Політичний прогноз на 2021 рік: послаблення державних інститутів та зближення Зеленського з Порошенком

“У 2021 році політичне життя визначатимуть три головних чинники: розвал державних інституцій (часто влада не розуміє не просто значення інституцій, але і їхнього функціоналу), посилення олігархічних впливів певних груп за практично повної відсутності арбітражу (у нас немає інституцій чи фігур, які б забезпечили правила гри) та посилення протистояння регіонів та центру”, — йдеться в прогнозі.

Інститут дав прогноз, в якому враховано різні варіанти розвитку подій. Аналітики проаналізували вихідні дані, та дійшли висновку, що існуючі олігархічні групи наразі готові бути партнерами влади. Питання лише у конфігурації нової владної системи і розділі сфер впливу. У прогнозі вказується на малу ймовірність досягнення консолідації різних акторів, яка може призвести до зміщення влади. Водночас, “з огляду на розкол у суспільстві, потенційні конфлікти у відносинах з регіонами, збереження „умовного Зеленського“, який перейматиме на себе токсичність і негатив на цьому етапі, вигідне всім олігархічним групам”. Водночас вказується, що слабкість позиції влади та тактичні союзи з представниками старої еліти, можуть призвести до появи у владі “своїх”.

“Далі, на рубежі 2021-2022 років, залежно від активності внутрішніх і зовнішніх акторів (зовнішня підтримка, можлива світова економічна криза), механіки формування владних еліт (нові, оновлені, компроміс зі старими елітами, реванш старих еліт) країна або покращує позиції, рухаючись у напрямі стабільного сценарію (але не виходячи на нього в перспективі найближчих 2-3 роки), або провалюється в неконтрольовану дестабілізацію.

Таким чином, користуючись термінологією міжнародних кредитних агентств, ситуацію можна назвати умовно стабільною з негативним прогнозом”, — підсумовуються аналітики.

Приділено в прогнозі увагу і регіональними елітам. Відзначається неоднорідність цієї групи.

“Програш загальнонаціонального порядку на осінніх виборах, слабкість центральної влади і перерозподіл податкових надходжень створюють передумови для загострення конфлікту в центральних регіонах.

Однак, враховуючи роз’єднаність регіональних еліт, на даному етапі їхня скоординована політика щодо захисту своїх інтересів малоймовірна. Водночас конфлікти на рівні окремого міста/області, коли місцеве самоврядування саботує або відкрито виступає проти рішень офіційного Києва, будуть звичним явищем”, — вважають аналітики.

Щодо влади, то “для оточення Зеленського важливо зберегти своє становище хоча б в рамках сценарію “керована дестабілізація”. Зауважується, що вихід на рівень легітимності серед мас 2019 року неможливий.

“Але є завдання зупинити падіння легітимності серед еліт і створити систему взаємодії з регіонами, щоб запобігти обвалу легітимності на місцевому рівні”, — вважають в аналітичному центрі.

Спираючись на ці вихідні дані, експерти прогнозують, що в 2021 році Україна залишається в стані “керованої дестабілізації”. Стабілізації становища не відбудеться. Крім того, вони говорять про подальше ослаблення державних інститутів, яке може проявлятися у вигляді прискореного поглиблення кризи вже у першій половині 2022 року.

“Водночас різких потрясінь очікувати не варто. Відбуватиметься переконфігурація влади з поступовим посиленням окремих олігархічних груп.

Станом на сьогодні „партнерами влади“ можна називати Ахметова й Пінчука. Цього могло б бути достатньо, якби не криза відносин із місцевим самоврядуванням, яка лише посилиться в 2021 році.

Необхідний „третій партнер“. Найімовірнішим може бути зближення Зеленського з Медведчуком, Порошенком або декількома регіональними кланами”, — вважають аналітики. І такий партнер дасть змогу Зеленському не повертатися весь час до Коломойського. Хоча партнерство зі згаданими впливовими персонами має певні ризики для Президента, як то, зокрема, можлива втрата частини електорату.

“Виходячи з базового сценарію, передбачається збереження відносин із Ахметовим, ставка на Пінчука як можливого посередника в діалозі із США і серія тактичних союзів, де партнерами почергово виступатимуть як Коломойський, Медведчук, так і Порошенко. У цю ж групу можна включити низку нових (оформлених) політичних проєктів на кшталт „ЗА МАЙБУТНЄ“, „Пропозиція“ тощо”, — припускають аналітики, прогнозуючи, що такий підхід дещо стабілізує ситуацію в країні і асть можливість ухвалювати рішення у парламенті.

З іншого боку, це призведе до посилення зв’язку депутатських груп (і окремих депутатів) з національними олігархічними кланами.

Крім того, на думку експертів, збільшується ймовірність кадрових перестановок в уряді, Офісі Президента і силових структурах, поява “своїх”, від олігархічних груп. А от повна відставка уряду може відбутися лише в разі оформлення довгострокового партнерства Зеленського з обраною групою олігархів (або за форс-мажорних обставин).

Правда, тоді ймовірність дострокових парламенських виборів невелика. А з огляду на те, що підготовка до виборів займає в середньому від 6 місяців, то перспективи перевиборів до парламенту хоч і залишаються актуальними, але у 2022 році. Імовірність такого розвитку подій можна оцінити в 35-40%.

“Найбільш вірогідним сценарієм є формат підтримки відносин із Ахметовим, посилення позицій Пінчука і тактичними союзами з іншими групами. У такому форматі ймовірність кадрових перестановок не нижча. Вони просто відбуваються інакше − з послідовним усуненням одиноких фігур (або ж відбудеться консенсусна відставка уряду для емоційного розвантаження за заспокоєння суспільства). Імовірність такого сценарію − 55-60%.

Ще близько 5% ймовірності можна виділити на повний обвал системи в результаті непередбачених факторів з таким масштабом як пандемія коронавірусу”, — резюмують аналітики.

Ситуація залишається у форматі “керованої дестабілізації”. Зазначені дії дозволяють стабілізувати становище як влади, так і олігархічних груп.