Сьогодні, п’ятого квітня, усі українці можуть долучитися до заходів з нагоди 314 річниці створення Конституції Пилипа Орлика – важливого історичного документу, який відіграв значну роль у становленні української державності, пише УНН.
Саме п’ятого квітня 1710 року у молдовському місті Бендери між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною Запорізької Січі був укладений договір під назвою "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького", який увійшов до історії як Конституція Пилипа Орлика.
Історичне значення цього документу полягає у тому, що ним вперше проголошувалась незалежність України, а також юридично було зафіксоване створення першої в Європі демократичної держави зі справжнім народовладдям.
Зокрема, в Конституції Пилипа Орлика були прописані основи демократії та правосуддя, антикорупційні та соціальні засади, тощо.
На жаль, визвольні змагання Пилипа Орлика виявилися невдалими, він був позбавлений гетьманської булави, і в 1714 році він покинув Україну.
Конституція Пилипа Орлика була написана староукраїнською та латинською мовами.
Оригінал документу староукраїнською мовою був виявлений у 2008 році в російському державному архіві давніх актів. рф відмовилася передати його Україні.
Скорочена версія документу латинською мовою зберігається у Швеції. У 2021 році, з нагоди 30 річниці Незалежності України протягом трьох місяців експонувалася у Софійському соборі.
Кулінари та любителі смачно поїсти сьогодні можуть долучитися до Міжнародного дня супу.
Батьківщиною супу називають Стародавній Схід, де його почали готувати більше дев’яти тисяч років тому.
У Стародавніх Греції та Римі популярними були супи з гороху та сочевиці із додаванням прянощів, спецій та оливкової олії.
Спартанці вживали легендарний "чорний суп", приготований зі свинячої крові, м’яса та оцту.
Полюбляли варити супи і у Стародавньому Китаї. Традиційна китайська медицина здавна надає важливого значення різним варіантам супів як лікувальному засобу при певних захворюваннях.
У Європі існувало безліч варіантів супів. Однак, тривалий час супи вважалися більше їжею бідних верств населення. І лише у ХVІІІ столітті супи стають стравами високої кухні.
У 1882 році швейцарець Юліус Маггі почав виробництво бульйонних кубиків. Продукт був орієнтований на незаможних людей, які рідко купували м’ясо, а завдяки сухому бульйону завжди могли приготувати поживний і смачний суп.
Зараз існує більш ніж 150 офіційно визнаних в кулінарії видів супів, кожен з яких має численні різновиди.
Культовий традиційний український суп – це, звичайно, борщ, про який знають люди у багатьох куточках світу.
Перше в історії документальне свідчення про український борщ зафіксоване у записах 1854 року німецького мандрівника й купця Мартіна Груневега.
Також сьогодні можна відзначити День чистої карми. Щоправда, власне, до карми, ця подія не має жодного відношення.
Метою цього свята є привернення уваги людства та залучення до вторинної переробки відходів і повторного їх споживання.
Переробка сміття допомагає мінімізувати забруднення нашої планети, дозволяє зекономити природні ресурси та, звісно ж, зменшити загальну площу, яку займають сміттєзвалища. Вторинна переробка наразі є найпрогресивнішим та найекологічнішим методом утилізації.
П’ятого квітня своє професійне свято відзначають лікарі-неонатологи.
Неонатологія – це галузь медицини, яка займається доглядом за новонародженими та немовлятами. Вона вивчає, як вони ростуть, розвиваються, їхні хвороби та будь-які проблеми зі здоров’ям, з якими вони можуть зіткнутися.
Її основна мета – піклуватися про життя і здоров’я новонароджених з моменту їх народження і до досягнення ними 28-денного віку. Цей період вважається вирішальним для виживання дитини та її подальшого розвитку.
Терміни "неонатологія" і "неонатолог" у 1960 році були введені американським педіатром Олександром Шаффером в його посібнику "Хвороби новонароджених".
У 1965 році в американському місті Нью-Хейвен відбулося відкриття першого відділення інтенсивної терапії новонароджених.
Ще п’ятого квітня можна відзначити День дитячої йоги та Міжнародний день совісті.
За церковним календарем сьогодні День пам’яті мученика Феодула , який жив у Фессалоніках під час посилення гонінь на християн.
За переказом, якось Феодул побачив сон, що якійсь чоловік в білому одязі вкладає йому щось у долоню. Коли Феодул прокинувся, то побачив, що у нього в руках перстень із зображенням Ісуса Христа. Феодул сприйняв це як знак, що йому доведеться постраждати за християнську віру.
Якось язичники спіймали Феодула, довго катували, а потім кинули у море.
Іменини п’ятого квітня святкують Федір, Марко, Платон, Семен, Олексій.