Під кулями та сонцем: як українські сади змінюються попри війну
Київ • УНН
В Україні, попри війну, з'являються нішеві культури, як альпійська суниця. Кліматичні зміни впливають на вирощування та розширюють географію культур.
Попри війну в Україні почало з'являтися більше нішевих культур, які раніше неможливо було уявити в українських садах. Наприклад альпійська суниця, фундук та актинідія. Велику роль у цьому відіграла зміна клімату. Підприємці переробляють та експортують свою продукцію, відкриваючи все більше ринків збиту. Як живе ринок садівництва в Україні в умовах війни, розповів УНН голова громадської спілки "Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України" Володимир Печко.
Які культури, були притаманні для певних регіонів до війни, а зараз "переїхали"
Печко пояснив, що переїзд великих підприємств, які займаються стратегічним вирощуванням певних культур в Україні, справа доволі енерго- та фінансово затратна. Тож глобально такої тенденції в Україні не спостерігається. Є поодинокі випадки.
"Якщо говорити про стратегічне вирощування, тобто про багаторічні культури, то ти просто так, не переїдеш. Підприємець має знайти ділянку, яка буде достатньою, купити її, тобто інвестувати. А це теж – ризики", - зазначив він.
"Наскільки мені відомо, "Сади Донбасу" постраждали від війни й вони переїхали. Почали вирощувати шипшину в Дніпровській області", - додав Печко.
Також Володимир Сергійович зазначив, що не всі "переїзди" пов'язані із війною. Деякі з них зумовлені кліматичними особливостями або розширенням географії для тих, чи інших культур. Так, наприклад, черешню та ожину почали вирощувати на Вінниччині, а виноград і геть – по всій Україні.
Черешня, ожина та виноград почали висаджуватися в різних регіонах. Географія вирощування почала зміщуватися в північно-західні регіони. У Вінниці закладають черешневі садки та ожини. Виноробство почало розвиватися практично в усіх регіонах. Хоча це раніше було більш притаманне для півдня, тому що там немає ранніх заморозків, але наразі клімат змінюється
Нішеві культури, які з'являються в Україні
Нішеві культури — це ті, які мають попит на ринку, однак обсяг їхнього виробництва незначний. За словами Печко, нішевих культур, які вирощують підприємці для збуту, не так багато, але вони є. І ця галузь знаходиться в процесі розвитку, адже для того, аби зайнятися вирощуванням у промислових масштабах, потрібен час на тестування ризиків та рентабельності такого бізнесу.
Це, наприклад, альпійська суниця, маленька суниця. Її вирощування нещодавно почалось, саме у якості бізнесу. Але її ще небагато, близько 15-20 га по Україні, якщо говорити про промисловий збір, не про дикорослу ягоду
Також, за його словами, можна відокремити обліпиху, яку раніше не вирощували у промислових масштабах та мигдаль.
"Обліпиха диверсифікується, роблять з неї чаї, різні джеми й соки і так далі. Мигдаль на півдні Одещини також почали вирощувати. Знаю підприємства, які мають по 80-90 га мигдалю, але не скажу про їхні успіхи та рентабельність. Для мене це культура така, скажімо, авантюрна, ризикована", - зазначає Володимир Сергійович.
Печко зазначає, що окрім вирощування безпосередньо у садах, в Україні активно розвивають вирощування ягід у теплицях, аби отримати максимально високий прибуток.
Якщо говорити про період війни, то в Україні зараз саме активно почали розвиватися ті самі парники, теплиці, в яких вирощують і ягоди також. Для того, щоб отримати ранню ягоду і максимально по завищеній ціні її продати
Також за його словами, в Україні наразі активно розвивають вирощування фундука і такі підприємства створюють диверсифікацію.
Вплив змін клімату
Печко зазначив, що зміна клімату безумовно впливає на складнощі, з якими стикаються підприємці, що вирощують ті, чи інші культури в Україні. Зокрема "глобальне потепління" відчутно відображається на вартості вирощування садових культур. Хоча і надає можливість вирощувати деякі культури у тих регіонах, які раніше були для них не притаманні.
Не дивлячись на те, що ми в деяких регіонах можемо вирощувати якісь нові культури. Тенденція з глобальним потеплінням все ж таки, я вважаю, негативна. Дуже багато культур вирощується на півдні й проблема зі зрошенням не вирішена
"Якщо ти сьогодні навіть під виноград, який як то кажуть, має бути вистражданий, не даси вологи вчасно, він просто висохне і його там не буде. Не кажучи, вже за зернові культури", - додає він.
Ще однією проблемою, пов'язаною зі зміною клімату, стало поширення нових хвороб, шкідників та рослин, які у садівництві заведено вважати бур'янами. Наприклад, ваточник сирійський, який походить з північної Америки. Це дуже злісний бур'ян, який не піддається ані хімічному, ані механічному знищенню, завдяки чому швидко розмножується, що становить серйозну загрозу українським полям.
"Він дуже швидко розмножується. Там, де була одна рослина, стало вже 10, а на наступний рік його й геть дуже важко вивести, практично неможливо. Треба все вирізати з корінням", - каже Володимир.
Також Печко відзначив, що попри те, що зими в Україні стали м'якіші, з'явились проблеми із пізніми заморозками, у квітні та в травні, які здатні вбити деякі дуже чутливі до температури види культур.
Проте, за словами Печко, є і позитивні наслідки зміни клімату, як то відсутність необхідності вкривати рослини на зиму чи вирощування екзотичних культур.
"Дуже багато підприємств, які кажуть: от в Київській області раніше вони укривали виноград, бо боялись, що вимерзне, а зараз вони кажуть: "А я вже не укриваю". А укриття - це додаткові витрати й так далі", зазначив експерт.
Щодо того, як зміна клімату вплинула на можливість вирощувані екзотичних рослин в Україні, Печко відповів, що бізнес не завжди може швидко підлаштуватись під нові погодні умови. "Потрібно дослідити, чи ми можемо закладати, чи ми можемо саджати такі-то, такі-то культури. А просто вкласти гроші у такі експерименти – досить ризиковано", - вказав він.
Проте є підприємці, які почали вирощувати в Україні фрукт, схожий на ківі – актинідію. "У нас в Україні росте актинідія, це маленьке ківі. І до речі в Одеській області є підприємство, в якого близько 20 га цього фрукту, і у 2019 році це була найбільша в Європі плантація актинідії. Вони її експортують. Дуже смачна", - зазначив Володимир.
Диверсифікація виробництва
Печко зазначає, що українські підприємства навчилися гарно експортувати свою продукцію, тож наразі вони зацікавлені у тому, аби подовжити термін її зберігання, завдяки чому розширити ринки збуту. "Ми вимушені робити диверсифікацію і шукати нові ринки збуту. І виступати не тільки зі свіжою продукцією, а й з переробленою. Тому в Україні наразі така тенденція", - каже Печко.
За його словами, у 2020 та 2021 році держава максимально підтримувала переробку. Тоді почала з'являтися велика кількість нових для України продуктів. Зокрема соки прямого відживу та сублімаційні сушки, наприклад, яблучні чипси.
"Деякі підприємства не встигали виробляти свою продукцію. Вони її висушать і вона вже розлетілася по дистриб'юторах, і її одразу розбирають. Ми не очікували такого попиту на цей новий вид продукції, але з'явився такий тренд", - каже Володимир.
