Трофімцева розповіла, про що Україна домовилася з Китаєм

Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

“Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрямки українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі”, — прокоментувала заступник міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР становить понад 1 млрд доларів.

“Рада відмітити, що за результатами 2017 року наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю”, — наголосила О.Трофімцева.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, цей візит китайської делегації до України та зустріч із В.Гройсманом не в останню чергу пов’язані з кредитом ДПЗКУ. Мова йде про кредит обсягом 1,5 млрд доларів, який Державна продовольчо-зернова корпорація України отримала від Китаю в 2012 році. За інформацією “Економічних вістей”, сьогодні китайська сторона стурбована тим, що Україна і зовсім намагається піти від необхідності обслуговувати і погашати багатомільярдний кредит, оскільки підприємства ДПЗКУ виводять з під контролю корпорації.

“У вересні Кабмін призначив нового виконуючого обов’язки керівника ДПЗКУ. Ним став Дмитро Гавриш, який не має ніякого відношення до підприємства раніше, однак має реноме успішного ліквідатора різних суб’єктів господарської діяльності.

З його приходом, ДПЗКУ почала дуже активно витрачати наявні на рахунках кошти на „модернізацію підконтрольних борошномельних підприємств“ в різних регіонах країни. Всі ці платежі, згідно з умовами кредиту, доступні для ознайомлення китайській стороні. Однак налякало кредитора не це, а той факт, що великі суми державних коштів Гавриш почав витрачати на заводи, які зараз активно виводяться з-під контролю ДПЗКУ з метою подальшої приватизації. Відбувається це шляхом судової суперечки між корпорацією і ДАК „Хліб України“, в яких ДПЗКУ свідомо програє. Китайська сторона при цьому прекрасно розуміє, що якщо вивести з-під контролю зернової корпорації основні виробничі потужності, то кредит ССЕС віддавати вже буде нікому”, — наголошується в статті.