Міжнародний експерт: Росія слабшає і буде ставати агресивнішою
Київ • УНН
КИЇВ. 24 жовтня. УНН. Україна і Румунія останні роки вдається більш ефективно знаходити спільну мову і вибудовувати відносини попри проблеми, які виникають: гострі питання нацменшин, подвійного громадянства, мови навчання - все це перенесено на рівень робочих груп, де і виробляються рекомендації. При цьому у румунському експертному середовищі також відзначають позитивну динаміку, але і про абсолютну довіру говорити поки теж рано. В інтерв'ю УНН експерт в сфері міжнародних відносин Юліан Кіфу (Iulian Chifu) пояснює, чому між сусідніми країнами немає стратегічного партнерства, і як цього досягти.
- Між Румунією та Україною все активніше розвивається співробітництво, які, на Ваш погляд, акценти, найбільше потребують уваги сторін?
- Румунія повністю підтримала цілісність і незалежність території і суверенітет (України - ред.), і, до речі, так відбувається весь час. До того ж, підтримуючи Україну, на війні на Сході гинули і представники румунської меншини, які боролися в перших рядах. Багато людей мертві, у порівнянні, скажімо, з іншими меншинами, які намагалися втекти під час війни, щоб уникнути участі у захисті вашої країни. Я вважаю, це - ключовий момент.
Але у наші дні є і деякі розбіжності, які виникають через обговорення нових законів - закон про освіту, закон про українську мову, дебати щодо громадянства. У тому числі і автокефалія української церкви - ми підтримуємо це. Але, з іншого боку, можуть бути побічні ефекти і деякі проблеми, особливо у меншин в Україні. Чи зможуть вони використати румунську мову в церковних службах - все це веде до двозначної ситуації, якщо хочете. Особливо, для румунської нацменшини.
Ми дивимося, як розвиваються переговори з цього напрямку. І якщо цей градус може бути знижений, і буде гарантія, що румунська меншина в Україні буде почута, я підозрюю, що відносини можуть перейти на більш глибокий рівень. Можуть бути стратегічні (відносини - ред.), у галузі оборони, наприклад, а не тільки там, де у нас є сьогодні.
- Тобто, сьогоднішню співпрацю можна оцінити, скоріше, як ситуаційну, але з перспективою стратегічного партнерства у майбутньому, вірно?
- Ні. Стратегічне означає, що ви дивитеся на деякі стратегічні напрямки. Ми сусіди, але у нас поки такого партнерства немає. Стратегічне партнерство означає наявність усіх рівнів - безпеки, оборони, другого рівня - в економіці, енергетиці і третього шару - що є людським виміром, партнерство між університетами і так далі. У нас цього немає, і ми не досягли стратегічного партнерства. Це питання, перш за все, зміцнення довіри, уникнення суперечностей, який між нами є.
Є проблеми, які необхідно вирішити і увійти у процес вирішення з повною відкритістю, щоб перейти до стратегічних відносин. Це означає, що насправді більше взаємодії, і я впевнений, що нам це потрібно, і я особисто буду підтримувати цю еволюцію.
- Які очікування у вас від виборів в Молдові, а потім в Україні?
- Що стосується Молдови, то там, в першу чергу, ми дивимося на свою національну оборонну стратегію, де сказано, що ми підтримуємо демократичний і проєвропейський курс розвитку Республіки Молдова. Наші очікування - мати проєвропейський парламент у Кишиневі, який зможе йти вперед, можливо, з більшою силою і швидкістю у напрямку реформ.
Що стосується України, я вважаю, що, передусім, ми чекаємо стабільності, і нам не хотілося б дестабілізації через вибори, які можуть бути організовані Росією. Звичайно ж ми підтримуємо ваш рух до ЄС і в НАТО, а й більшої уваги до наших спільних проблем, які існують. Ми сусіди, нам потрібно розвивати відносини. Ми знаходимося поруч, подобається нам це чи ні.
- Нещодавно посол Росії у Румунії Валерій Кузьмін звинуватив Бухарест у дестабілізації регіону. Як Ви оцінюєте риторику Росії проти Румунії, ще й у рік 140-річчя встановлення дипломатичних відносин?
- Відносини між Румунією та Російською Федерацією перебувають на дуже низькому рівні. У нас практично немає ні економічних відносин, ні комерційних, ні взаємодії на рівні ресурсів, і у нас не дуже хороші відносини на політичному рівні - це ефект життя. Більш того, подібні заяви, звинувачення часто лунають із боку всіх російських чиновників. Що я можу...?
Насправді, я впевнений: не публічно, а на дипломатичному рівні, пан Кузьмін уже був попереджений через це. Так завжди відбувається. Це не вписується у дипломатичну місію, і пан Кузьмін, до речі, уже не вперше робить дивні заяви у Румунії, які завжди можна пов'язати з інформаційною війною. Оскільки це суверенна позиція країни (РФ - ред.) від російського чиновника, ми відкидаємо їх по суті.
Усі ці заяви фальшиві, це все fake news і якісь катастрофи. Румунія - це бренд безпеки, і росіяни будуть нас у цьому (дестабілізації - ред.) звинувачувати? Росія, яка сприяє реваншизму проти своїх сусідів, порушує всі міжнародні правила і зобов'язання, у тому числі на пострадянському просторі, включаючи СНД, включаючи всі! Ніколи не може відкривати рот і говорити про це! Це просто велика купа металу і технологій, яка здатна лише завдати удар. Я не буду входити в цю дискусію, тому що це того не варто.
Ми вже знаємо Росію - це чемпіон з fake, це чемпіон інсинуацій і теорій змови. А пан Кузьмін був послом в Республіці Молдова, він там робив те ж саме. І, будучи призначеним у Бухарест, це був сигнал, що Росія не хоче хороших відносин, а хоче продовжувати вести інформаційну війну і хоче підробних новин на перших сторінках.
- Росія дуже сильна у Молдові і, до певної міри, це зберігається і в Україні. Чи має РФ будь-які шанси тут, у Румунії, на більш сильні позиції?
- Це різні речі. Я навіть не згоден у тому, що Росія сильна у Республіці Молдова. Ні. З точки зору впливу - так. Але з точки зору потенціалу, політики, зміни політики - ну, вона буде сильніше, якщо там буде проросійський президент (Ігор) Додон і соціалісти переможуть на наступних виборах (лютий 2018 - ред.). У цей момент буде більше (впливу - ред.), ніж зараз.
Що стосується Румунії... Я так не думаю. У них обмежені можливості у громадському просторі, і все. У принципі, та ж інформаційна війна - ця проблема може бути вирішена тут. Тому що Румунія є країною НАТО і тому що Румунія є старим сусідом Росії. Ми знаємо їх протягом століть, і ми знаємо, що слабка Росія - агресивна Росія, і оскільки Росія стає слабкішою і слабкішою, вона буде більш агресивною у майбутньому.
- Ми всі знаємо зараз про активність російських шпигунів у країнах НАТО, і не лише у Великій Британії, але і в країнах Балтії і так далі. Що Ви можете сказати про шанси російської розвідки в Румунії?
- Якщо ми знаємо про такі випадки, це означає, що розвідка НАТО втрутилася і заарештувала шпигунів і виставила їх. Справа не в цьому, йдеться не про активність розвідки. Справа у тому, щоб викрити - це внутрішні механізми Альянсу, і Румунія як член Альянсу дуже добре підходить для боротьби проти цього типу (загрози - ред.).
Росія намагається. Вона намагається весь час, вона може вкладати у це більше грошей і ресурсів, але це не означає, що врешті цього не станеться. Питання у тому, де ці дії можуть статися? І про це ніхто не знає. Існування шпигунів, перехоплення шпигунів, арешт шпигунів все ж означає, що система працює.
- Але як щодо Вашого експертного прогнозу, якщо ця діяльність буде більш вірогідною?
- Дозвольте мені не планувати напад Росії на мою країну. Ну, якщо ми хочемо подивитися на це - подивіться уважніше на те, що відбувається в Україні. І ми уважно дивимося. Погляньте на політичні вбивства, що відбуваються всередині України, в центрі Києва, проти осіб, які виїхали з Росії, або проти журналістів, які були проти Росії. Подивіться на вибухи військових складів. Це дуже непокоїть нас. Тому що це високі ризики і можливості.
Якщо ви подивитеся на Румунію, рівень здатності Росії пересуватися і робити будь-які дії для досягнення своїх цілей дуже низький. Так що ймовірність дуже низька. Але, це не означає, що її зовсім немає, і це не означає, що будь-які ризики можуть бути вичерпані. Існує висока здатність держави реагувати, запобігати або перехоплювати будь-який тип такої агресії, у тому числі за останній час, у тому числі на кордонах.
- Повертаючись до військових питань, після окупації Крим став просто величезною військовою базою. Наприклад, між Кримом і румунською Констанцою трохи більше тисячі кілометрів. Чи готова Румунія до нової ролі у зв'язку з викликами в Чорноморському регіоні?
- Ще раз, якщо ви хочете взяти роль, це означає, що інші приймають вашу роль. Що ми робимо - ми робимо для себе, на цей момент ми прагнемо поліпшити наші можливості, нашу підготовку або здатність боротися за нашу країну і захищати нашу країну. Якщо в якийсь момент є регіональна роль, яку хтось хотів би, звичайно ж, впевнений, що разом з сусідніми державами ми готові до дій, якщо хтось захоче нас прийняти. Якщо Україна хоче нас (з більш активною позицією - ред.), ще раз, - ми зможемо це зробити.
- Як румунське суспільство оцінює ситуацію в Україні? Чи можливо, що роль Росії недооцінюють?
- Я так не думаю, на інтелектуальному рівні це неможливо. У громадському просторі, у тому числі в засобах масової інформації, можуть бути відмінності. Якщо ви подивитеся на Румунію, тут люди, можна сказати, найкраще розуміють цю ситуацію, тому що ми сусіди з Україною, і ми дуже добре знаємо Росію. Утім, я не бачив інших думок зараз, крім тих впливів, які приходять за директивою. Ви знаєте - це Спутник, це Російські культурні центри та інші. Якщо з'являється якась така "думка", це означає, що хтось про це подбав. І ми знаємо, що це за центри, хто там сидить у цих центрах.
- Пропаганда?
- Робота! Деякі хлопці просто заробляють гроші. Але, ще раз, усі знають, чим вони займаються.
- Нещодавно було підписано угоду з Румунією про військові перевезення, які це відкриває перспективи?
- На сьогоднішній день - ніякі. Це просто відкриває можливість поставляти зброю в Україну, для підтримки, коли це необхідно. Але, поки що це віртуальна можливість. Поки що ми повинні робити до цього кроки - до стратегічної співпраці.
Міжнародний експерт: Росія слабшає і буде ставати агресивнішою
Павелко підтримав травмованого Ярмоленка
Виведення коштів з “Украероруху”: рік слідства НАБУ і жодної підозри
Україна повинна продовжити перехідний період щодо закону про освіту – Клімкін
САП проситиме зняття недоторканності з нардепа Березкіна
Названі прізвища осіб, причетних до розкрадання 20 млн доларів "Ощадбанку"
На Київщині затримали кілька десятків голодних нелегалів із В'єтнаму
Суд зупинив провадження за позовом Аксьонова до Порошенка
Аналітики назвали фінансові результати "Кернел" нижчими, ніж очікувалось
На Київщині під колесами іномарки загинув пенсіонер
Популярні
Благодатний вогонь: чудо чи містифікація? Та де дивитися трансляцію сходження вогню
В Індонезії орангутан навчився самостійно лікувати поранення, використовучи цілющі рослини
Вікенд у сімейному колі: топ фільмів для великодніх вихідних
Зеленський на Хмельниччині представив нового голову ОВА
В Україні над питанням конфіскації заморожених активів рф працюватиме окрема підгрупа: уряд ухвалив рішення
Що подивитись: огляд прем’єр серіалів у травні
Публікації
Благодатний вогонь: чудо чи містифікація? Та де дивитися трансляцію сходження вогню
"Справа міністра": Верховний Суд вирішив спір за землі, які за версією НАБУ воїни АТО "віджали" в аграрної академії
Мільйонний подарунок приховати не вдалося: як дружина "здала" статки свого чоловіка-депутата
Земельний банк НААН виявився порожнім перед приватизацією: виною стала халатність "аграрних науковців"
"Клубом білого бізнесу" Гетманцев хоче нівелювати тиск підприємців щодо перезавантаження податкової - експерт
Міжнародний експерт: Росія слабшає і буде ставати агресивнішою
Україна і Румунія останні роки вдається більш ефективно знаходити спільну мову і вибудовувати відносини попри проблеми, які виникають: гострі питання нацменшин, подвійного громадянства, мови навчання - все це перенесено на рівень робочих груп, де і виробляються рекомендації. При цьому у румунському експертному середовищі також відзначають позитивну динаміку, але і про абсолютну довіру говорити поки теж рано. В інтерв'ю УНН експерт в сфері міжнародних відносин Юліан Кіфу (Iulian Chifu) пояснює, чому між сусідніми країнами немає стратегічного партнерства, і як цього досягти.
Павелко підтримав травмованого Ярмоленка
Президент Федерації футболу України Андрій Павелко привітав лідера національної збірної України Андрія Ярмоленка з днем народження та висловив слова підтримки у зв'язку з отриманою травмою в останньому матчі АПЛ, передає УНН з посиланням на допис президента ФФУ у Facebook.
Виведення коштів з “Украероруху”: рік слідства НАБУ і жодної підозри
Детективами НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом службової недбалості з боку службових осіб ДП “Украерорух” при розміщенні коштів підприємства у ПАТ “Платинум Банк”. Про це у відповідь на запит УНН повідомили в НАБУ.
Україна повинна продовжити перехідний період щодо закону про освіту – Клімкін
Україна повинна продовжити перехідний період щодо закону про освіту, оскільки не встигає провести удосконалення підручників та методології викладання. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita, передає УНН.
САП проситиме зняття недоторканності з нардепа Березкіна
Спеціалізована антикорупційна прокуратура через Генеральну прокуратуру проситиме парламентарів надати згоду на зняття депутатської недоторканності для притягнення до кримінальної відповідальності та взяття під варту народного депутата Станіслава Березкіна за підозрою у розкраданні 20 млн дол. "Ощадбанку". Про це у Facebook написав керівник САП Назар Холодницький, передає УНН.
Названі прізвища осіб, причетних до розкрадання 20 млн доларів "Ощадбанку"
До розкрадання 20 млн доларів "Ощадбанку" міг бути причетний народний депутат України Станіслав Березкін, його син та група посадовців комерційних установ. Про це йдеться у повідомленні прес-служби "Ощадбанку", передає УНН.
На Київщині затримали кілька десятків голодних нелегалів із В'єтнаму
У Васильківському районі Київської області поліція затримала 28 нелегалів із В'єтнаму. Про це повідомляє у Відділі комунікації ГУНП у Київській області, передає УНН.
Суд зупинив провадження за позовом Аксьонова до Порошенка
Верховний суд зупинив розгляд провадження самопроголошеного голови "уряду" окупованого АР Крим Сергія Аксьонова до Президента України Петра Порошенка щодо введення проти нього санкцій. Про це УНН повідомили у прес-службі суду.
Аналітики назвали фінансові результати "Кернел" нижчими, ніж очікувалось
У 2018 фінансовому році (ФР, липень 2017 - червень 2018) показник EBITDA компанії "Кернел" виявився нижче очікуваного діапазону в 260-270 млн дол. Такий прогноз зробив аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Передерей, передає УНН.
На Київщині під колесами іномарки загинув пенсіонер
У Київській області загинув через нехтування правилами переходу 63-річний пішохід. Про це повідомив відділ комунікації поліції Київської області, передає УНН.