Цінності на смітнику: світ у мінусі на 91 млрд доларів через e-waste

Щороку планета генерує мільйони тонн електронних відходів, із яких переробляється лише п’ята частина. Решта – залишається на смітниках із цінними металами на мільярди доларів. За прогнозами, вже у 2030 році обсяг e-waste сягне 82 млн тонн. Україна – не виняток: попри політичну волю до реформ і активність екосвідомого бізнесу, рівень переробки тут залишається вкрай низьким. Ситуацію ускладнює "сірий" ринок, що блокує прозору систему утилізації й поглиблює екологічну кризу, пише УНН.

Світ тоне в електровідходах: щорічно − плюс 2,6 млн тонн та мінус 91 млрд доларів

Чи задумувались ви, куди зникають ваші старі прилади та гаджети після завершення експлуатації? За даними The Global E-waste Monitor 2024, станом на 2022 рік у світі було згенеровано рекордні 62 мільйони тонн електронних відходів − у середньому 7,8 кг на людину. Це на 82% більше, ніж у 2010 році. З огляду на щорічне зростання на 2,6 млн тонн, фахівці прогнозують, що у 2024 році обсяг e-waste перевищив 67 млн тонн, а до 2030 сягне 82 мільйонів.

У 2022 році лише 22,3% електровідходів було перероблено − це 14 мільйонів тонн із 62. Водночас у загальному обсязі e-waste містилося: 31 млн тонн металів, 17 млн тонн пластику та 14 млн тонн інших матеріалів. Сукупна вартість утилізованих матеріалів могла б сягнути 91 мільярда доларів, з яких 19 млрд − це мідь, 16 млрд − залізо, 15 млрд − золото. Проте більшість цих ресурсів втрачено, адже вони не були зібрані або перероблені належним чином.

"Звіт The Global E-waste Monitor показує, що ми щороку втрачаємо 91 мільярд доларів США у вигляді цінних металів через недостатню переробку електронних відходів. Ми маємо скористатися економічними та екологічними перевагами належного управління електронними відходами, інакше цифрові амбіції майбутніх поколінь опиняться під серйозною загрозою", − заявила керівниця підрозділу з питань довкілля та телекомунікацій у надзвичайних ситуаціях Бюро розвитку електрозв’язку МСЕ (ITU) Ванесса Ґрей.

Україна на роздоріжжі: e-waste як виклик і шанс

За оцінками Міністерства захисту довкілля України, щороку в Україні утворюється 300–350 тисяч тонн електронних відходів, однак рівень їх переробки залишається вкрай низьким.

Актуальної статистики наша держава не узагальнює, але дані науковців від 2019 року свідчать про середній рівень збору e-waste у країнах СНД (включно з Україною) на рівні лише ≈ 3,2%. Для порівняння: у Європі цей показник − 42,8%, в Азії − значно нижчий, попри те, що там генерується близько 50% світових електровідходів, в Африці — менше 1%.

Система управління електронними відходами в Україні має потенціал, але стикається з численними викликами. Сильними сторонами експерти називають політичну волю до реформ, наявність екологічно свідомого та відповідального бізнесу та громадських ініціатив, а також стратегічні документи й плани. Україна має вигідне розташування, зацікавлені сторони й певну інфраструктурну базу. Водночас система страждає від відсутності повноцінного законодавства, недієвого контролю, відсутності механізмів розширеної відповідальності виробників, низької інформованості населення, слабкої інфраструктури та "сірого" ринку. Попри це, зростаючий світовий попит на переробку e-waste, потенційна інвестиційна привабливість та можливість створення нових робочих місць відкривають шанси для розвитку.

"Сірий" ринок: перешкода для реформ і загроза довкіллю

Окремий виклик для України − "сірий" ринок електроніки. Поширення нелегально ввезених або неконтрольовано реалізованих електронних пристроїв призводить до серйозних системних проблем. Така техніка, як правило, не має офіційної гарантії, не включена до національних систем обліку й не супроводжується зобов’язаннями щодо утилізації після завершення терміну експлуатації.

У результаті значна частка вживаної техніки потрапляє на стихійні звалища або демонтується в небезпечних умовах, що шкодить довкіллю та здоров’ю людей. Крім того, "сіра" електроніка знижує економічну доцільність впровадження офіційних систем переробки, адже її обсяги складно врахувати при плануванні інфраструктури збору та утилізації.

Експерти також підкреслюють, що належна утилізація та переробка електронних відходів допомагає зменшити ризики, пов'язані з "сірим" ринком, включаючи продаж підробок та несанкціоноване повторне використання.

Належне поводження з відходами та їх переробка можуть знизити ризик продажу на "сірому" ринку, появи підробок і несанкціонованого повторного використання 

Нагадаємо 

Проблема "сірого" ринку техніки в Україні актуальна давно. Такі мережі як "Ябко", Yabluka та Stylus, а також низка інших менших гравців регулярно привертають увагу правоохоронців та контролюючих органів. Загалом же практика торгівлі контрафактною технікою триває не один десяток років. 

Останніми роками негативні тенденції лише поглибилася. За деякими даними, лише гаджетів Apple в Україну щоденно контрабандою ввозиться більше 5 тисяч.

Далі більшість цієї техніки реалізується у торгових точках без дотримання правил касових розрахунків та без сплати відповідних податків. 

Так, у жовтні 2024 року Комітет Верховної Ради з питань фінансової та податкової політики обговорив шляхи детінізації ринку електроніки. На засіданні були присутні представники ТМ "Ябко" – Микола Кахнич і Віталій Турковець. Вони заявили про необхідність "дорожньої карти" для дотримання правил та скаржилися на відсутність співпраці з офіційним дистриб’ютором Apple в Україні – ТОВ ПІІ "АСБІС-Україна". При цьому фактично визнали, що працювали з порушеннями – зокрема, продавали нелегально ввезену техніку та ухилялися від сплати податків.

Наприкінці березня 2025 року Державна податкова служба України повідомила про викриття схем ухилення від сплати ПДВ на понад 286 млн грн у мережах "Ябко" та Yabluka. Як зазначив очільник ДПС Руслан Кравченко, зокрема було виявлено використання схеми "дроблення бізнесу".

Юристи пояснюють, що подібні компанії часто оформлюють працівників як ФОПів, аби уникнути сплати соціальних внесків та податків. Формально це подається як співпраця з незалежними підрядниками, однак фактично працівники виконують штатні функції. Про зловживання можуть свідчити такі ознаки, як регулярні фіксовані виплати, однотипні беззмістовні договори, відсутність документального підтвердження "консультаційних послуг", а також випадки, коли одна й та сама особа є одночасно ФОПом і найманим працівником тієї ж компанії.

Ці приклади ілюструють масштаб проблеми: поки ринок насичений несертифікованою технікою без гарантій, контролю та обов’язків із її утилізації, створення прозорої системи управління електронними відходами залишається під загрозою.