У Росії "психонули" через статтю про українську мову: МЗС закликає їх займатися своїми справами

Реакція України

Так, спікер української дипломатії Олег Ніколенко у себе в Twitter порадив МЗС Росії "рятувати чукотську мову" у відповідь на витяги з гнівного листа глави прес-служби посольства Росії у Франції Сергія Паринова на адресу редакції Le Monde.

Що пишуть російські "дипломати"

Парінов у своєму листі від 4 березня наполягає, що твердження про те що після початку війни з РФ на сході України, Київ зрозумів необхідність термінового зміцнення мовної політики - це "брехня", і що нібито події 2014 року "були не причиною, а наслідком "політики українізації", розпочатої київськими націоналістами".

Також російський дипломат, відповідаючи на висловлювання автора статті про те, що заради національної безпеки, в умовах російської загрози, Україні буде доречно "заборонити" (зі слів Паринова - в законі про заборону не йдеться) використання російської мови - порівнює це з "німецькими законами, що прирікали євреїв на винищення".

На наведену у статті свіжу статистику про те, що населення України у більшості своїй позитивно прийняло новий мовний закон, і лише 34% оцінюють його негативно, росіянин апелює даними за 2008 рік.

Про що стаття Le Monde

Автор статті стверджує, у першу чергу, про те, що "в Україні говорити українською непросто" - так, навіть сьогодні, через 30 років незалежності, російська мова домінує у суспільній сфері у великих містах.

Відзначається також, що Київ почав просувати використання української мови через зіткнення з російською загрозою.

Мовне законодавство України

У липні 2019 року набув сили Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Відповідно до закону, володіти державною мовою і застосовувати її при виконанні службових обов'язків зобов'язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, всі члени уряду, керівники державних установ, підприємств та відомств, державні службовці та посадові особи всіх рангів, керівники і особистий склад Нацполіції, судді, адвокати та нотаріуси, керівники навчальних закладів, педагоги і медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я.

Важливо відзначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон передбачає, зокрема, що супровід культурних, розважальних і видовищних заходів на території України має здійснюватися державною мовою. При цьому достатньо бажання одного учасника заходу, щоб зобов'язати організаторів забезпечити його переклад.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинна мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії і на інших мовах.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Однак порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою ву держустановах і визначених законом публічних сферах каратися штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.