеділок між США та Росією в Женеві, за якими йуть переговори Росія-НАТО у середу в Брюсселі. Позиції залишаються далекими одна від одної, але ми можемо передбачити продовження серії інтенсивних, багаторівневих переговорів та консультацій, у яких ЄС продовжить відігравати свою повну роль", - зазначив Боррель.
Також він торкнувся теми відносин між ЄС та Росією, нагадавши, що лідери ЄС вже заявили, що будь-які подальші дії проти України потягнуть за собою реальну ціну та величезні наслідки. "Окрім ухвалення скоординованого набору санкцій, ми також маємо бути готові прискорити різні напрями дій у межах загальної схеми "відштовхування, стримування та залучення" (pushing back, containing and engaging) Росії", - зазначив Боррель.
Він вказав, що хоч блок і не є військовим союзом, але ЄС має шляхи та засоби для просування його інтересів у галузі безпеки та інтересів його партнерів.
"Це включає готовність до розширення нашої роботи з протидії дезінформації та кіберзагрозам, що виходять з Росії; зміцнення нашої стійкості та енергетичної безпеки за рахунок швидшого розвитку відновлюваних джерел енергії в нашому домі (всередині ЄС - ред.) та більшої диверсифікації маршрутів та джерел імпорту; і посилити нашу підтримку України та її суверенітету, щоб вона могла краще протистояти тиску Росії", - зазначив голова дипломатії ЄС.
"Разом з НАТО та ОБСЄ Європейський Союз є ключовим гравцем у забезпеченні європейської безпеки. Нам потрібно скористатися можливістю цієї кризи з Росією, щоб зміцнити нашу єдність та рішучість, захистити наші інтереси у галузі безпеки та інтереси континенту загалом", - підсумував Боррель.
Контекст
17 грудня Росія надіслала США та НАТО пропозиції щодо безпеки у Східній Європі, які, на її думку, необхідні для ослаблення напруженості навколо України. Вимоги Москви включають заборону вступу України до НАТО, вето Кремля на розміщення військових сил НАТО в колишніх радянських республіках та припинення військових навчань поблизу її кордонів.
10 січня у Женеві відбулися переговори делегацій США та Росії щодо “гарантій безпеки”, яких вимагає Москва. Діалог тривав понад сім годин. США за підсумками заявили, що не дозволять нікому закрити двері НАТО для будь-якої країни.
Діалог відбувається як із США, так і в межах НАТО (12 січня) та ОБСЄ (13 січня).